РОЗДІЛ II
ІДЕОГРАФІЧНА ТИПОЛОГІЯ ЗАГАЛЬНОНАУКОВОЇ ДІЄСЛІВНОЇ ЛЕКСИКИ
2.1 Лексико-семантичні групи загальнонаукових похідних дієслівних лексико-семантичних варіантів зі значенням пізнання
Як основний засіб формального втілення семантики впливу в мові [59: 8], дієслово відображає динаміку навколишньої дійсності і кодує "процедуральні знання про світ і способи буття та взаємодії об'єктів у часі та просторі" [89: 249].
Дієслово, на думку Н.Д. Арутюнової, має семантичну пам'ять і в згорненому, компресійному вигляді номінує складні структури знання з безліччю їх когнітивних характеристик [60: 3]. Складність і значний обсяг лексичного значення дієслова пояснюють особливостями його референції, констатацією відношень між предметами. Специфічною рисою дієслівної номінації є відношення того, хто називає, до суб'єкта/об'єкта дії, процесу, стану [14; 19; 26; 109; 111; 149; 223-224; 240], тобто структура дієслівних значень має пропозиційний характер. Унаслідок цього, відсутність прямої вказівки на всі семантичні ознаки, необхідні для розкриття значення дієслова [7; 10], утруднює системний опис дієслівних значень.
Широкі потенційні можливості розвитку значень цієї групи лексики реалізовуються у процесі функціонування мови, експлікуючи специфіку дієслівних словозначень - предикативно згорнене, інтерпретативне, комунікативне відображення і вираження ситуації об'єктивного світу [144: 10].
До загальнонаукових дієслів відносять лексеми, зміст яких пов'язаний з семантичною ознакою процесу передачі та використовування знань (ознака предметного пізнання) та лексеми, зміст яких пов'язаний зі значенням систематизації, організації матеріалу, логічної верифікації та висновків (ознака логічного пізнання) [63: 83].
При дослідженні наукових текстів з фізики та математики на підставі кількісного аналізу нами було вибрано 250 найчастотніших дієслів, лексикографічно зафіксованих у словниках лексем наукового вживання [253; 262; 276], що містять в собі термінологію та загальнонаукові слова. За допомогою контекстуального аналізу ми визначили ті ЛСВ цих дієслів, що функціонують в текстах точних наук. Критерієм відбору матеріалу стала наявність у змісті лексем семантичних ознак предметного та логічного пізнання.
Оскільки значення дієслів не корелюють безпосередньо з онтологічною сферою, а відбивають відношення між феноменами дійсності, то укладання словника традиційно починається з виділення та групування концептів у поняттєвій сфері, аналізуючи зміст поняття "Наукова діяльність".
Поняття "Наукова діяльність", покладене в основу найменування ЛСП, є концептуально цілісною одиницею мислення, що органічно "вплетене" в наукову картину світу. Належність його до наукової картини світу передбачає абстрактність цього поняття, відсутність його втілення в предмети дійсності; звідси виникає широка амплітуда у дескриптивному визначенні цього складного та різнорівневого поняття. Наш матеріал відбиває неоднозначність дослідженого феномена наявністю різноманітних угрупувань лексики, що представляють ЛСП "Наукова діяльність". Ці угрупування співіснують між собою відповідно до певної схеми або моделі існування аналізованого поняття у мисленні. Така схема може бути основою побудови словника-тезауруса слів наукового вживання; вона також буде логічною у складі схеми більш вищого рівня абстракції ("Наукова діяльність" > "Антроподіяльність"), конституенти якої ("Культурна діяльність", "Соціальна діяльність", "Біологічна діяльність" тощо) заповнюють вузли цілісної картини уявлення про існування людини у всесвіті.
У процесі складання схеми угрупувань лексики, обмеженої нашим матеріалом, ми утворюємо ієрархічно організовану схему досліджуваної поняттєвої категорії за допомогою дедуктивного та індуктивного методів [140: 3]. Диференційні ознаки категорії встановлюються дедуктивно - на основі наукової картини світу, відбитої в енциклопедичних, термінологічних, тематичних та інших словниках. Досліджуючи різні синоптичні схеми, нами було відібрано концепти-класифікатори першого рівня для апарату формування описуваного ЛСП. У ролі концептів виступають видові поняття, у змісті яких категоріальну ознаку наукової діяльності "вивчати об'єкт за допомогою розуму для отримання та передачі знань" уточнюють диференційні ознаки, які стосуються особливостей та умов цього процесу. Аналіз категоріальних концептів першого рівня (диференційних ознак поняття з екстралінгвістичного погляду) дав змогу припустити, що ієрархічно організована схема досліджуваної категорії є гіперо -гіпонімічною структурою.
Наукова діяльність
|
______________________________________________________
| | | | |
Підхід до Отриман- Організація Верифікація Представлення
досліджен- ня знань і системати- і висновки підсумків до-
ня зація слідження і
передача знань
Схема 2.1. ЛСП "Наукова діяльність"
Кількість та характер конституентів моделі залежить від специфіки поняттєвої когнітивної сутності, яка аналізується. В процесі розгляду цієї сутності, ми можемо запропонувати таку її інтерпретацію.
Суб'єкт (агенс) вивчає об'єкт (пацієнс) за допомогою розуму (інструмент) для отримання та передачі знань (результат).
На наступному етапі ми виділяємо диференційні семи в предметно-логічних значеннях дієслів індуктивно, тобто використовуємо значення ЛСГ дієслів, що були визначені нами за допомогою контекстуального аналізу. Формуючи лексико-семантичні групи за допомогою компонентно - дефініційного аналізу, ми виділяємо обмежений набір сем, що входять в семантичну структуру дієслів і є достатніми для формування групи. Потім, виокремлюючи ряди семантично близьких дієслів, пов'язаних інтегральною семою, та отримуючи макрогрупу неповного складу з