Розділ 2
Об’єкт та методи дослідження
2.1. Загальна характеристика клінічних спостережень
Планування програми дослідження та формування груп здійснювалося за сучасними
вимогами клінічної епідеміології за єдиним стандартом представлення результатів
і чіткою регламентацією застосування статистичних методів та відповідає
міжнародним вимогам [201].
Для досягнення поставленої мети та вирішення завдань було проведено поздовжній
ретроспективний аналіз медичних карт стаціонарного хворого (ф-003/о) 854 дітей
першого року життя, які перебували на лікуванні у відділенні молодшого
дитинства дитячої міської клінічної лікарні м. Полтава з приводу ГРВІ в період
2000 – 2002 рр. За 2000 рік був проведений аналіз 303 історій хвороб, за 2001 –
262, за 2002 рік - 289. Історії хвороб були розділені на дві групи. Критерієм
для розподілу на групи стала наявність чи відсутність БОС у діагнозі. Основну
групу склали діти, в яких ГРВІ супроводжувалася розвитком БОС (n=210),
контрольну (n=644) – діти, які не мали ознак БОС. Трьохрічна глибина
дослідження дозволила виявити розповсюдженість БОС, як ускладнення ГРВІ в дітей
першого року життя. Крім того, в усіх дітей оцінювалась супутня патологія.
Також було проведене проспективне незв’язане дослідження, до якого ввійшло 154
дитини. Спочатку виділяли когорту дослідження, потім проводили
клініко-лабораторне дослідження та катамнестичне спостереження тривалістю 9
місяців. Розподіл досліджуваного контингенту осіб за групами проводився за
даними історії хвороби та картами розвитку дитини і був регламентований чіткими
критеріями включення в дослідження та виключення з нього. Критеріями включення
в дослідну та контрольну групу були: вік дитини до 1 року, наявність ГРВІ.
Критеріями виключення з дослідження були: неможливість дитини пройти повний
курс лікування в стаціонарних умовах, виникнення ускладнень, які б могли
вплинути на клініко-лабораторні показники, розвиток нового захворювання, – ці
фактори могли суттєво змінити результати дослідження. Таким чином, за
розробленою нами схемою проведене клінічне обстеження і опитування матерів 154
дітей віком від народження до 12 місяців життя. Із них 84 дитини перебували на
лікуванні у відділенні молодшого дитинства дитячої міської клінічної лікарні м.
Полтава в період з 1999 року по 2003 рік з приводу ГРЗ, ускладненого БОС. Ці
пацієнти склали основну групу. Групу контролю склали 53 дітей того ж віку, які
перебували на лікуванні у відділенні молодшого дитинства дитячої міської
клінічної лікарні м. Полтава в період з 1999 року по 2003 рік з приводу ГРЗ,
без ознак БОС. Обстеження всіх дітей проводилось на момент госпіталізації.
Таким чином, контрольна група від основної відрізнялася відсутністю БОС, що і
дозволило нам проаналізувати вплив на розвиток цього тяжкого ускладнення ГРЗ
різноманітних чинників та оцінити характерні клініко-лабораторні особливості
БОС у немовлят. Також було опитано матерів та обстежено 17 здорових дітей
першого року життя, які перенесли ГРЗ із БОС в анамнезі. Цим дітям та 11 дітям
з основної групи (усього 28 дітей) провели заходи, спрямовані на попередження
БОС у майбутньому. Дослідження проводились у динаміці – на момент початку
профілактики БОС та після її закінчення.
За 28 дітьми, яким проводилась профілактика БОС та за 28 дітьми, яким не
проводилась профілактика, протягом дев’яти місяців проведене катамнестичне
спостереження в поліклінічних відділеннях за місцем проживання цих дітей.
Катамнестичне спостереження проводилось ретроспективно за картою розвитку
дитини (ф-112).
Розподіл досліджуваного контингенту осіб та медичних карт стаціонарного хворого
за групами спостереження представлено у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Кількісна характеристика груп спостереження
Характеристика групи
Групи
Кількість
Архівний матеріал за 2000 – 2002 роки
n = 854
основна (ГРЗ з БОС)
210
контрольна (лише ГРЗ)
644
Клінічні групи спостереження
n = 154
основна
природне вигодовування
29
штучне вигодовування
55
контрольна
природне вигодовування
28
штучне вигодовування
25
профілактична
n = 28 (17+ 11 з основної групи)
17
Усього
1008
Усі діти, які були включені в групи спостереження лікувалися з приводу ГРЗ.
Діти основної групи мали обструктивний бронхіт у 65,47% випадків (n=55),
бронхіоліт у 34,52% випадків (n=29). Діти з іншими захворюваннями, які
супроводжуються БОС у групу спостереження включені не були. У всіх дітей, які
ввійшли в групу спостереження в клінічному діагнозі було ГРВІ. Діагноз
захворювання встановлювався за клінічними ознаками гострого респіраторного
вірусного захворювання (місцево на слизових оболонках носоглотки – rubor,
tumor, calor, dolor, functio laesa); системних проявах захворювання –
гіпертермія, тахікардія, загальна слабкість, втрата апетиту, ознаки
інтоксикації), характерних анамнестичних даних, загальноклінічних лабораторних
та інструментальних методах дослідження [202].
Суттєвих відмінностей за статтю в основній та контрольній групах не
відзначалося (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Розподіл досліджуваного контингенту осіб за статтю.
Як видно з рис. 2.1, як в основній, так і в контрольній групах більш, ніж у два
рази переважали хлопчики.
За місцем проживання дітей групи не відрізнялися між собою, оскільки всі діти
були мешканцями міста.
З метою вивчення впливу характеру вигодовування на розвиток БОС при ГРЗ,
основна та контрольна групи були розділені на дві підгрупи. Критерієм для
поділу був характер вигодовування немовлят на момент їх госпіталізації. Першу
підгрупу основної та контрольної груп склали діти, які перебували на природному
вигодовуванні, другу підгр
- Київ+380960830922