РОЗДІЛ 2
СТАН ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ
ФОРМУВАННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИН
2.1. Зональні особливості ведення сільськогосподарського виробництва
в Черкаській області
Черкаська область розташована в межах лісостепової фізико-географічної зони,
якій властива складна морфологічна структура ландшафтів. За геоморфологічною
будовою територію області поділяють на дві відмінні між собою частини –
правобережну і лівобережну. У свою чергу правобережжя за рельєфом і ґрунтовим
покривом розподіляють на два агрогрунтових райони: Уманський і
Корсунь–Шевченківський, а все лівобережжя належить до Драбівського
агрогрунтового району.
Розподіл адміністративних районів за агрогрунтовими зонами наступний (додаток
А):
Драбівська зона – Драбівський, Золотоніський і Чорнобаївський;
Корсунь-Шевченківська зона – Городищенський, Кам’янський, Канівський,
Катеринопільський, Корсунь-Шевченківський, Лисянський, Смілянський, Черкаський,
Чигиринський і Шполянський;
Уманська зона – Жашківський, Звенигородський, Маньківський, Монастирищенський,
Тальнівський, Уманський, Христинівський.
Рельєф області за його сучасними формами дуже неоднорідний і характеризується
як водно-ерозійний. Поверхня правобережної частини області має хвилястий
долинно-балковий тип, а лівобережна – плоскорівнинний.
Щодо ґрунтів, то в Уманській агрогрунтовій зоні найбільш поширені реградовані й
опідзолені ґрунти; в Корсунь-Шевченківській – значна площа еродованих ґрунтів,
серед ґрунтового покриву переважають чорноземи різного механічного складу,
проте є великі масиви сірих і світло-сірих ґрунтів; у Драбівській – поширені
чорноземи. Близько 70% території Черкаської області розорано.
Клімат помірно-континентальний, з м'якою зимою і теплим, відносно засушливим
літом [138, с.13].
Ґрунтовий покрив і агрокліматичні умови є загалом сприятливими для розвитку
сільського господарства Черкаської області.
Умови господарської діяльності під впливом природних умов не є однаковими по
всій території області, що позначилось і на структурі посівних площ (табл.
2.1).
Таблиця 2.1
Структура посівних площ сільськогосподарських підприємств Черкащини , %
Сільськогосподарські культури
АГРОГРУНТОВІ ЗОНИ
Уманська
Корсунь- Шевченківська
Драбівська
2000-2002 рр.
2006 р.
2000-2002 рр.
2006 р.
2000-2002 рр.
2006р.
Зернові
57,25
69,52
58,38
68,69
55,93
59,41
Цукрові буряки
6,0
4,75
4,03
3,62
5,79
5,29
Соняшник
6,65
12,20
6,85
13,78
6,21
14,41
Картопля
0,04
0,02
0,06
0,03
0,06
0,03
Овочі
0,29
0,08
0,54
1,01
0,36
0,95
Кормові коренеплоди
0,39
0,07
0,39
0,08
0,13
0,03
Цукрові буряки на корм
0,20
0,20
0,08
Кукурудза на силос і з.к.
10,61
5,10
11,35
4,56
14,48
9,34
Однорічні трави на сіно
0,62
0,25
0,69
0,21
1,02
0,51
Однорічні трави на з.к.
8,49
2,77
6,63
2,36
8,21
4,24
Багаторічні трави на сіно
2,37
1,93
3,55
2,47
2,06
2,09
Багаторічні трави на з.к.
6,05
2,91
6,04
2,60
5,22
3,30
Всього по кормовій групі
28,73
13,03
28,85
12,28
31,20
19,51
Плодоягідні
1,04
0,40
1,29
0,59
0,45
0,40
Всього
100
100
100
100
100
100
Примітка. Лише ті сільськогосподарські підприємства, що подають повний звіт до
органів статистики.
Аналіз структури посівних площ за агрогрунтовими зонами Черкащини свідчить, що
в Корсунь-Шевченківській зоні дещо нижча частка посівів цукрових буряків, що
пов’язано з невідповідністю рельєфу до вимог щодо вирощування даної культури
(потрібні поля без значних схилів), особливо в Канівському, Чигиринському,
Городищенському, Кам'янському районах. Проте в даній агрогрунтовій зоні завдяки
наявності великих міст (Черкаси, Сміла, Канів), а отже і ринків збуту, набуло
поширення вирощування овочевих і плодоягідних культур. У Драбівській зоні дещо
вища частка кормових культур, що пояснюється більшою концентрацією
сільськогосподарських тварин ніж в інших зонах (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Наявність худоби на 100 га відповідних угідь у сільськогосподарських
підприємствах Черкаської області, голів
Агрогрунтова зона
2000 р.
2003 р.
2006 р.
на 100 га с.-г. угідь
на 100 га ріллі
на 100 га с.-г. угідь
на 100 га ріллі
на 100 га с.-г. угідь
на 100 га ріллі
ВРХ
корів
свиней
ВРХ
корів
свиней
ВРХ
корів
свиней
Драбівська
42,66
13,55
25,50
43,89
12,42
38,24
24,40
8,88
29,19
Корсунь-Шевченківська
25,93
9,34
16,42
28,17
8,39
28,62
9,87
5,10
18,03
Уманська
23,35
8,89
16,60
28,07
9,20
31,66
11,15
5,29
14,63
Черкаська область
28,60
10,08
18,48
32,27
9,72
32,16
14,36
6,22
20,00
Так, на 100 га сільськогосподарських угідь у Драбівській зоні припадало в 2006
р. 24,40 голови великої рогатої худоби, з них 8,88 корів проти близько 10,8
голів великої рогатої худоби та 5,1 голів корів в інших двох зонах; свиней
–відповідно 29,2 до 16,0 голів на 100 га ріллі. Ця різниця в концентрації
поголів’я між агрогрунтовими зонами виникла в другій половині 90-х років 20
століття, коли через нерентабельність продукції галузей тваринництва та
відсутність державної підтримки почали масово зменшувати основне стадо тварин у
сільськогосподарських підприємствах, у Драбівській зоні даний процес відбувався
повільніше ніж у двох інших зонах. У Черкаській області в 2005 році проти
1990-го поголів’я великої рогатої худоби зменшилося в 5,3 раза; корів – 5,0
разів; свиней – 4,5 рази; овець і кіз – 34 рази (додаток Б). Поголів’я великої
рогатої худоби продовжує поступово скорочуватися в сільськогосподарських
підприємствах, натомість поголів’я свиней коливається в прямій залежності від
ціни реалізації.
Відмінності між агрогрунтовими зонами в структурі посівних площ та наявності
погол
- Київ+380960830922