Розділ 2
аналітична оцінка конфліктів інтересів, пов’язаних
із функціонуванням АТ
2.1. Оцінка основних тенденцій у середовищі функціонування
ГЗК та конфліктів інтересів між його суб’єктами
Гірничорудна промисловість є однією із провідних галузей вітчизняної економіки.
Частка України у світовому виробництві залізної руди складає близько 5%, на її
території сконцентровано 16% світових запасів залізної руди. Балансові запаси
залізняку в Україні складають більше 30 млрд. тонн. За запасами залізорудної
сировини Україна посідає перше місце у світі, за обсягами виробництва – сьоме
[71; 72]. Дані про оцінку запасів руди у підприємств-об’єктів дослідження
наведено у табл. 2.1 [299, с.69, 105; 300, с.54, 87].
Таблиця 2.1
Оцінка запасів залізної руди у ГЗК Кривбасу станом
Назва підприємств
Балансові запаси, млн. т.
Балансові запаси в проектних контурах, млн. т.
Забезпечення балансовими запасами, років
КЗРК
254,4
127,47
17,2
Суха балка
114,5
35,9
9,9
Інгулецький ГЗК
1189,6
895,8
27,7
Південний ГЗК*
1776,8
1196,3
55
Північний ГЗК
990,5
673,7
38,2
Центральний ГЗК
651,4
303,1
25,8
*на 01.01.2007р., решта – на 01.01.2004
Як видно з табл. 2.1, на більшості ГЗК Кривбасу максимально можливий часовий
горизонт гірничо-видобувної діяльності обмежується 20-30 роками. Фактичний же
період рентабельної діяльності (за усіма техніко-технологічними критеріями) на
усіх підприємствах, крім Південного ГЗК, складає не більше 20 років. Оцінка ж
перспектив продовження часових параметрів діяльності ГЗК Кривбасу за ці межі в
значній мірі є проблематичною, оскільки залежить від неоднозначних прогнозів
зміни попиту та пропозиції на залізорудну сировину, а відповідно і рівня цін на
неї на світовому ринку. За оптимального для ГЗК Кривбасу сценарію швидкі темпи
зростання рівня металізації економіки великих країн, що розвиваються (Китай,
Індія, країни Південно-Східної Азії), вже через 10-15 років призведуть до
дефіциту дешевої (за сучасними цінами) залізорудної сировини і переоцінки
економічної рентабельності експлуатації залізорудних родовищ. У такому разі
можуть виникнути сприятливі умови для продовження видобутку великих обсягів
наявних ще запасів бідних та окислених залізних руд Кривбасу, промислове
використання яких сьогодні вважається економічно недоцільним [25].
ГЗК Кривбасу випускають весь спектр залізорудної сировини: залізняк шматковий і
дрібний, залізорудний концентрат, окатиші і агломерат. Виробничі потужності ГЗК
дозволяють не тільки забезпечити сировиною вітчизняні металургійні заводи, але
й експортувати її. Зараз на внутрішньому ринку реалізується приблизно 60%
української залізорудної сировини, решта - відправляється на експорт,
насамперед, до Польщі, Чехії, Словаччини (на яких припадає близько 3/4
експорту), а також Австрії, Румунії і Сербії.
В Україні розвідано понад 80 родовищ залізної руди, при цьому основні запаси
(70%) і видобуток (більше 80%) припадають на Криворізький залізорудний басейн,
у якому розташовано близько 90 підприємств різних галузей чорної металургії, у
т.ч. сім з десяти найкрупніших. Цей регіон забезпечує більше 90% сировинних
потреб металургійних підприємств України.
Сьогодні експлуатується більше 90% запасів багатих руд і понад 50% бідних.
Вміст заліза у багатих рудах в середньому складає 57,6%. Проте розробка
багатого залізняку не забезпечує усіх потреб металургії та попиту на сировину з
боку закордонних виробників. Тому ведеться розробка бідних руд - залізистих
кварцитів, які легко збагачуються. Процес видобування здійснюється на семи ГЗК:
Південному, Центральному, Північному, Інгулецькому ГЗК, КЗРК, ГЗК «Суха Балка»
та ГЗК «Арселор Міттал КР».
Основні виробничі потужності з видобутку й збагачення руди були створені у 50 –
60-ті рр. ХХ століття, а максимальні обсяги виробництва товарного залізняку
досягнуті у 1978 р. - 126 млн. т (рис.2.1).
Рис. 2.1. Динаміка обсягів виробництва товарної залізної руди на підприємствах
Кривбасу
За більш ніж столітню історію гірничорудних робіт з надр Кривбасу видобуто 4,5
млрд. т залізної руди. Інтенсивне нарощування видобутку та переробки залізної
руди у 1930-1970-х роках перетворило Кривбас на один з важливих промислових
районів СРСР. Але водночас гірничорудні підприємства в умовах домінуючих
орієнтацій на поточні інтереси мінімізації витрат та максимізації обсягів
видобутку завдали великої шкоди природному довкіллю, перетворивши Криворізький
промисловий район на один з найбільш екологічно неблагополучних в Україні і
Європі.
З надр Криворіжжя вийнято приблизно 12 млрд. т гірничої маси [5 на одну тонну
виробленої товарної залізної руди припадає 2,5-3 тонни пустої породи], в
наслідок чого в регіоні виникла смуга антропогенних кар’єрних виробок та
підземних пустот протяжністю більше 100 км, шириною до 3 км та глибиною більше
1300 м, уздовж яких розташовані відвали пустих порід, хвосто-сховища висотою
більше 100 м та загальним обсягом більше 5 млрд. м3. Гірничими роботами
порушено більше 30 тис. га землі. Постійна відкачка великих обсягів води з
підземних виробок та формування відвалів при відкритих гірничих роботах
порушили природний гідрогеологічний режим регіону до глибини більше 1 км.
Надзвичайно важкою є проблема утилізації високо мінералізованих шахтних вод,
які знищують родючі землі не тільки навколо зон гірничих робіт, але й далеко за
їх межами.
Таким чином, діяльність ГЗК з одного боку, напряму загрожує інтересам одного з
основних стейкхолдерів - суспільства (зокрема, у безпечному довкіллі). А з
іншого боку, саме ці підприємства є основними платниками податків до місцевих
бюджетів регіону, а отже створюють економічну базу реалізації заходів місцевої
соціальної політики.
- Київ+380960830922