Розділ 2
Матеріали та методи
2.1. Клінічна характеристика обстежених новонароджених та їх матерів
У динаміці раннього неонатального періоду комплексно обстежено 110
новонароджених, з них 80 дітей (основна група) народилися у стані асфіксії.
Залежно від ступеня тяжкості асфіксії новонароджені основної групи розподілені
на 2 групи: першу групу склали 43 новонароджених, які народилися в асфіксії
помірного ступеня (5-7 балів за шкалою Апгар, наявність симптомів помірного
ураження ЦНС та ознак транзиторного порушення функції ще хоча б одного органу
чи системи), другу – 37 новонароджених, які перенесли тяжку асфіксію (1-4 бали
за шкалою Апгар, наявність симтомів ураження ЦНС тяжкого ступеня протягом 72
годин після народження та порушення функції інших органів та систем).
Контрольну групу склали 30 здорових новонароджених від соматично здорових
жінок.
Аналіз перебігу раннього неонатального періоду проводили з урахуванням
особливості перебігу вагітності та пологів у матерів.
Розподіл матерів за віком представлено в таблиці 2.1. Як видно з таблиці,
більшість жінок молодого віку. Лише 12 (15%) з них за 30 років. Розподіл
матерів за віком в обох групах подібний.
Таблиця 2.1.
Розподіл матерів обстежених дітей за віком абс.ч. (%)
Група бстежених новонароджених
Вік, роки
до 20
21-25
26-30
більше30
Основна
39 (48,75)
4 (5,0)
25 (31,25)
12 (15 )
Контрольна
14 (46,7)
2 (6,67)
10 (33,3)
4 (13,33)
Серед обстежених жінок основної групи першовагітних – 46 (57,5%), повторно
вагітних – 34 (42,5%), первородящих – 61 (76,25%), повторнородящих – 19 (23,75
%). У 15 (18,75 %) вагітних в анамнезі мали місце самовільні викидні.
Ускладнення вагітності у обстежених жінок представлені в таблиці 2.2.
Проведений аналіз особливостей перебігу вагітності і пологів у матерів
обстежених дітей виявив високу частоту ускладнень. Так, у жінок основної групи
частіше зустрічалась загроза переривання вагітності, частота якої склала 22,5%,
проти 10,0% у жінок контрольної групи (р<0,05); прееклампсія (15%, тоді як у
жінок контрольної групи це ускладнення зареєстровано в 3,33%).
Значна частота ускладнень вагітності призводить до порушень стану плода і
новонародженого. Плацентарна недостатність сприяє розвитку гіпоксії плода та
асфіксії новонародженого [119; 156; 163]. Згідно з нашими даними, частота
плацентарної недостатності у жінок основної групи складала 16 (20,0%) проти 2
(6,67%) у контрольній групі (р<0,05). Анемія вагітних спостерігалась у 8
(10,0%) жінок основної групи та у 1 (3,33%) матерів контрольної групи.
Несприятливий перебіг вагітності у жінок основної групи впливав на перебіг
пологів. Дані про ускладнення пологів у обстежених жінок наведені у таблиці
2.3.
Як видно з таблиці 2.3., майже у третини жінок, діти яких народились в
асфіксії, пологи починались з несвоєчасного виливу навколоплодових вод (31,25%
проти 13,3% в контрольній групі, р<0,05). Слабкість пологової діяльності
спостерігалась у 17,5% (проти 3,3% у жінок контрольної групи, р<0,05), що
призводило до затяжних пологів. Швидкі та стрімкі пологи мали місце у 22,5%
(проти 13,3% у матерів контрольної групи, р<0,05). Дистрес плода, який був
зумовлений обвиттям пуповини навколо шиї спостерігався у 28,75% проти 6,8%
контрольної групи (р<0,05).
Таблиця 2.2.
Ускладнення вагітності у матерів обстежених дітей.
абс.ч. (%)
Група матерів
Обстежених новонароджених
Кількість
жінок
Прееклампсія
Загроза переривання
вагітності
Плацентарна
недостатність
Анемія
Основна
80
12 (15)
18 (22,5)*
16 (20,0 )*
8 (10,0)
Контрольна
30
1(3,33)
3 (10,0)
2 (3,67)
1 (3,33)
Примітка:* - достовірність різниці з показниками у жінок контрольної групи
(р<0,05).
Таблиця 2.3.
Ускладнення пологів у матерів обстежених дітей
абс.ч. (%)
Група матерів
обстежених новонароджених
Кількість
жінок
Без
ускладнень
Ускладнення
Всього
Несвоєчасне відходження навколоплодових вод
Слабкість пологової діяльності
Швидкі та стрімкі пологи
Дистрес плода
Основна
80
80 (100,0)*
25 (31,25)*
14 (17,5)
18 (22,5)*
23 (28,75)*
Контрольна
30
19 (63,3)
11 (36,7)
4 (13,3)
1 (3,3)
4 (13,3)
2 (6,8)
Примітка:* - достовірність різниці з показниками у жінок контрольної групи
(р<0,05).
Таблиця 2.4.
Частота оперативних втручань під час пологів у матерів обстежених дітей.
абс.ч. (%)
Група матерів
Обстежених новонароджених
Кількість
жінок
Кесарів
розтин
Перінео- та
епізотомія
Акушерські
щипці
Ручне відшарування плаценти та виділення посліду
Ручне обстеження
порожнини матки
Основна
80
14 (17,5)*
10 (12,5)*
6 (7,5)
7 (8,75)
15 (18,75)*
Контрольна
30
1 (3,33)
1 (3,33)
1 (3,33)
1 (3,33)
Примітка:* - достовірність різниці з показниками у жінок контрольної групи
(р<0,05).
Стан плоду, висока частота акушерських ускладнень обумовлюють високу частоту
оперативних втручань під час пологів. Дані про частоту оперативних втручань під
час пологів представлені у таблиці 2.4.
Кесарів розтин проведено у 14 (17,5%) жінок основної групи, у 10 (12,5%) -
перінео- та епізіотомію, у 6 (7,5%) накладались акушерські щипці, у 7 (8,75%)
мало місце ручне відшарування та виділення плаценти. Ручне обстеження порожнини
матки проведено у 15 (18,75%) матерів, діти яких народились в асфіксії.
Аналіз стану немовлят на першій хвилині після народження
показав, що 27 (33,7%) дітей основної групи народилися з оцінкою за шкалою
Апгар 6-7 балів, 25 (31,3%) дітей - з оцінкою 4-5 балів, 28 (35,0 %) дітей –
1-3 бали.
У контрольній групі переважна кількість дітей – 24 (80,0%) – народилося з
оцінкою за шкалою Апгар 8-10 балів, 6-7 балів одержа
- Київ+380960830922