РОЗДІЛ 2
ЗІСТАВНИЙ АНАЛІЗ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОГО СПОСОБУ ТЕРМІНОТВОРЕННЯ У СУБКОНТИНУУМІ ІНФОРМАТИКИ Й ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ФРАНЦУЗЬКОЇ, УКРАЇНСЬКОЇ ТА РОСІЙСЬКОЇ МОВ
2.1. Семантична номінація як спосіб творення термінів у субконтинуумі інформатики й обчислювальної техніки французької, української та російської мов
Лінгвісти визначають перманентне поповнення та відновлення лексичного складу всередині спеціальних галузей знання як процес, який набагато випереджає розвиток загальнолітературної лексики, де немає гострої необхідності у форсованому розвитку словникового складу. Цей процес називається термінологічною номінацією [147, с. 81]. Вона спрямована на створення найменувань особливого роду - термінів [22, с. 61], опосередкована мисленням і обумовлена необхідністю мовної репрезентації результатів пізнання. Відомо, що значна частина термінологічної лексики з'являється внаслідок вторинної номінації [96, с. 33], [165, с. 243], [165, с. 286-292], [164, с. 129-220; с. 73-80]. На відміну від первинної номінації, вторинна номінація припускає використання в акті номінації фонетичного образу вже існуючої лексичної одиниці у ролі імені для нового поняття [164, с. 8], [206, с. 336].
Таким чином, використання імені загальновідомого поняття у ролі найменування нового спеціального поняття або прилада є результатом семантичної номінації [129, с. 7]. Вона заснована на звуженні чи метафоричному переносі значення за подібністю функції, форми, призначення, зовнішнього вигляду, суміжних понять та ін. [158, с. 46], [131, с. 140], при цьому гіпотетично враховуються екстралінгвістичні знання і повсякденний досвід носіїв мови [122, с. 78], [39, с. 11]. Таким чином, семантична номінація пов'язана з лексикою загальнолітературної мови відношеннями взаємопроникнення. Так, у субконтинуумі інформатики й обчислювальної техніки французької, української та російської мов функціонують терміни, які утворюються шляхом метафоричного перенесу значення: франц.: souris, fenetre, arbre, menu etc.; укр.: миша, вікно, дерево, меню та ін.; рос.: мышь, окно, дерево, меню та ін. Отже, семантична номінація сприяє збереженню живого зв'язку між твірним та похідним значенням [68, с. 85].
Семантична номінація є постійним джерелом поповнення термінологічної лексики [40, с. 99-100]. Проте відсоток семантично утворених термінів порівняно невеликий [52, с. 123]. У субконтинуумі ІОТ мов, що зіставляються, він складає: франц.: 1020 ТО (10%); укр.: 1208 ТО (12%); рос.: 1119 ТО (12%).
Зіставлення окремих термінів французької, української і російської мов виявляється основним завданням дослідження лексичного субконтинууму інформатики й обчислювальної техніки. Шляхом зіставного аналізу встановлюються спільні і диференційні ознаки зовні еквівалентних термінів [97, с. 8].
2.2. Специфіка ключових понять субконтинууму інформатики й обчислювальної техніки у французькій, українській та російській мовах
Термін інформатика з'являється 1962 року у французькій мові для найменування науки, комплексу галузей знання і технічних засобів, що сприяють автоматичній і теоретичній обробці даних, передачі знань людині в часі та просторі [225], [226, с. 523], [227, с. 1351], [221, с. 63], [198, с. 403].
Французький термін informatique означає: 1) інформатика і 2) обчислювальна техніка. Отже, в одній термінологічній одиниці міститься два значення: інформація - відображення реального чи віртуального світу за допомогою спеціальних кодів і символів і автоматика - науково-технічна дисципліна, яка охоплює питання створення пристроїв і систем, що функціонують без участі людини [221, с. 8]. Таким чином, предметом дослідження інформатики є, по-перше, - інформація і, по-друге, - комп'ютерна техніка, що експліцитно відбивається у структурі складного терміна informatique = informati[on] + [auto]matique, загальною частиною при цьому виступає елемент - mati-.
На позначення галузей інформатики у досліджуваному субконтинуумі французької мови вживаються термінологічні словосполучення, головним компонентом яких виступає термін інформатика, а залежний компонент, виражений прикметником, указує на галузеву специфіку:
франц.: informatique formelle et analytique, informatique systematique et logique, informatique physique et technologique, informatique methodologique.
В українському і російському субконтинуумах термін інформатика / информатика використовується на позначення науки, що вивчає структуру і загальні властивості наукової інформації, а також питання, пов'язані з її збиранням, зберіганням, пошуком, переробкою, перетворенням, поширенням і використанням у різних сферах людської діяльності [215, с. 481], [225], [218, с. 498], [205, с. 283], [201, с. 139], [207, с. 211]. Це наука про способи формалізації знань, тобто про способи надання знань у вигляді даних, а також про способи використання цих даних [55, с. 62, с. 99]. При цьому варто підкреслити, що з терміном інформатика / информатика в українській і російській мовах вживають термінологічне словосполучення обчислювальна техніка / вычислительная техника, для того щоб відокремити їхні сфери функціонування.
Цікаво, що в англомовних країнах на позначення науки про дослідження різних аспекти використання і розробки ЕОМ пропонується термін: "Computer science" - наука про комп'ютери і перетворення інформації [209, І, с. 428], [42, с. 13], [221, с. 63]. У цьому зв'язку необхідно уточнити, що в англійській мові існує термін informatics з позначкою теорія інформації [210, ІІ, с. 236].
Таким чином, з одного боку - базовим поняттям терміносистеми інформатики й обчислювальної техніки виступає досить складне поняття інформація, а з іншого - поняття машина.
Перше базове поняття інформація позначається лексичною одиницею, яка походить від латинської ЛО informatio, onis f, що позначає: 1) тлумачення і репрезентація значень, відбитих