РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальнонаукові методи дослідження ролі традицій у формуванні сучасної
архітектури
В основі даної дисертаційної роботи лежать історичний, структурний і
порівняльний аналізи, в межах яких були використані такі загальнонаукові методи
дослідження:
аналіз і систематизація наукової літератури за тематикою дослідження
(монографії, науково-дослідні роботи, методичні матеріали, статті, публікації у
періодичних виданнях, законодавчі та нормативні документи);
аналіз і систематизація першоджерел та іконографічних матеріалів, у якому
надається перевага у зверненні до оригінальних матеріалів (проектних і обмірних
креслень, картографічних матеріалів: ПДП, генпланів);
натурне візуальне дослідження, фотофіксація та графічна фіксація об’єктів
дослідження. Натурне дослідження проводилося на двох рівнях: загальне оглядове
та поглиблений аналіз групи об’єктів-представників. Результати, отримані у
результаті першого рівня дослідження, стали підставою для виявлення найбільш
типових об’єктів-представників, на основі яких проводилося подальше
дослідження;
типологічна класифікація об’єктів дослідження: від типології районів розселення
і типології комплексів житлових груп до типології об’ємно-розпланувального,
конструктивного вирішення і типології архітектурної деталі;
статистичні опрацювання, стандартизоване спостереження, анкетне опитування
населення та інтерв’ю зі спеціалістами;
графо-аналітична побудова при обов’язковій умові єдності зображального апарату,
який забезпечує документальність, достовірність та порівнювальність
планувальних концепцій, унаочнює результати порівняльного аналізу. Метод
єдності зображального апарату передбачає подачу всіх матеріалів з однаковою
мірою деталізації в єдиному масштабі;
гіпотетичні реконструкції об’єктів дослідження, які виконуються на основі
архівних матеріалів, обмірних креслень.
Дослідження проводилося з використанням послідовних рівнів, оскільки
передбачалося виявити ознаки традиційності в архітектурі житла від рівня
розселення у адміністративних межах країни до рівня архітектурної деталі, див.
таблицю 2.1.
Отже, послідовно проводився аналіз об’єктів дослідження на таких рівнях:
рівень районного планування території (порівняльний аналіз окремих
адміністративних районів Йорданії, який базується на співставленні історичних
та сучасних картографічних матеріалів і має на меті визначити традиційні ознаки
у формуванні системи розселення у країні);
рівень генпланів поселення (порівняльний аналіз генеральних планів – історичних
та сучасних – міст та сіл Йорданії. Метою аналізу є встановити характерні
стійкі тенденції у формуванні населених місць країни: типи планувальних
структур, розташування містобудівельних домінант у структурі поселення,
конфігурація житлових кварталів і т. д.);
Таблиця 2.1
Рівні дослідження
рівень житлових комплексів та груп (порівняльний та типологічний аналізи груп
житлових споруд за різними ознаками з метою виявлення традиційних принципів у
формуванні житлових комплексів Йорданії);
рівень окремого житлового об’єкту (порівняльний та типологічний аналіз
історичних та сучасних житлових споруд країни за різними ознаками, метою яких є
визначити стійкі тенденції у формуванні архітектури традиційного йорданського
житла);
рівень архітектурної деталі (типологічний аналіз характерних архітектурних
деталей традиційного житлового будинку в Йорданії).
Враховуючи, що на розвиток типології національного житла країни вплинула
сукупність ряду факторів (природно-кліматичні, соціально-економічні, характер
трудової зайнятості населення, характер наявних місцевих будівельних
матеріалів, і, як наслідок, розвиток певних конструкційних систем, пануючі
релігійні переконання, естетичні погляди епохи), дослідження передбачає охопити
різні типи житлових споруд за такими критеріями:
за хронологією будівництва (споруди від найдавніших часів до наших днів: часів
найдавніших царств, греко-римського періоду, візантійського періоду, часів
Омейядського халіфату, часів єгипетського володіння, Османської імперії,
періоду англійського протекторату та періоду незалежності);
за майновою ознакою (споруди найбіднішого населення, середньої заможності та
заможних людей);
за статусом поселення (будинки у містах та селах);
за характером осілості (кочові, напівкочові, осілі);
.за характером використаного будівельного матеріалу та за типами конструкційних
систем;
за характером використання рельєфу;
за топологічними характеристиками ;
за морфологічними ознаками об’єктів (характер і конфігурація вирішення
покрівлі, віконних і дверних отворів і т.д.)
2.2. Методика проведення дослідження ролі традицій у формуванні сучасної
йорданської архітектури житла
У кожному з розділів дисертаційної роботи були послідовно використані різні
методи дослідження, які в цілому сформували методику дослідження ролі традицій
у формуванні сучасної архітектури житла в Йорданії. Методика складається з
кількох послідовних етапів. Структура методики дослідження представлена у
таблиці 2.2.
І етап. На цьому етапі був проведений аналіз літературних джерел,
конкретизовані мета та завдання дослідження. Паралельно проводилося натурне
обстеження об’єктів дослідження, фотофіксація, графічна фіксація споруд. Також
були здійснені архітектурні обміри окремих житлових споруд і проведене
опитування мешканців.
ІІ етап. На цьому етапі були систематизовані дані попереднього дослідження,
визначені традиційні типи споруд і розроблена їх класифікація за такими
ознаками:
за часом використання (житло постійного використанн