РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Обґрунтування програми дослідження та принципи формування дослідних груп
Планування програми дослідження, формування груп було здійснено відповідно до сучасних вимог клінічної епідеміології, за Єдиними стандартами представлення результатів з чіткою регламентацією застосування статистичних методів ?152?. Визначення типу дослідження, забезпечення достовірності і узагальнення результатів планованого дослідження було здійснено з мінімізацією систематичних та випадкових помилок. Достовірність (внутрішня валідність) дослідження визначалася тим, в якому ступені структура дослідження відповідала поставленим задачам, а отримані результати правдиві при вивченні даної вибірки. Узагальненість (зовнішня валідність) результатів дослідження визначалася тим, в якій мірі результати даного дослідження пристосовані до інших груп хворих. Зовнішню валідність дослідження підвищували за рахунок зменшення систематичних помилок.
Оскільки вітчизняна практика етичного контролю за медичними та біологічними дослідженнями вкрай нерозвинена, ми орієнтувалися на міжнародні вимоги: кодекс медичної етики, етичні вимоги до дослідження за участю дитини, міжнародні вимоги етичного аналізу епідеміологічних досліджень ?153, 154?.
З метою виявлення патогенетичних змін у дітей при анеміях в умовах їх проживання на нітратно забруднених територіях дослідні групи дітей формувалися таким чином, щоб по можливості можна було виключити вплив інших можливих факторів крім одного - патологічного впливу нітратів на організм дитини. При плануванні досліджень ми зазадалегіть враховували можливу дію інших факторів і в подальшому, при аналізі даних, виключали їх вплив. Це дозволило уникнути випадкових помилок і довести зв'язок між виникненням ЗДА і хронічною нітратною інтоксикацією.
Для доказовості та об'єктивності наших досліджень, тобто для виключення додаткових факторів, що впливають на розвиток анемії у дітей, ми спочатку провели анкетування батьків за розробленою нами схемою відповідно вимог сучасної клінічної епідеміології. Зібрані дані стосовно стану здоров'я батьків дитини; особливостей соматичного, репродуктивного, акушерського статуту жінки, тривалості природнього вигодовування, розвитку безпосередньо самих дітей.
Формування груп обстеження було проведене на підставі проспективного незв'язаного дослідження, тобто спочатку виділяли кагорту дослідження, а потім проводили за нею спостереження та здійснювали клініко-лабораторне обстеження. Число учасників дослідження було чітко обгрунтованим. Розрахунок обстежених дітей базувався на критеріях:
1. Передбаченій величині ефекту.
2. Організації дослідження.
3. Заздалегідь встановленого порогу статистичної значимості виявленого ефекту.
Слід зазначити, що відбір дітей до дослідних груп відбувався згідно чітких критеріїв включення в дослідження и виключення із нього, які планувалися заздалегідь. Критеріями включення в дослідну та порівняльну групи були: анемія І ступеня, вік дітини від 1-го року до 3-ох, проживання в сільській місцевості, тривалість анемії; відсутність якого-небудь лікування протягом 6 місяців до початку обстеження; приблизно однаковий соціальний статус родини, тобто вибірка була репрезентивною - відповідала основним характеристикам дослідної групи. Критеріями виключення з дослідження були - неможливість родини регулярно проводити лікування; незадовільне матеріальне становище родини, що могло сприяти неадекватному харчуванню дитини під час обстеження; виникнення будь-яких ускладнень; розвиток нового захворювання, оскільки ці фактори могли суттєво змінити результати дослідження. Результат формування груп виявив, що показник відклику дорівнював 90%, що свідчить про високу адаптованість дослідження в інших умовах.
Число пацієнтів у дослідженні ми обмежували з етичних міркувань та вартості досліджень. У зв'язку з цим, ми оптимізували розмір вибірки, створюючи рівновагу між розміром вибірки та потужністю дослідження, величиною ефекту лікування та рівнем значимості. Враховуючи мету дослідження, за основний показник нами було обрано рівень гемоглобіну, тобто ефективність запропонованого методу лікування вважалася достатньою при підвищенні гемоглобіну більше, ніж на 10 г/л. За основу розрахунків було обрано дослідження Соболевої М.К. ?155?. Таким чином, нам необхідно було мати 34 дитини в кожній групі, щоб отримати 90%-шанс виявлення різниці середніх показників гемоглобіну 10 г/л (? = 15 г/л) при 5% рівні значимості з застосуванням непарного t-критерію.
Таким чином, для вивчення особливостей перебігу ЗДА у дітей раннього віку на фоні нітратного навантаження організму в результаті попереднього відбору до основної групи дослідження увійшло 68 дітей віком від 1-го до 3-ох років з ЗДА I-го ступеня важкості, які проживали в сільській нітратно забрудненій місцевості і вживали питну колодязну воду з підвищеним рівнем нітратів від 150 до 650 мг/л, що в 5-15 разів перевищувало допустиму концентрацію в 45 мг/л. До групи порівняння надійшли 34 дитини аналогічного віку, тобто від 1-го до 3-ох років життя, також з ЗДА I-го ступеня важкості, але які мешкали в місті Полтаві і вживали воду з централізованого водопостачання з допустимим рівнем нітратів.
Дослідну групу було сформовано з 35 дівчаток і 33 хлопчиків: 51,8±4,58% проти 48,2±6,0% (р>0,05); порівняльну групу - з 18 дівчаток і 16 хлопчиків: 52,9±4,58% проти 57,1±4,36% (р>0,05). Співвідношення обстежуваних дітей за статтю в групах обстеження було однаковим. Так, до дослідної групи увійшло 35 дівчаток, до порівняльної групи - 18 дівчаток: 51,8±4,58% проти 52,9±4,58% (р>0,05). До дослідної групи увійшли 33 хлопчики, до порівняльної групи - 16 хлопчиків: 48,2±6,0% проти 57,1±4,36% (р>0,05) (табл. 2.1). Середній віковий показник у групах обстежуваних дітей не різнився і становив у дослідній групі 17,3±1,46 місяців, в групі порівняння - 18,1±0,98 місяців (р>0,05). Наведені показники свідчать про однорідність дітей дослідної і порівняльної груп з
- Киев+380960830922