РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Загальна характеристика клінічних спостережень
Відповідно з метою та задачами роботи у 2001-2004 роках на базі 3-ї дитячої міської багатопрофільної лікарні м. Луганська було проведене клінічне та імунологічне обстеження 310 дітей, хворих на ГРЗ у віці від 7 до 14 років. Серед них хлопчиків було 159 (51,3%), дівчаток - 151(48,7%).
Імунологічне обстеження проводили дворазово - в гострий період захворювання (при звертанні дитини в 1-3 добу) і в період реконвалесценції (при одужанні на 6-14 добу). Імунологічні дослідження проводились у Луганській діагностичній лабораторії при 9-й міській лікарні.
Контрольну групу склали 35 здорових дітей, які навчаються у середній школі - гімназії № 30 м. Луганська. Серед них хлопчиків було 19(54,3%), дівчаток - 16(45,7%).
Робота складалась з трьох етапів. На першому етапі ми вивчали клінічний перебіг в залежності від етіології, преморбідного фону, супутньої патології, соціально-гігієнічних умов життя дитини.
На другому етапі був досліджений імунний статус дітей для вивчення закономірностей змін імунної відповіді в залежності від вищеперерахованих факторів.
На третьому етапі ми визначали можливості та ефективність використання етіотропної терапії та імуномодуляторів в залежності від супутньої патології, характеру імунної відповіді з метою диференційованого підходу до лікування.
При вивченні епідеміологічного анамнезу у 223(71,9%) дітей був встановлений контакт з батьками або дітьми, хворими на ГРЗ. У 87 (28,1%) дітей спілкування з хворими встановити не вдалося.
Підтвердження етіологічних факторів проводилось на підставі детального вивчення епідеміологічних даних, клінічної картини, результатів імунологічного обстеження при індикації та ідентифікації вірусних антигенів і антитіл до них за допомогою ІФА. Проводилось дослідження в серологічних реакціях: РГГА, РЗК, РН, РНГА при дослідженні парних сироваток. Використовувалось вірусологічне обстеження слизової оболонки зіву у 48 (15,5%) дітей, носу - у 48 (15,5%), кон'юнктиви - у 26 (8,4%), мокротиння - 38(12,3%), а також фекалій - у 29 (9,03%) дітей з метою виділення аденовірусу у культурі означених середовищ. Проводились бактеріоскопічне та бактеріологічне обстеження матеріалу з слизових оболонок носу - у 310(100%) дітей, мигдаликів - у 57 (18,4%), задньої стінки глотки - у 310 (100,0%) дітей.
В результаті проведенних досліджень у 188 (60,6%) дітей була виявлена флора, яка представлена у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Етіологічна форма ГРЗ
ЕтіологіяКількість виділених збудниківn%Myxovirus influenzae B31 10,0Paramyxovirus268,3Adenovirus247,7Rhinovirus165,2Pneumovirus123,8Myxovirus influenzae A103,2Staphylococcus aureus6521,0Streptococcus pneumonie4113,2Haemophilus influenzae278,7Moraxella catarrhalis92,9Micoplazma pneumonie72,3
З них у 49 (26,1%) дітей була виділена вірусна, у 83 (44,1%) - бактеріальна, у 109(54,8%) дітей - асоціація двох або більш збудників.
73(23,5%) хворих відносились до групи дітей, які часто переносять гострі респіраторні захворювання [125]. Супутня патологія була зареєстрована у 170 (54,8%) дітей, причому, у 21 (12,7%) дітей було зареєстровано два чи три супутніх захворюваннь. Дані про наявність супутньої патології представлені у табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Наявність супутньої патології
НозологіяКількістьn%Захворювання ЛОР органівхронічний компенсований тонзиліт7646,5аденоїдні вегетації I-II, ІІ ступеня4224,7хронічний гайморит52,9Соматична патологіядисфункціональні розлади біліарного тракту2011,8хронічний гастрит31,8вегето-судинна дисфункція2212,9пролапс мітрального клапану63,5залізодефіцитна анемія84,7бронхіальна астма31,8дизметаболічна нефропатія52,9хронічний пієлонефрит42,4атопічний дерматит2112,3рецидивуюча кропив'янка42,4відставання у фізичному розвитку95,3Аномалії конституціїнервово-артритична61,9лімфатико-гіпопластична51,6
Дітей, які мали загострення супутньої хронічної патології, в дослідження не брали.
Клінічні форми респіраторного синдрому представлені на рис. 2.1.
Рисунок 2.1. Нозологічні форми респіраторного синдрому у дітей
Всім дітям на першому етапі проводилася однотипова симптоматична та патогенетична терапія: муколітики, бронхоспазмолітики, назальні спреї, при необхідності жарознижуючі препарати, інгаляції, лужні дезінтоксикаційні заходи (колоїдні препарати, 5-10% розчин глюкози).
Дітям з ускладненими формами ГРЗ проводилася антибактеріальна терапія з використанням таких препаратів як амоксицилін, аугментин, цефазолін, цефтриаксон, роксид.
Тяжкість хвороби оцінювали по виявленню і тривалості інтоксикаційного, респіраторного синдромів, характеру ускладнень відповідно з рекомендаціями провідних фахівців по питанням респіраторних захворювань [25, 142].
На рис. 2.2. надана тяжкість захворювання у дітей, які знаходились під спостереженням.
Рисунок 2.2. Тяжкість перебігу ГРЗ у дітей
Згідно з наявністю інфекційного токсикозу легкий перебіг ГРЗ був зареєстрований у 182 (58,7%) дітей, середньотяжкий - у 107 (34,5%), тяжкий - у 21 (6,7%) дітей. Дані про особливості клінічного перебігу цих дітей представлені у таблиці (табл.2.3)
Таблиця 2.3
Особливості клінічної картини у дітей з ГРЗ
Клінічні
ознаки тяжкість перебігулегкасередньотяжкатяжкаn%n%n% 1 2 345678температура
на початку
захворюваннявідсутня 4223,11917,80037,0?С -37,9?С 7641,85248,629,538,0?С-38,9?С6435,23532,7942,839,0?С і >002018,71047,6підвищення у наступні дні006964,521100,0тривалість
у днях1,9±0,6403,9±0,3805,2±0,340
Продовже