РОЗДІЛ 2
СЕМАНТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ЛЕКСИЧНИХ І ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ЕНАНТІОСЕМІВ СУЧАСНОЇ
БОЛГАРСЬКОЇ МОВИ
2.1. Принципи класифікації енантіосемічних слів та фразеологізмів сучасної
болгарської мови
а) В основі енантіосемії, як і в основі антонімії, про що було зазначено вище,
лежить відношення протилежності всередині однієї сутності. Це відношення не є
однорідним в усіх випадках свого прояву, виявляються кілька різновидів
протилежності. Тому в основу класифікації енантіосемічних фактів у лексичній
системі сучасної болгарської мови як один з критеріїв можуть бути покладені
види (типи) протилежності, що виражаються енантіосемічними лексико-семантичними
варіантами (значеннями фразеологізмів).
Питання про основні різновиди відношення протилежності розглядається у
дослідженнях, присвячених вивченню антонімії [Пернишка, Василева, с.6-7;
Полюга, с.5; Новиков 1973, с.195-236; 1978, с.9-10; Тараненко 2000 Ант.,
с.27-28]. Л.О.Новиков виділяє кілька диференційних ознак, підстав поділу, за
допомогою яких шляхом їх послідовного застосування визначаються основні типи
протилежності і класи антонімів, що їх виражають. Цими ознаками є: 1)
співвіднесеність з тим самим денотатом/ з різними денотатами; 2) спрямованість/
неспрямованість; 3) градуальність/ неградуальність [Новиков 1973, с.197].
Відповідно до першої ознаки можна виділити енантіосемічні слова
(фразеологізми), значення яких співвідносяться з різними денотатами і ті,
протилежні значення яких пов`язані з тим самим денотатом. Останні відображають
ту саму ситуацію реальної дійсності з різних, протилежно спрямованих поглядів і
виражають один з типів протилежності – конверсивну: затревявам “засівати
травою”, “обростати травою”; вземам/ взема страха “дуже боятися”, “завдавати/
завдати страху”.
Енантіосемічні слова (фразеологізми), значення яких відповідають різним
денотатам, далі можна поділити за ознакою спрямованість/ неспрямованість.
Відповідно виділяються групи енантіосемів, що виражають різноспрямовані
протилежні дії, ознаки, відношення та енантіосеми, семантичним структурам
значень яких не притаманні компоненти, що виражають певну спрямованість. Перші
реалізують ще один різновид протилежності – векторну: разучавам/ разуча
“вивчати/ вивчити”, “відучувати/ відучити від чогось навченого”; вдигам/ вдигна
глас “ставати/ стати на захист чогось”, “висловлюватися/ висловитися проти
когось, чогось”. Вони зближуються з енантіосемами, які представляють
конверсивний тип протилежності, бо семантичні структури останніх також
виражають різну спрямованість (рольову зворотність).
Ті енантіосеми, значення яких не виражають певної спрямованості, знову можна
поділити за третьою ознакою градуальність/ неградуальність. Утворені групи
складають енантіосеми, що виражають ознаки, які можуть виявлятися більшою або
меншою мірою, та ознаки, які не мають ступенів градації. Перша група виражає
градуальний тип протилежності (играя си “майстерно діяти, займатися
чим-небудь”, “займатися чимось дуже довго, докладаючи багато зусиль”; пия с очи
“дивитися закохано”, “дивитися вороже, неприязно”), друга – комплементарний:
вися “перебувати десь, не виконуючи роботи, байдикувати”, “наполегливо довгий
час працювати над чимось”; <ако ще> и турско да стане “неодмінно”, “ніколи”.
Таким чином, виділяється чотири типи (види) відношення протилежності, що
виражаються значеннями енантіосемічних слів (фразеологізмів) – конверсивний,
векторний, градуальний, комплементарний.
б) Ще одним критерієм, який може бути покладений в основу класифікації
енантіосемів (слів, фразеологізмів) сучасної болгарської мови, є характер
зв`язку значень цих мовних одиниць з явищами позамовної дійсності. На основі
цього можна виділити дві великі групи енантіосемічних слів та фразеологізмів:
енантіосеми, у яких протилежність зумовлена номінативними елементами значень
(номінативна енантіосемія), та енантіосеми, у семантичних структурах значень
яких протиставляються емоційно-оцінні компоненти (емоційно-оцінна
енантіосемія). Слід зазначити, що деякі енантіосемічні слова стоять на межі цих
двох груп енантіосемів, є перехідним типом. Це такі енантіосеми, в яких
протиставляються і номінативні, і оцінні компоненти значень: хайдутин
“розбійник”, “народний повстанець”; върлувам “вчиняти розбій, вбивати;
безчинствувати”, “здійснювати подвиги”; писание “священний текст”,
“непристойний, маловартісний твір”; воня “неприємний запах”, “приємний запах”.
Такі слова належать до інтелектуально-оцінної лексики. Вони не виражають певних
емоцій (презирство, насмішку, ласку, ін.), а дають інтелектуально-логічну
оцінку явищам дійсності, містячи “думку про бажаність чи небажаність явищ, про
відповідність або невідповідність їх яким-небудь нормам, вимогам” [Петрищева,
с.54]. Зважаючи на те, що номінативні елементи відіграють основну роль у
структурах значень цих слів, у роботі вони будуть розглянуті в межах
номінативної енантіосемії.
в) За допомогою двох зазначених критеріїв виділяються досить загальні групи
енантіосемічних одиниць, які містять семантично різнорідні лексико-семантичні
варіанти (значення фразеологізмів). Щоб виявити різні семантичні типи
енантіосемів у межах номінативної та емоційно-оцінної енантіосемії та групах
енантіосемічних одиниць за типами протилежності, слід визначити, які семантичні
компоненти (семи) зумовлюють протилежність їхніх значень. Це і становить третій
критерій класифікації енантіосемічних слів і фразеологізмів сучасної
болгарської мови, що подається у цьому дисертаційному дослідженні.
2.2. Номінативна енантіосемія