РОЗДІЛ 2
М А Т Е Р І А Л Т А М Е Т О Д И К И Д О С Л І Д Ж Е Н Ь
2.1. Матеріал для досліджень
Робота виконана в період з 1996 по 1999 роки. Експериментальна частина досліджень виконувалася на базі науково-дослідних інститутів ветсанекспертизи, екології і біотехнології у тваринництві в складі Білоцерківського державного аграрного університету, відділу паразитології Інституту біології південних морів м. Севастополь, у виробничих умовах рибколгоспу ім. Кірова м. Херсон, у рибопереробному цеху Білоцерківського рибгоспу та на ринках і складах-холодильниках міст Києва, Одеси, Білої Церкви, Миронівки.
Під час весняно-літнього лову в 1997-1998 роках безпосередньо на кораблях та складах-рефрижераторах відбирали проби риби і проводили її паразитологічне інспектування. Матеріалом для дослідження була риба, виловлена в акваторіях міст Ялти, Одеси, Керчинської протоки, острова Зміїний та інших районах промислу. З метою виявлення статевозрілих нематод родини Anisakidae роду Сontracaecum здійснювали відлов та паразитологічне дослідження рибоїдних птахів, які, за літературними даними, є основними господарями анізакідних нематод [3, 8, 32, 152].
При дослідженні 25 екземплярів рибоїдних птахів, із них морських чайок (Larus marinus) - 13 екземплярів та великих бакланів (Phalacrocorax carbo) - 12 екземплярів, була виявлена відсутність анізакідних нематод роду Сontracaecum у шлунку та кишковій трубці. З метою визначення інвазованості риби личинками анізакід, небезпечними для людей, провели паразитологічне дослідження 8 видів риб, загальною кількістю 2825 екземплярів. Із них хамси (Engraulis encrasicholus ponticus) - 600 екземплярів, кільки (Clupeonella delicatula) - 1600, пелінгаса (Mugil so-iuy) - 110, судака (Lucioperca lucioperca) - 90, камбали-калкан (Scophthalmus maeoticus maeoticus) - 90, бичків пісочників (Neogobius fluviaitilis) - 150, глоси (Platichthys flesus luscus) - 85, мерланга (Мerlangus merlangus euxini) - 100 екземплярів.
Із риби, яка надходить по імпорту на внутрішні ринки України, було досліджено 4 види, загальною кількістю 1491 екземпляр, із них: оселедців (Clupea harengus harengus) - 1070 екземплярів, скумбрії (Scomber scombrus L) - 217, хека (Merluccius merluccius) - 115 та кети (Oncorhynchus keta) - 89 екземплярів. Вищезгадану рибу відбирали на складах-холодильниках та на ринках міст України.
При паразитологічному інспектуванні відібраного матеріалу досліджували органи черевної порожнини (кишечник, шлунок, пілоричні відростки, печінку, нирки), гонади (молока, ікра) та м'язи черевної стінки і спини.
Загальна кількість дослідженої риби становить 4316 екземплярів 12 видів (рис.2.1.).
Рис. 2.1. Загальна кількість дослідженої риби
Кількість дослідженої риби по видах та технологічній обробці наведено в (табл. 2.1).
Таблиця 2.1 - Видовий, кількісний склад дослідженої риби залежно від технологічної обробки
п/п
Вид рибиСтупінь технологічної обробкисвіжа екз.морожена екз.солена екз.копчена екз.123456Азово-Чорноморська риба1Хамса
Engraulis encrasicholus ponticus300180120-2Кілька
Clupeonella delicatula800343457-3Пелінгас
Mugil so-iuy110---4Судак
Lucioperca lucioperca90---5Камбала-калкан
Rhombus maeoticus
90---6Бичок-пісочник
Neogobius fluviaitilis150---7Глоса
Platichthys flesus luscus85---8Мерланг
Merlangus merlangus euxini100---
Продовження таблиці 2.1 2 3 4 5 6Імпортована риба9Оселедці
Clupea harengus harengus-43535528010Скумбрія
Scomber scombrus-92755011Хек
Merluccius merluccius -115--12Кета
Oncorhynchus keta--89-
2.2. Методики досліджень
Дослідження під час виконання роботи проводили за схемою, яка ннаведена на (рис. 2.2.). З неї видно, що для визначення якості риби, ураженої личинками анізакід, користувались органолептичними та лабораторними методами дослідження. При органолептичному дослідженні визначали зовнішній вигляд риби, вгодованість та товарний вигляд. Під час лабораторних досліджень проводили паразитологічне дослідження риби на наявність личинок анізакід, санітарно-мікробіологічне та радіологічне дослідження. При біохімічному дослідженні визначали сухий залишок, вологу, білок, жир, золу, деякі мікроелементи та амінокислотний склад білків м'яса риби. Крім того, визначали токсичність, алергенність та біологічну цінність м'яса інвазованої анізакідами риби.
Для проведення органолептичного та інших досліджень, відбирали середню пробу риби. Перед відбором проб проводили огляд тари, у якій
знадходилась риба, після чого відбирали до 5% усіх місць для розпаковки (риба в тарі). Від нефасованої риби проби відбирали не менш, як із 3-5 - місць, після чого із об'єднаної проби складали середню пробу, яка становила не більше 5 кг (табл. 2.2). Після відбору середньої проби приступали до дослідження.
Таблиця 2.2 - Відбір середньої проби для паразитологічного дослід-
ження риби залежно від її маси
Вид рибопродукціїМаса
1 екземпляра риби, кг
Маса середньої проби, кгРиба жива, свіжа, охолоджена, моро-жена, солона, ма-ринована, копчена, в'ялена та ін.до 0,1не більше 5 кг (не менше 50 екз.)від 0,1 до 0,5не більше 5 кг (10-50 екз.)від 0,5 до 1,0не більше 5 кг (5-10 екз.)від 1,0 до 3,0не більше 5 кг (2-5 екз.)більше 3,02 екземпляри
При органолептичному дослідженні за методикою І.П. Даниленка, П.В. Микитюка, І.І. Шуста та ін. [161], визначали зовнішній вигляд, колір, запах, консистенцію, апетитність ураженої анізакідами риби, звертаючи увагу на вищезгадані показники при дослідженні стану шкіри, луски, слизу, плавників, зябрових пелюсток, очей, черевця, внутрішніх органів та м'язі