РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ІСТОРІЇ ТА СУЧАСНОГО СТАНУ ВИВЧЕННЯ РОСЛИННОГО ПОКРИВУ РЕГІОНУ
Історію вивчення рослинності регіону дослідження ми умовно поділили на три
періоди.
До першого періоду (XVII-XVIII ст.) можна віднести експедиції для дослідження
флори Херсонської губернії під керівництвом академіка Петер-бурзької академії
наук І.А.Гюльденштендта [30], а пізніше дослідження були продовжені іншими
натуралістами. Перша колекція рослин зібрана у 90-х роках XVII ст. німецьким
натуралістом Е.Ліндеманом [92].
До другого періоду (XIX ст. перша половина XX ст.) відносимо наукові праці
Й.К.Пачоського, який описав рослинний покрив Єлизаветського та
Олександрійського повітів, а також території Криворізького залізорудного
басейну до початку промислової розробки родовищ. Він визначив гербарні зразки,
зібрані іншими дослідниками. На території Херсонської губернії пра-цювали такі
науковці, як В.І.Зуєв, О.Г.Комша, О.О.Браунер, Є.В.Яцентков-ський, І.З.Рябков
[57, 136]. Гербарні зразки, зібрані І.З.Рябковим, були вико-ристані професором
Київського університету І.Шмальгаузеним під час під-готовки його “Флоры…”
[173]. Флористичні збори в цьому регіоні прово-дили в 30-і роки ХХ століття
М.І.Котов та В.Г.Танфільєв [75, 152].
Третій період охоплює проміжок часу з 50-х рр. ХХ ст. та до наших днів.
Фізико-географічні особливості Кіровоградської області вивчав у 50-х роках
викладач Кіровоградського педінституту Г.П.Міщенко [109, 110].
В 60-ті роки на території Криворізького залізорудного басейну пра-цюють проф.
І.А.Добровольський, В.І.Шанда та інш. Вони вивчали рослин-ність порушених
земель, формування рослинного покриву залізорудних відвалів [13, 40-42, 51-53,
162-167].
Детальне вивчення флор району Кривбасу проведене В.В. Кучерев-ським [81-83].
Окремі відомості про рослинний покрив даного регіону наводяться в працях
Т.Л.Андрієнко, В.М.Сіденко [50], І.О.Єремко [47], Л.І.Крицької [79, 80].
З 1991 року в Кіровоградській області працює експедиція міжвідомчої
комплексної лабораторії наукових основ заповідної справи НАН України та
Мінекобезпеки України під керівництвом доктора біологічних наук, про-фесора
Т.Л.Андрієнко. Роботою наукової експедиції покладений початок сис-темному
комплексному дослідженню природних особливостей краю, роз-маїття його флори і
фауни, типових ландшафтів, водних об’єктів, цікавих геологічних утворень,
джерел, боліт тощо. Визначаються основні шляхи збе-реження найцінніших ділянок
природи через їх заповідання, тобто роз-ширення мережі природно-заповідного
фонду. Результатом наукової екс-педиції стало видання книги “Заповідні куточки
Кіровоградщини” [50].
Слід зазначити, що більшість робіт було виконано наприкінці Х1Х початку ХХ ст.
За цей час флора і рослинність цього регіону зазнала значних змін. На жаль, до
сих пір так і не вийшло з друку загальної флори регіону, не проведений її
всебічний аналіз, не простежені зміни флори під впливом ан-тропогенних
факторів. Наші дослідження, в деякій мірі, вирішують ці проб-леми.
Як зазначив Г.І.Білик [12-16], в доагрикультурні часи на території східної
Кіровоградщини панували багаторізнотравно-ковилові степи з ве-ликою участю
Salvia nutans L. та Filipendula vulgaris Moench. Флористичні особливості
фрагментів степу, що збереглися до останніх часів, описані І.О.Єремко [47].
Автор відмічає основні формації рослинного покриву на кількох ділянках. Найменш
видозмінена рослинність представлена форма-ціями Festuca valesiaca Gaud., Stipa
capillata L. і Stipa lessingiana Trin. et Rupr. та численними перехідними
угрупованнями між першими двома. Фрагмен-тарно також відмічені чагарникові
фітоценози формацій Caragana frutex (L.) C. Koch, Spiraea hypericifolia L. та
Prunus spinosa L. Єремко звертає увагу на наявність рідкісних та зникаючих
видів на цілинних та малопорушених фраг-ментах степу, гранітних та
гранітно-вапнякових відслоненнях і пропонує ці ділянки заповідати.
Територія, на якій проводилися дослідження, знаходиться в західних районах
Криворізького залізорудного басейну.
Криворізький залізорудний басейн – це техногенна область
Кри-ворізько-Нікопольської залізо-марганцево-рудної провінції, в межах якої
ви-ділені ландшафтні округи гірничо-збагачувальних комбінатів з їх
шламо-відвальним, а також рудничним та заводським господарствами. Більш
розд-ріблені техногенні підрозділи представлені кар’єрами, різними типами
від-валів, зонами провалів, зонами забруднень, шламосховищами, промисловими
майданчиками та ін [51].
Типи та форми ландшафтів розрізняються за особливостями антро-погенного
перетворення і техногенних порушень. Велике різноманіття і мо-заїчність
геоморфологічних, геолого-мінералогічних, гідрологічних та інших характеристик
техногенних ландшафтних розділів розкриваються при типо-логічному підході для
оцінки місцезнаходження на промислових відвалах, кар’єрах, промислових
майданчиках з урахуванням критеріїв походження породного складу субстратів
відвалів, віку, експозиції, особливості нано- і мікрорельєфу, природного
заростання, лісорослинної придатності, специфіки забруднення [19, 20, 63, 65].
З позиції системного підходу на території великого промислового району слід
розрізняти групи екотопів: відносно автохтонні (без значних техногенних
деструктивних змін), техногенні з переважним порушенням кліматопу (забруднене
атмосферне повітря), з глибоким порушенням та зруйнуванням едафотопу
(промислові відвали, кар’єри), з порушенням і кліматопу, і едафотопу [60, 61].
Три останні групи деструктивних екотопів потребують невідкладної оптимізації.
Місцезнаходження, з високим рівнем забру
- Киев+380960830922