Розділ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце та умови проведення досліджень
Дослідження проводили протягом 1998-2004 р. на базі лабораторії ветсанекспертизи Інституту ветеринарної медицини УААН, лабораторії молекулярної біології та імунологічної хімії Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів, відділу бактеріології Центральної державної лабораторії ветеринарної медицини, Київської міської лабораторії ветеринарної медицини, тваринницьких господарств різних форм господарювання і спеціалізації Київської, Житомирської, Чернігівської, Вінницької, Рівненської, Харківської, Сумської, Дніпропетровської та Полтавської областей України.
Робота є складовою частиною досліджень, передбачених тематичним планом ІВМ УААН за темою 04.07 "Дослідити поширення й антигенну структуру шиготоксинпродукуючих Е.соli, виділених від тварин і із продуктів тваринництва, розробити методи діагностики та заходи профілактики", державний реєстраційний номер 0101U000820 та за темою 08.07 "Вивчити ветеринарно-санітарний стан продуктів птахівництва (м'яса, яєць) при сальмонельозі в товарних і спеціалізованих господарствах, розробити критерії оцінки та заходи профілактики, державний реєстраційний номер 0101U000821.
Дослідження також проводились згідно з творчими договорами між лабораторією ветеринарно-санітарної експертизи ІВМ УААН та лабораторією молекулярної біології та імунологічної хімії ДНКІБШМ.
Епізоотологічний моніторинг поширення найбільш розповсюджених збудників харчових токсикоінфекцій бактеріальної етіології в Україні було здійснено шляхом ретроспективного аналізу ветеринарних статистичних даних.
Епідеміологічні особливості поширення харчових токсикоінфекцій в Україні вивчали на основі даних Міністерства охорони здоров'я.
Рівень виробництва продукції тваринництва визначали ґрунтуючись аналізі даних Державного Кабінету статистики України.
Рівень контамінації продуктів тваринництва бактеріями різних видів вивчали на основі результатів бактеріологічних досліджень матеріалів від вимушено забитих тварин, проведених у лабораторіях ветеринарної медицини України за 1990-2000 рр., та власних бактеріологічних досліджень.
Штами сальмонел та ешерихій - найбільш поширені збудники інфекційних захворювань тварин, особливо молодняку, досить часто зумовлюють виникнення захворювань людей - харчових токсикоінфекцій. Факторами передачі збудників токсикоінфекцій здебільшого є контаміновані ними продукти тваринництва. Тому важливою до кінця не вирішеною проблемою залишається розробка і впровадження дієвої системи попередження захворювань тварин як ключового заходу в ліквідації харчових токсикоінфекцій.
2.2. Матеріал та методи дослідження
Обсяг досліджуваного матеріалу: при проведенні експериментальних досліджень використовували такі види лабораторних та сільськогосподарських тварин: білі миші, масою 14-16 г - 1800 голів; морські свинки, масою 250-400 г - 50 голів; кролі - 20 голів; доросла велика рогата худоба - 75 голів; телята - 210 голів; новонародженні поросята - 520 голів; поросята, віком 4 місяці - 150 голів.
Епізоотологічні особливості сальмонельозу та ешерихіозу вивчали у неблагополучних господарствах, а також на підставі: звітності ф.1 Вет. Держдепартаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України; даних ветеринарної звітності Ф-24 ЦСУ; матеріалів архіву музею ветеринарної медицини (м.Київ); звітних даних Центральної та обласних лабораторій ветеринарної медицини.
У роботі використано такі статистичні дані: рівень виробництва м'яса в Україні за 2001-2002 рр. (дані комітету статистики України); результати бактеріологічних досліджень матеріалів від вимушено забитих тварин (звітні дані лабораторій ветеринарної медицини України за 1990-2000 рр.); звітні дані ЦЛВМ про поширення сальмонел та ешерихій на території України серед різних видів сільськогосподарських тварин та птиці за 1996-1999 рр. та серологічний пейзаж збудників на території України за 1995-2001 рр.
Епідеміологічні особливості токсикоінфекцій вивчали з використанням таких даних Міністерства охорони здоров'я України: випадки ботулізму в Україні за 1991-1997 рр.; рівень захворювань на сальмонельоз за період 1984-1993 рр.; кількість випадків захворювань на сальмонельоз 1970-1998 рр.; частка сальмонельозів від усіх випадків харчових отруєнь і гострих кишкових інфекцій за період 1993-1997 рр., розподіл за етіологічним фактором та за фактором передачі; захворювання на гострі кишкові інфекції (в т.ч. сальмонельоз) у м. Києві і по Україні за 1999-2003 рр. та відсоток встановлених факторів передачі за ці ж роки; серологічний пейзаж сальмонел, виділених від людей на території України.
Аналіз особливостей епідеміологічного та епізоотологічного процесів при сальмонельозі та ешерихіозі вивчали на основі даних статистики причому саме в той період, коли спостерігався їх найбільш яскравий прояв.
Особливості перебігу сальмонельозу та ешерихіозу досліджували в господарствах, неблагополучних щодо певного захворювання.
При проведенні ветеринарно-санітарної експертизи вимушено забитих тварин виявляли характер патологоанатомічних змін у тушах і внутрішніх органах, згідно з методиками, викладеними у "Правилах предубойного санитарного осмотра животных и ветсанэкспертиза мяса и мясопродуктов" [180].
Лабораторну діагностику сальмонельозу здійснювали відповідно до "Методических указаний по бактериологической диагностике сальмонеллезов животных" [146], "Лабораторной диагностике сальмонеллезов человека и животных, обнаружение сальмонелл в кормах, продуктах питания и объектах внешней среды" (Методические указания) [127] та за допомогою розробленої нами "Настанови з бактеріологічної діагностики сальмонельозів тварин" [155], затвердженої Головним державним інспектором ветеринарної медицини 8.05.2002 р. N15-14/134 (суть викладена в розділі 3.4.). та розробленої нами тест-с