Розділ 2
МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ ЗІ
ЗАСТОСУВАННЯМ КОМП’ЮТЕРА НА УРОКАХ ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ
2.1. Методичні підходи до змісту, структури та технічних даних навчальної
компьютерної програми з історії .......................92-107
2.2. Основи розробки авторської комп’ютерної навчальної
програми.....................................................................................108-124
2.3. Методика вивчення курсу історії стародавнього світу з використанням
авторської комп’ютерної програми.............125-137
2.4. Хід та результати експериментального навчання...................138-166
Висновки до другого
розділу..........................................................167-170
висновки....................................................................................................171-180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ
ДЖЕРЕЛ...................................................181-194
ДОДАТКИ........................................................................................................195-221
Вступ
Актуальність теми. Світове співтовариство сьогодні існує в стані переходу від
індустріального до інформаційного суспільства. Це означає, зокрема, що
переважна кількість людей найчастіше стикається з потребою опрацювання постійно
зростаючого обсягу інформації. Комп’ютерні та комунікаційні технології є цілком
очевидними проявами інформаційної революції. Інформатизація освіти в силу
специфіки самого процесу передачі знання вимагає ретельного відпрацьовування
використовуваних технологій інформатизації і можливостей їх широкого
тиражування. Ці питання є предметом ґрунтовних досліджень у багатьох країнах
світу.
Інтеграція України до єдиного світового простору викликає необхідність
використання високотехнологічних інформаційних засобів навчання. Останнім часом
вітчизняні педагоги виявляють до комп’ютера велику зацікавленість, шукають
шляхи адаптації школи до вимог сучасного світу. Саме такі орієнтири розвитку
освіти визначені в Законі “Про освіту”, Державній національній програмі
“Освіта. Україна ХХІ століття”, національній доктрині розвитку освіти.
Розробка комп’ютерних технологій і засобів навчання розпочалася в Україні ще в
70-х рр., але і сьогодні, незважаючи на всі зусилля як педагогів-ентузіастів,
так і Міністерства освіти і науки, вони використовуються недостатньо і
неефективно. Це обумовлено рядом причин, серед яких: слабка матеріальна база
багатьох шкіл, непідготовленість учителів, практична відсутність методик
використання комп’ютерів для викладання окремих предметів, недостатня кількість
або відсутність якісних навчальних комп’ютерних програм.
Все сказане можна цілком віднести до викладання історії. Але сучасний період
реформування школи в цілому, та історичної освіти зокрема, потребує термінового
вирішення цієї проблеми. Сучасні програми з історії спрямовані на гуманізацію
шкільної освіти, на особистісне орієнтоване навчання школярів, чого, на наш
погляд, неможливо забезпечити в рамках традиційної методики викладання без
пошуку нових методів, форм і засобів навчання, зокрема пов’язаних з
інформаційними технологіями. Застосовування в історичній освіті інформаційних
технологій сприяє розвитку цілісності та системності мислення учня, його уяви,
мотивації до вивчення історії; підтримує усі види його пізнавальної діяльності
з отримання історичних знань, розвитку і закріплення навичок і умінь;
забезпеченню індивідуалізації процесу навчання та його особистій орієнтації. За
своїми функціональними можливостями комп'ютер уже сьогодні може стати
оптимальним засобом навчання і підвищення пізнавальної активності школярів на
уроках з будь-якого історичного курсу. Але, на жаль, ринок сьогодні пропонує
програмні засобі та навчальні програмні продукти переважно низької якості, які
не відповідають психолого-педагогічним та методичним вимогам організації
навчально-пізнавальної діяльності учнів, шкільній програмі та потребам
сучасного уроку історії.
Разом з тим, треба зауважити, що застосування комп’ютера на уроках історії як
засобу організації навчально-пізнавальної діяльності школярів потребує
теоретичного розгляду та практичного розв’язання цілого ряда питань: розробки
ефективного засобу навчання (електронний посібник, навчальна програма);
поєднання його з традиційними для навчання історії засобами: картою,
підручником, робочим зошитом тощо; організація навчально-пізнавальної
діяльності учня на уроці, де застосовуються комп’ютерні посібники, які
допомагають учителю у навчально-пізнавальній діяльності учнів на уроці.
Відсутність відповідей на зазначені питання поки що серйозно гальмує інтеграцію
комп’ютерних технологій навчання в історичну освіту. Така ситуація не є
випадковою, оскільки їх дослідження і розв’язання потребує насамперед
теоретичного поєднання елементів знань з декількох галузей знання: педагогіки,
психології, методики навчання історії, інформатики, інформаційних технологій,
або об’єднання зусиль фахівців з відповідних галузей.
Дослідження проблеми використання комп’ютера як засобу організації
навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках історії, в першу чергу,
пов’язано із загальною проблемою сучасного розуміння та визначення самого
поняття “навчально – пізнавальна діяльність” у його психолого-дидактичному та
історико-методичному сенсі.
Це питання розглядалось багатьма педагогами і методистами (П.В. Гора,
Н.Г. Дайри, Н.И. Запорожець, О.М. Кабанова-Мєллєр, Ф.П. Коровкін, В.І. Лозова,
А.К. Маркова, М.М. Скаткін, М.В. Сметанський, Р.Б. Срода, Г.В.
- Киев+380960830922