Формування світоглядних уявлень підлітків засобами мистецтва

РОЗДІЛ 2
МОДЕЛЮВАННЯ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДНИХ
УЯВЛЕНЬ ПІДЛІТКІВ ЗАСОБАМИ МИСТЕЦТВА
2.1 Дослідження рівня сформованості світоглядних уявлень підлітків
Констатуючий експеримент передбачав комплексне вивчення характеру та рівня
сформованості світоглядних уявлень підлітків і об’єктивних педагогічних
факторів процесу їх формування. Саме тому він складався з трьох етапів:
І. Аналізу чинних програм з літератури, музики, образотворчого мистецтва з
метою дослідження їх світоглядного потенціалу;
ІІ. Опитування викладачів літератури, музики та образотворчого мистецтва з
метою з’ясування глибини розуміння ними важливості світоглядного виховання
учнів на уроках мистецтва та відповідності їх методів, форм роботи меті
світоглядного виховання;
ІІІ. Дослідження власне рівня сформованості світоглядних уявлень учнів як
суб’єктивного надбання.
І. Проведений нами аналіз шкільних програм з української, російської
літератури, музики, образотворчого мистецтва показав, що всі вони мають досить
чітку світоглядну спрямованість, тобто орієнтовані на виховання світоглядних
якостей особистості, а отже й світоглядних уявлень. При цьому розмаїтість
жанрів, творів, рекомендованих програмами, різноманітність усередині жанрів,
створюють умови для надання учням безлічі варіантів сприймання світу, відношень
зі світом.
Так, програма з української літератури [146] передбачає, що вивчення літератури
повинно здійснюватися “…як вивчення, аналіз, інтерпретація …української
художньої словесності…Вона має поставати як творчість, отже – як відкриття
характерів людей, а тим – пізнання й самопізнання, творення світу й
сомотворення людей в дусі найвищих художньо-гуманістичних ідеалів” [146, 11]. У
програмі передбачається можливість цілеспрямованого впливу на всі види
світоглядних уявлень:
відповідне ставлення до батьківщини, праці, природи, сім’ї, стосунків між
людьми через твори народної творчості: казки, пісні, прислів’я, приказки, думи,
балади тощо; через яскраве наочне протиставлення характерів і складових
ставлення до світу (мужнє переборення – відчай (Т.Бордуляк “Дід Макар” – 6-й
кл.), гідність – звироднілість (С.Руданський “Добре торгувалось” – 8-й кл.),
добро – зло, людяність – егоїзм (А.Шиян “Котигорошко” – 5-й кл.) та ін.);
ставлення до самого себе, пізнання свого внутрішнього світу через пізнання,
відчування стану іншої людини, її уявлень про світ (М.Коцюбинський “Ялинка” –
5-й кл., Б.Грінченко “Грицько” – 6-й кл., М.Стельмах “Гуси-лебеді летять” – 7-й
кл. та ін.);
вихід на рівень філософського осмислення ставлення людини до світу через
символіку творів (В.Бровченко “Два хлопчики” – 5-й кл., Б.Лепкий “Заспів” – 7-й
кл., вірші Л.Українки, твори Є.Гребінки та ін.); через надання найтонкіших
відтінків позитивного ставлення до явищ світу (на прикладі ставлення до
природи: “олюднення” предметів (вірші Л.Українки), “милування природою” (вірші
П.Тичини), гармонія людини й природи, їх єдність (“Незмінність” Т.Осьмачка –
8-й кл., “Батьківське поле” М.Сингаївський – 7-й кл.), пошана й любов до
“друга-природи” (М.Рильський “Розмова з другом” – 7-й кл.), заклик до
поважання, вивчення навколишнього середовища (М.Рильський “Перед грозою” – 6-й
кл.), возвеличення гуманного ставлення до природи й осуд бездушного,
споживацького (Є.Гуцало “Лось”, Л.Смілянський “Лідер” – 5-й кл.) тощо).
В основу програми з російської літератури [147] покладено аксіологічний аспект
виховання: “ Мета його полягає в прилученні учнів до загальнолюдських духовних
цінностей…” [147, 3]. Те, що в програму включені найкращі твори світового
мистецтва слова вже дозволяє говорити про її дієвість у формуванні світоглядних
уявлень. Так, вивчення усної народної творчості продовжує історично сформоване
ставлення до цього жанру як основного засобу світоглядного виховання
підростаючого покоління – вивчення “користі й краси” народних казок, пісень,
билин, міфів тощо. В цих творах відбиті народні (апробовані часом і
поколіннями) уявлення про навколишній світ, про найкращі людські якості.
Майже всі оригінальні твори надають безмежні можливості для формування
світоглядних уявлень: 1) формування уявлень про загальнолюдські цінності
(І.Тургенєв “Муму” – 5-й кл., О.Пушкін “Дубровський” – 6-й кл., М.Гоголь “Тарас
Бульба”, проза А.Платонова – 7-й кл. та ін.);
2) критичного ставлення до навколишнього світу й до себе через протиставлення
істинних і удаваних (зовнішніх) достоїнств особистості (казки О.Пушкіна,
Г.Андерсена тощо), через виховання активного, відповідального ставлення до
життя (К.Паустовський “Теплий хліб” – 5-й кл., Л.Толстой “Після балу” – 8-й
кл., твори Д.Дефо, Дж.Лондона та ін.);
3) глибокого, уважного ставлення до природи, потреби в гармонії світу природи й
душі людини (лірика С.Єсеніна, І.Буніна, А.Фета, Ф.Тютчева);
4) виходу на філософське осмислення явищ, подій життя, світу в цілому (поезія
та проза О.Пушкіна, М.Лермонтова, проза А.Платонова, Ф.Абрамова, “Рубаї”
О.Хайяма – 8-й кл. та ін.).
Головною метою уроків музики є формування в школярів музичної культури як
важливої складової частини їхньої духовної культури. Поряд із цим надзавданням
музичне виховання передбачає ще рішення численних часткових завдань, серед них
є завдання формування світоглядних уявлень. У пояснювальній записці до програм
із музики [148] неодноразово вказується на необхідність і важливість рішення
світоглядних проблем на уроках засобами музичного мистецтва: “…концепція
музичного виховання школярів … полягає… у зверненні до народної музичної
творчості крізь призму її життєвих зв’язків з духовним, матеріальним та
практи