Маркетингове забезпечення конкурентоспроможності м'ясопереробних підприємств

РОЗДІЛ 2
СТАН МАРКЕТИНГОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ
М’ЯСОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ
2.1. М’ясопереробна галузь України в сучасних ринкових умовах
Україна має суттєві конкурентні природні переваги для розвитку агропромислового
комплексу: високородючі грунти, сприятливі природно-кліматичні умови для
розвитку сировинної бази, численність робочої сили, вигідне географічне
положення. На Україну, яка займає лише 0,5% земної суші та 0,8% загальної
кількості населення, припадає 0,9% сільськогосподарських угідь та 2,4% орних
земель світу, або 19,4% сільськогосподарських угідь і 27,3% орних земель Європи
[142, с. 98].
Однією з провідних визначальних ознак України є її значна мас­штабність в
Європі та світі за показниками, що характеризують природно-ресурсний потенціал
продовольчого комплексу, зокрема сільського господарства і харчової
промисловості (табл. 2.1).
Однак скрут­ний стан і низька продуктивність сільськогосподарського
виробництва, низький рівень оновлення матеріальної бази переробної
промисловості не дозво­ляють реалізувати наявні природні переваги і
перешкоджають досягненню конкурентних переваг не тільки відносно розвинених
країн світу, але й країн СНД. Результатом ослаблення ринкових позицій
переробної промисловості України при інтеграції в світову економічну систему є
перспектива її становлення як сировинної бази та ринку збуту для розвинених
країн.
Наразі недостатнє вивчення питання розвитку продовольчої промисловості в цілому
та м'ясної галузі як її елемента, питома вага продукції якого у випуску
продовольчих товарів становить близько 30%, спричиняє невикористання
експортного потенціалу галузі, не кажучи про повне забезпечення всіх регіонів
України м’ясними виробами.
Таблиця. 2.1
Порівняльна характеристика ресурсного потенціалу
агросфери України* (на початок 2006 р.)
Регіон
Територія
млн. га
Населен­ня, млн. чоловік
Сільсько-госпо­дарські угіддя, млн. га
Орні землі, млн. га
Сінокісні пасовища, млн. га
Україна
60,4
46,8
41,9
33,3
7,5
Європа
1050,0
505,5
215,5
122,2
79,8
Частка України в Європі, %
5,8
10,2
19,4
27,3
9,4
Весь світ
13420,0
5767,8
4809,2
1361,7
3361,7
Частка України в усьому світі, %
0,5
0,8
0,9
2,4
0,2
*-Розраховано і складено за даними з наступних джерел: [136, с. 69], [142, с.
198-199].
Галузь виробництва та переробки м’яса в Україні є великою індустрією з
вертикальною структурою, що складається з невеликих фермерських господарств,
корпоративних тваринницьких підприємств, державних господарств, м’ясопереробних
компаній та споріднених секторів. На сьогоднішній день м'ясна промисловість
включає наступні підприємства: 64 м'ясокомбінати, 30 птахокомбінатів, 9
м'ясопереробних заводів та ковбасних фабрик, 3 перо-пухові фабрики та 1
клейо-желатиновий завод; в галузі діє 71 цех з переробки птиці та сотні малих
підприємств, кількість яких точно не встановлена. Дані по кількості
підприємств, що займаються виробництвом продукції з м'яса, досить суперечливі.
За статистикою, промисловим виробництвом ковбасних виробів в Україні в
поточному році займається близько 250 підприємств, а згідно до інших каналів
інформації таких підприємств майже втричі більше; при цьому лише на півтора
десятки підприємств припадає 56% обсягу виробництва ковбасних виробів [136,
стор. 295].
За наявними оцінками, українські споживачі витрачають на продукти харчування
близько половини своїх доходів. Специфіка м'ясопереробної галузі полягає в
тому, що обсяги виробництва залежать як від сировинних ресурсів (м’яса ВРХ та
птиці, свинини), так і від коливань споживчого попиту. Якщо в цілому продукти
харчування є групою товарів з низькою еластичністю попиту за ціною (тобто
обсяги продаж продовольства суттєво не змінюються із зміною цін), то попит на
м'ясо та м'ясопродукти в цій групі товарів більш еластичний. На практиці це
проявляється в зниженні споживання м'ясопродуктів в умовах падіння реальних
доходів населення. Тому зниження платоспроможного попиту населення, яке
спостерігалось в дев’яностих роках, примусило галузь суттєво скоротити обсяги
виробництва.
За науково обґрунтованими нормами харчування рівень споживання м'яса повинен
становити на рік 72 — 75 кг на душу населення. Цей показник споживання
м'ясопродуктів в перерахунку на м'ясо (включаючи сало та субпродукти в натурі)
у 1985 — 1990 рр. був близьким до раціональних норм харчування, проте,
починаючи з 1991 року, виробництво і споживання м'яса постійно зменшувалося та
в 2001 році опинилось на рівні 31,1 кг на одну особу, після чого почало
поступово зростати і в 2005 році складало 39 кг на душу населення, у 2006 —
приблизно 41 кг. Водночас така позитивна тенденція, викликана зростанням
купівельної спроможності, характеризується значним розшаруванням споживачів за
рівнем доходів, що впливає на структуру споживання м’ясопродуктів.
За номенклатурою, прийнятою Держкомстатом України, товарна сегментація ринку
м’ясопродуктів включає наступні позиції: м'ясо; ковбасні вироби; м’ясні
напівфабрикати; м’ясні консерви.
У 2002 році Держкомстатом України було значно модифіковано товарну номенклатуру
м'ясопродуктів з урахуванням міжнародного досвіду, і включає в себе більш
детальну класифікацію товарів по групам, ніж попередня, а по своїй структурі
нагадує класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД).
Кількість груп та підгруп, за якими оцінюється рівень виробництва м’ясної
продукції, сягає близько 50 позицій. Повний перехід на звітність за новою
номенклатурою відбувся у 2004 році, що ускладн