РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Робота базується на 278 спостереженнях біопсійного матеріалу МС. Пухлини
вилучалися хірургічним шляхом в Інституті серцево-судинної хірургії АМНУ і
досліджувалися в лабораторії патоморфології.
На підставі протоколу операції в кожному випадку документально реєстрували
місце локалізації пухлини (ЛП, ПП, ЛШ, ПШ), локалізація в анатомічних
порожнинах серця (МП, стінки камер серця), вік і стать хворого.
Весь матеріал негайно фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну. У
більшості випадків МС були видалені блоком, що дозволяло зберегти
макроархітектоніку пухлини. В інших випадках МС були висічені фрагментами, і це
створювало труднощі при встановленні макроскопічних параметрів пухлин.
Загальний архівний матеріал (з 1969 року), який разом із поточним складав 371
випадок МС, дозволив розробити власний алгоритм макроскопічного та
мікроскопічного опису МС, що був використований при вивченні 278 МС.
Макроскопічний аналіз складав опис розмірів пухлини, консистенції, кольору,
характеру поверхні, наявності ніжки (основи). Для систематизації МС умовно
поділяли на зони: ніжка (основа), тіло (центральна і периферійна частина),
поверхня. Для мікроскопічного дослідження із кожної зони вирізали зразки
розмірами 1.0-1.0-0.5 см. У деяких випадках вилучений матеріал містив фрагменти
тканини з місця фіксації пухлини - МП, що також підлягало мікроскопічному
дослідженню.
Отримані зразки промивали в проточній воді з метою запобігання артефактів,
пов'язаних з неповним видаленням формаліну. Потім шматочки зневоднювали в
спиртах зростаючої концентрації. За загальноприйнятою методикою з тканинних
зразків виготовляли парафінові блоки. Для гістологічних і гістохімічних методик
використовували зрізи товщиною 5-7 мкм. ІГХ дослідження проводилося на зрізах
товщиною 1-2 мкм із попередньою обробкою предметних скелець полі-L-лізіном, що
застосовували для більш міцної фіксації зрізів.
Для оглядової мікроскопії депарафіновані препарати фарбували гематоксиліном та
еозином. Волокнистий каркас вивчали, використовуючи кілька методик. Стан
колагенових та м’язових волокон оцінювали за допомогою фарбування зрізів за
методом ван Гізона. Еластичні волокна селективно виявлялися фукселіном за
Вейгертом. Для вивчення ретикулярних волокон використовували імпрегнацію
сріблом за Гоморі [186]. За допомогою методики MSB (Marcius-Scarlеt-Blue) у
модифікації Зербіно-Лукасевич виявляли фібрин і клітинні елементи [187].
Реакцію Косса дозволяла виявляти кальцій. Для визначення хімічних сполук –
компонентів матриксу МС, використовувалися гістохімічні методики. Кислі ГАГ
виявляли реакціями із колоїдним залізом (Хейла) та толуїдиновим синім (за
ефектом метахромазії при рН=2.5). Для визначення локалізації сульфатованих ГАГ
використовували альціановий синій при рН=1.0. ШИК (Шифф-йодна кислота)- реакція
дозволяла виявляти нейтральні глікопротеїди. Для встановлення специфічності
гістохімічних реакцій в якості контролю проводили попередню обробку зрізів
тестикулярною гіалуронідазою (0,5 мг/мл у 0.1 Н ацетатному буфері (рН=6), а
також діастазою солоду (1% розчин на 0.9% NaCl) [186].
Для досягнення більшої об'єктивності опис препаратів проводили відповідно до
схеми, що включала 47 альтернативних якісних параметрів (табл.2.1.).
Таблиця 2.1.
Схема-алгоритм морфологічного опису МС.
Відділи МС
Об’єкт
Ознака
Ніжка – основа
Структури із клітин пухлини
Поодинокі одноядерні клітини
Поодинокі багатоядерні клітини
Неперфузовані компактні синцитії
Неперфузовані вічкові синцитії
Перфузовані синцитії
Судини
Артерії
Вени
Лімфатичні
Синусоїди дрібні
10
Синусоїди великі
11
Облітерація просвіту
12
Дискомплексація судинної стінки
13
Трансформація ендотеліоцитів в пухл.кл.
Загальна патологія
14
Дистрофія
15
Фіброз
Тіло
(центральна частина)
Структури із клітин пухлини
16
Поодинокі одноядерні клітини
17
Поодинокі багатоядерні клітини
18
Неперфузовані компактні синцитії
19
Неперфузовані вічкові синцитії
20
Перфузовані синцитії
Судини
21
Артерії
22
Вени
23
Лімфатичні судини
24
Синусоїди дрібні
25
Синусоїди великі
Загальна патологія
26
Крововиливи
27
Некроз
28
Інфільтрація лімфоцитарна
29
Інфікування
Капсула
(периферійна частина тіла)
Структури із пухлинних клітин
30
Поодинокі одноядерні клітини
31
Поодинокі багатоядерні клітини
32
Неперфузовані компактні синцитії
33
Неперфузовані вічкові синцитії
35
Перфузовані синцитії
Судини
36
Артерії
37
Вени
38
Лімфатичні судини
39
Синусоїди дрібні
40
Синусоїди великі
Підлеглі ділянки
41
Крововиливи
42
Некроз
Поверхня (вистілка)
Рельєф
43
Гладка
44
Ворсинчаста
Клітинний склад вистілки
45
Ендотелій
46
1 ряд пухлинних клітин
47
Багато рядів пухлинних клітин
У деяких випадках радикальне видалення МС полягало у висіченні МП, що дозволило
провести додаткові дослідження в напрямку вивчення гістогенезу МС. Проведені
гістологічні дослідження 43 МП, видалених разом із пухлинами в процесі
радикального вилучення МС. 8 МП були отримані із секційного матеріалу: 3 МП у
хворих на МС та 5 контрольних МП пацієнтів, померлих від несерцевих захворювань
(секційний матеріал клінічної лікарні по обслуговуванню працівників основних
галузей народного господарства). Головним критерієм добору матеріалу, що
послужив контролем, була відсутність патології коронарних судин у померлих. Вік
об’єктів підб