РОЗДІЛ 2
ТАВРІЙСЬКІ ТАТАРСЬКІ ДИВІЗІОНИ БЕШЛЕЙСЬКОГО ВІЙСЬКА (1784-1796)
2. 1. Формування Таврійських татарських дивізіонів
Історія Таврійських татарських дивізіонів бешлейського війська - складова
частина питання історії військової служби кримських татар у збройних силах
Російської імперії. Ці військові формування були першими кримськотатарськими
формуваннями у складі російської армії. Досвід їхньої історії безцінний і
важливий у справі вивчення феномену історії військової служби кримських татар у
російській армії.
Початковий етап історії Таврійських татарських дивізіонів бешлейського війська
був тісно пов'язаний і багато в чому обумовлений подіями, які сталися після
проголошення Катериною II Маніфесту про приєднання Криму до Росії. Як відомо,
цей документ гарантував права місцевого мусульманського населення і обіцяв
“утримувати їх нарівні з природними підданими, охороняти і захищати їхні
особистості, майно, храми і природну віру, якої вільне відправлення з усіма
законними обрядами буде недоторканним; і дозволити наостанку кожному з них
стану всі ті права і переваги, якими таке в Росії користується” [241, с. 3-4].
Зрозуміло, що подібна толерантність імператриці викликала позитивну реакцію
кримських татар.
Більше того, виконуючи волю Катерини II, вищі сановники Росії прагнули залучити
на державну і військову службу найбільш авторитетних кримськотатарських мурз і
беїв. Згідно з указом від 1 листопада 1783 року оголошувалося про прийняття на
службу і присвоєння офіцерських чинів найбільш гідним їхнім представникам. Цей
же документ дозволяв князю Г. О. Потьомкіну надавати їм військові звання до
чину прем'єр-майора включно. Вищі звання надавалися “з найвищого дозволу”.
Очевидно, для інтенсивності інкорпорації вищого стану колишнього Кримського
ханства в державні й військові структури Росії 22 лютого 1784 р. був оголошений
указ про надання кримським мурзам і беям усіх прав і привілеїв російського
дворянства [241, с. 4].
Без сумніву, подібна політика санкт-петербурзького уряду сприяла заспокоєнню і
залученню до співпраці найбільш впливових кіл кримськотатарського суспільства.
Можна припустити, що історія кримськотатарських формувань почалася після
видання “Найвищого дозволу” від 9 лютого 1784 р. [18, c. 14]. Проте Катерина II
вже 1 березня 1784 р. видала “Найвищий указ” на ім'я Г. О. Потьомкіна “Про
створення війська з підданих, які мешкають у Таврійській області, з додатком
його штату”. Цей документ оголошував про створення військових підрозділів,
укомплектованих кримськими татарами. Їхній склад визначався п'ятьма кінними
дивізіонами, “котрі належать до числа легких військ”. Утримання дивізіонів
передбачалося за рахунок прибутків, що збиралися в Таврійській області.
Дивізійним військовослужбовцям належало грошове утримання, з якого “повинні
вони мати одяг, озброєння, їжу і коней з амуніцією і продовольством їхнім,
виключаючи той час, коли вони вжиті будуть поза згаданою областю: бо тоді
повинні вони отримувати провіант і фураж натурою”. Формування цих військових
підрозділів, як і підбір офіцерського корпусу, доручалися Г. О. Потьомкіну [7,
с. 136].
Ці дивізіони отримали назву Таврійських дивізіонів кінного війська. У татар
військові подібного роду іменувалися “бешлеї”. Ця назва увійшла і в офіційне
діловодство.
Вміщений в указі “Приблизний штат про число людей і платню дивізіона, який
складається з мешканців Таврійської області” вказує, яке грошове утримання
повинні були мати військовослужбовці. Так, майору належало отримувати 300 крб.
щорічно, двом ротмістрам - по 200, двом поручикам - по 150, двом прапорщикам -
по 120, наказним - по 40, рядовим - по 35. Витрати на п'ять дивізіонів
визначалися у 41 450 крб. [18, с. 17].
Згідно штатному розкладу, в кожному дивізіоні повинно було бути сім офіцерів:
майор і по два ротмістра, поручика і прапорщика. Чисельність нижніх чинів
встановлювалася в кількості 200 чоловік, з яких 10 ставали наказними. Усі
офіцери і більшість наказних були призначені з молодих мурз “видатних родів”
Криму [318, с. 3]. Це, звичайно, свідчило про престижність служби в дивізіонах.
Першими командирами трьох даних підрозділів були ротмістр Мустафа мурза Кіятов,
майор Абдулла Велич і майор Батир ага Тамагул Кримтайський [318, с. 3].
Призначаючи останнього на посаду, Г. О. Потьомкін відзначав його неабиякі
“здібності” і “ревність до служби”. Вже 1 червня 1784 року Б. - а. Тамагулу
Кримтайському наказувалося сформувати з добровольців третій дивізіон,
підбираючи відповідних штатному розкладу наказних і рядових [318, с. 3].
Відомо, що цей офіцер був абсолютно неписьменний і був вимушений користуватися
особистою “гербовою печаткою” [147, арк. 8; 18, с. 16-17].
У процесі розвитку кримськотатарських дивізіонів офіцерський склад, зрозуміло,
зазнавав істотних змін. Їх можна простежити, залучаючи дані, які збереглися в
“Книзі з документами і рахунковою випискою про прибуток і видаток суми, вжитої
на платню Таврійським татарським дивізіонам” [115].
Так, у розписці начальника третього дивізіону Б.-а. Тамагула Кримтайського
можна прочитати: “1787 року жовтня 31 дня дав цю розписку пану поручику
Ільяшенкову, який знаходиться при головному корпусі за скарбника, у тому, що
отримав я від нього належні мені від цього 1787-го року січня з першого по день
моєї виключки з 3 дивізіону червня по п'яте число всього сто двадцять вісім
рублів тридцять три копійки з чвертю”. Скоріше за все, Батир-ага Тамагул
Кримтайський під “виключкою” має на увазі відсторонення від командування [144,
арк. 71; 18, с. 19-20].
За даними витратної відомості від 9 листопада 1787 року ми маємо дані про те,
що на чолі третього диві
- Киев+380960830922