РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика об'єкта і матеріалу дослідження
Об'єктом дослідження були невротичні, пов'язані зі стресом розлади (розділи F40-F43 і F48 Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду). Кваліфікація виявлених порушень проводилася відповідно до Критеріїв діагностики і лікування психічних розладів [116].
З метою більш повної характеристики НПСР, виявлення закономірностей їхнього формування в учнів ліцеїв, нами вивчалися як ті порушення невротичного регістру, що відповідають критеріям вищевказаних регістрів МКХ-10, так і субклінічні форми цієї патології - дезадаптивні особистісні реакції, що можуть бути віднесені до початкових проявів НПСР (ПП НПСР) [137, 138, 172]. Крім закономірностей виникнення і феноменології НПСР і ПП НПСР вивчалася їхня динаміка.
Робота виконувалася в 1999-2002 роках на базі Донецького медичного ліцею (ДМЛ) при Донецьком державному медичному університеті ім. М. Горького (ДонДМУ). Цей безкоштовний державний навчальний заклад нового типу був заснований у 1992 році з метою профільного навчання в десятих-одинадцятих класах обдарованої молоді, яка має намір одержати медичну освіту. Зарахування абітурієнтів у ліцей здійснюється за результатами конкурсного добору. Програма навчання в ДМЛ передбачає дворічну поглиблену загальноосвітню, загальнокультурну і спеціальну (латинська мова, медична справа) підготовку. Відповідно до концепції функціонування ліцею, він є цілісною педагогічною системою, діяльність якої спрямована на забезпечення ефективного саморозвитку колективу - учнів, педагогів, батьків. У ДМЛ здійснюється пошук і розробка нових форм, методів і змісту освіти, ведуться наукові дослідження учнів за спеціалізованою тематикою. У ліцеї створені оптимальні умови для рішення навчально-виховних задач - кожна група має окрему навчальну кімнату, свій читальний зал, що дозволяє ефективно використовувати технологію індивідуального навчання. Структура навчального року - посеместрова, режим роботи регламентується розкладом, тривалість навчального року - 34 тижні. Середня кількість учнів у групі - 14-16 чоловік, тоді як середня наповнюваність класу в звичайній школі (контрольна група) - до 40 учнів.
Дослідження проводилося в два етапи. На першому етапі з метою вивчення особливостей поширеності і клінічних характеристик НПСР в учнів ліцею були сформовані основна і контрольна групи. В основну групу ввійшли 209 ліцеїстів, у контрольну - 71 учень 10-11 класів загальноосвітньої школи №95 р. Донецька. Соціально-демографічні характеристики обстеженого контингенту наведені в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Соціально-демографічні характеристики обстежених
основної та контрольної групи першого етапу дослідження
ХарактеристикаОсновна групаКонтрольна групаабс.%абс.%1.2.3.4.5.вік15 років5526,322535,2116 років 13162,684157,7517 років та старше 2311,0057,04статьюнаки7736,842940,85дівчата13263,164259,15склад родиниповна16177,035678,87неповна4822,971521,13наявність братів та сестер так 12861,244157,75ні8138,763042,25
Продовження табл. 2.1
1.2.3.4.5.род занять батьківтимчасово не працюють00,0022,82робітники104,782332,39держслужбовці8339,712332,39керівники5626,791521,13службовці приватних фірм3215,3157,04комерсанти2813,4034,23середньомісячний доход на члена родинидо 200 грн.2016,391634,04201-500 грн.7662,302553,19понад 500 грн.2621,31612,77умови проживаннямає окрему кімнату14468,903245,71не має окремої кімнати188,613854,29мешкає в гуртожитку4722,49--
Наведені в таблиці дані підтверджують близькість порівнюваних груп за демографічними параметрами - віковою і статевою структурами, складом родин. Виключення складали соціально-економічні характеристики: серед ліцеїстів більше питома вага дітей керівників державних підприємств і організацій, а також бізнесменів. Це призводило до помітних розходжень у рівні доходів родин і житлових умов учнів.
В окрему підгрупу виділені учні ліцею, що проживають у гуртожитку медуніверситету (47 осіб, 22,5 %). Метою цього було детальне вивчення адаптації підлітків, яким довелося раніше за однолітків відокремитися від батьків, живучи в незвичному для себе середовищі і витрачаючи значну частину часу на організацію свого побуту, приймаючи самостійні рішення з розподілу витрат на проживання. Додатковим дезадаптуючим фактором для цих учнів могло бути проживання в одній кімнаті зі старшокурсниками. Зазначені обставини могли підсилити ризик виникнення НПСР.
Із загальної кількості підлітків основної групи (209 осіб) 143 первинно обстежені під час навчання в десятому класі (68,4%), а 66 - в одинадцятому (31,6%). Близьким було співвідношення між десяти- і одинадцятикласниками в контрольній групі (65,2% і 34,8%) .
Одним з показників, що характеризують інтенсивність навчального процесу, тобто складність і обсяг досліджуваного матеріалу, може служити час, затрачуваний щодня на виконання домашніх завдань. Він є також значущим критерієм адаптації до нових умов навчання. Якщо питома вага тих, у кого на самостійну підготовку до занять ішло 1-2 години і 2-3 години, серед ліцеїстів і школярів була практично однаковою (відповідно 45,5% і 45,1%; 23,4% і 22,5%), то менш години виконували уроки 6,2% учнів основної і 25,4% учнів контрольної групи, а понад 3 години - 24,9% і 7,0%. Більш детальний аналіз (табл. Б.1, Додаток Б) виявив розходження в обсязі часу, затрачуваного на виконання домашніх завдань, у ліцеїстів першого і другого років навчання. Понад чверть школярів (контрольна група) зазначали, що витрачають на це менше однієї години, тоді як серед першокурсників так мало не займався ніхто, а серед ліцеїстів другого року навчання - 9%. Понад три години на самостійну підготовку ішло відповідно в 7,3%, 39,4% і 18,2%.
Оцінювали свою навчальну програму як перевантажену, 63,2 % учнів основної і 40,8% кон