РОЗДІЛ 2
Матеріали та методи досліджень
2.1. Клінічна характеристика контингенту
У роботі було проведено анкетне опитування школярів 5-11 класів шести шкіл м.
Дніпропетровська з паралельним опитуванням їх батьків. В опитуванні взяли
участь 2202 дитини віком від 10 до 17 років та їх батьки. З цього контингенту
дітей випадково було відібрано 115 дітей, які при виконанні роботи обстежені
клініко-функціональними методами діагностики. Серед них 56 хлопців та 59
дівчат. Обстеження проводилось в умовах лабораторії функціональної діагностики
у пульмонологічному відділенні МДКЛ №2 м. Дніпропетровська. З дослідження були
виключені діти, які відмовились від участі в обстеженні, які мали гості чи
загострення хронічних захворювань бронхолегеневої системи, або мали
анамнестичні, клінічні ознаки патології при яких протипоказано проведення
спірографії.
В залежності від навантаження дітей тютюновим димом обстежені методами
функціональної діагностики діти були розподілені на три групи в залежності від
статусу курця. Встановлений статус курця за результатами анкетного опитування
дітей та їх батьків визначався термінами: пасивні курці, активні курці,
некурці. В першу групу некурців залучено 22 дитини, що ніколи не палили самі та
не зазнавали впливу тютюнового диму від паління дорослих. Другу групу пасивних
курців склали 74 дитини, що мешкали в умовах приміщень, атмосфера яких постійно
забруднена тютюновим димом батьками та друзями, які палять. До третьої групи
активних курців увійшло 19 дітей, які палили. Групи були однородні за статтю та
віком. В групі некурців було 13 хлопців та 9 дівчат. В групі пасивних курців –
29 хлопців та 45 дівчат. Серед активних курців – 14 хлопців, 5 дівчат.
Серед 115 дітей, залучених до комплексних обстежень функціональними методами
діагностики, групу респіраторно асимптомних пацієнтів склали 82 (71,3%). Ще 33
дитини (28,7%) знаходились на диспансерному обліку з приводу рецидивуючого
бронхіту в стадії ремісії. В момент обстеження всі діти були вільними від
гострих захворювань дихальної системи чи загострень РБ (таб. 2.1.).
Таблиця 2.1.
Розподіл РА та хворих на РБ дітей по групах в залежності від статусу курця
Курці
Респіраторно асимптомні
Діти з рецидивуючим бронхітом в стадії ремісії
Всього
Абс.
Абс.
Абс.
Некурці
13
15,9
27,3
22
19,1
Пасивні
52
63,4
22
66,7
74
64,4
Активні
17
20,7
6,0
19
16,5
Разом
82
100
33
100
115
100
Серед дітей, яким проведено комплексне функціональне обстеження, впливу
тютюнового диму тією чи іншою мірою зазнавали 96 (83,5%). За ступенем
навантаження тютюновим димом діти розподілились також на три групи (рис.2.1.).
Рис. 2.1. Розподіл обстежених дітей за ступенем навантаження тютюновим димом.
Групу А (І ступінь навантаження) склали 46 дітей, які зазнавали дії тютюнового
диму 1 день на тиждень чи рідше, з експозицією до 12 годин на добу чи 2-3 дні
на тиждень з експозицією до 3 годин. Група В (ІІ ступінь навантаження)
налічувала 32 дитини, які зазнавали впливу тютюнового диму 2-3 дні на тиждень,
з сумарною експозицією від 3-6 до 6-12 годин на добу чи щоденно, з експозицією
до 3 годин на добу. Група С (ІІІ ступінь навантаження) налічувала 37 дітей, які
щоденно зазнавали інтенсивної дії тютюнового диму, експозиція складала від 3 до
12 годин на добу.
Супутня хронічна патологія виявлялась у 71 (61,7%) комплексно обстежених дітей.
Серед них хронічний тонзиліт реєструвався у 36 дітей, алергічний риніт - у 7,
гіперплазія щитовидної залози без порушення функції (еутериоїдний стан) - у 7,
на диспансерному обліку з приводу синдрому вегето-судинної дисфункції
знаходилось 53 дитини, з приводу хронічного гастродуоденіту – 9 дітей (таб.
2.2.).
Таблиця 2.2.
Розподіл дітей в залежності від супутньої патології та статусу курця
Патологія
Некурці (n=22)
Пасивні курці (n=74)
Активні курці (n=19)
Всього (n=115)
Абс.
Абс.
Абс.
Абс.
Хронічний тонзиліт
22,7
23
31,1
42,1
36
31,3
Хронічний гастродуоденіт
0*
4*
5,4
5*
26,3
7,8
Вегетосудинна дисфункція
36,4
37
50
42,1
53
46.1
Алергічний риніт
9,1
6,8
6,1
Дифузний нетоксичний зоб
8,1
5,3
6,1
* р<0,01 різниця між групами з різним статусом курця
Як видно з таблиці хронічний гастродуоденіт частіше зустрічається у курців, що
підтверджує думку інших авторів про роль тютюнового диму у появі та загостренні
гастроентерологічних захворювань [4, 46].
Дослідження фізичного розвитку показали, що у групі некурців середній фізичний
розвиток мали 13 дітей, 8 – вище середнього, 1 дитина нижче середнього. У
другій групі пасивних курців 54 дитини мали середній фізичний розвиток, вище
середнього – 17, нижче середнього 3 дитини. Серед активних курців 13 дітей мали
середній фізичний розвиток та 6 – вище середнього. Гармонійний фізичний
розвиток реєструвався у 96 (83,5%) дітей, дисгармонійний – у 20 (17,4%) (у 12
акселерація росту, у 7 ожиріння).
Вивчення перинатального анамнезу показало, що патологічний перебіг вагітності
мали 47 (40,9%) дітей (з групи некурців –12 дітей, 30 з групи пасивних курців
та 5 – активних курців). Патологічний перебіг вагітності спостерігали у вигляді
гестозів другої половини вагітності – у 23 дітей, загрози переривання
вагітності – у 11, анемії вагітних – у 17, єкстрагенітальної патології – у 7,
гострих респіраторних захворювань – у 4 дітей. Патологічні пологи у 33 (28,7%)
дітей. Патологічні пологи у вигляді слабкості родової діяльності мали місце у
16 дітей, Кесарів розтин – у 4, раннє відходження навколоплідних вод – у 5,
стрімкі пологи – у 5 дітей. Патологія раннього неонатального періоду мала місце
в анамнезі у 35 (30,4%) дітей у вигляді гіпо