РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Відповідно з метою та задачами роботи з 2005 по 2006 рр. на базі міської
дитячої клінічної лікарні № 6 міста Дніпропетровська було проведено обстеження
160 дітей, хворих на гострі респіраторні вірусні інфекції, віком від 6 місяців
до 3 років, які були госпіталізовані у відділення дітей раннього віку на 2–3-й
день від початку захворювання.
2.1. Характеристика груп спостереження
На початку дослідження всі обстежені були розподілені на 2 групи. До І групи
було віднесено 130 пацієнтів (81%), що часто хворіли на гострі респіраторні
захворювання. До групи часто хворіючих дітей було залучено пацієнтів з
урахуванням критеріїв вітчизняних та закордонних авторів, які вважають
необхідним для формування даної групи дітей більше 4 епізодів ГРЗ протягом
першого року життя або більше 8 епізодів ГРЗ протягом 2-3-го року життя. Групу
порівняння склали 30 (19%) епізодично хворіючих дітей (ЕХД), які хворіли ГРВІ
на момент обстеження.
2.2. Клініко-анамнестичні та загально-клінічні методи дослідження
Верифікація діагнозу ГРВІ здійснювалась на підставі клініко-анамнестичних
даних. З метою визначення факторів ризику формування схильності до повторних
інфекцій респіраторного тракту було розроблено оригінальний опитувач (див.
додаток). Методика проведення опитування була розроблена у відповідності з
вимогами сучасної клінічної епідеміології [146]. Анкети перевірялись одразу
після проведення опитування з метою визначення інформації, якої бракує.
Заповнені карти підлягали ретельному аналізу, доповнювались відомостями з
первинної документації (медичних карт стаціонарного хворого (ф-003/о) та
історії розвитку дитини (ф-112). Окрім даних анамнезу життя дитини,
реєструвались антропометричні показники, особливості клінічного перебігу ГРЗ.
В ході дослідження використовувались загально прийняті методи обстеження:
загальні аналізи крові та сечі, змиви з носу на віруси, посіви мазків з
ротоглотки та носу, аналіз калу на яйця гельмінтів, перианальний зішкріб на
ентеробіоз. За показаннями проводилися інструментальні дослідження:
рентгенографія ОГК, ЕКГ, ЕхоКГ, НСГ, УЗД. Всі діти були консультувані
отоларингологом, за показаннями призначались консультації невролога та інших
спеціалістів.
2.3. Імунологічні методи дослідження хворих дітей
Імунологічні дослідження включали вивчення в динаміці захворювання:
стану клітинної та гуморальної ланок імунітету;
функціональної активності нейтрофілів (фагоцитарна активність та
киснево-залежний метаболізм за даними НСТ–тесту);
концентрацій ІФН-б та ІФН-г в сироватці крові;
вмісту інтерлейкінів -2, -4, -10 в сироватці крові.
Дослідження стану клітинної та гуморальної ланок імунітету, функціональної
активності нейтрофілів виконувались в імунологічній лабораторії кафедри
госпітальної педіатрії № 2 і неонатології Дніпропетровської державної медичної
академії (cт. лаборант В.А. Юріліна).
Для оцінки стану клітинного імунітету визначали абсолютну та відносну кількість
імунокомпетентних клітин: CD3+ (зрілі Т–лімфоцити); CD4+ (Т–хелпери/індуктори);
CD8+ (Т–цитотоксичні клітини/супресори); CD22+ (В–лімфоцити), а також
співвідношення CD4+/CD8+. Вміст імунокомпетентних клітин вивчався за допомогою
імунофлуоресцентного методу з використанням моноклональних антитіл IKO-90
(CD3), IKO-86 (CD4), IKO-31 (CD8), IKO-91 (CD22) Інституту онкології, м. Москва
(НВЦ “МедБиоСпектр”).
Стан гуморальної ланки імунітету оцінювали за концентраціями в сироватці крові
основних класів імуноглобулінів (Ig А, Ig М, Ig G). Вміст імуноглобулінів в
сироватці крові вивчали методом радіальної інфузії в агарі Difko за G.Mancini
et al. [205] з використанням сироваток ФГУП НПО «Мікроген» МЗРФ (постачальник
м.Москва, виробник м.Нижній Новгород).
Фагоцитарну активність (ФА) нейтрофілів периферійної крові визначали прямим
візуальним методом Н.В. Васильєва (1972). В якості об’єкта фагоцитозу
використовували латекс. Принцип методу засновано на визначенні за допомогою
світлового мікроскопу поглинальної здатності нейтрофілів крові по відношенню до
часток латексу після їх сумісної інкубації. Поглинальну спроможність
нейтрофільних гранулоцитів оцінювали на підставі підрахунку 200 клітин.
Для оцінки функціонального стану та метаболічної активності нейтрофільних
гранулоцитів проводили реакцію відновлення поглинаємого фагоцитом розчинного
барвника нітросинього тетразолію (НСТ–тест) в нерозчинний діформазан, що
відкладається в середині або на поверхні клітини, в спонтанному варіанті по
С.М. Гордієнко (1986).
Дослідження стану продукції цитокінів проводилось в діагностичному центрі
Дніпропетровської державної медичної академії (зав. лабораторією – к.б.н. О.В.
Братусь). На підставі перевірки державним підприємством «Дніпропетровський
реґіонарний державний науково-технічний центр, стандартизації, метрології та
сертифікації» засоб вимірювальної техніки, що було використано при дослідженні,
визнано придатним та допустимим до застосування (свідоцтво № 20/8938-3 від
31.01.2007).
Вивчення рівнів сироваткових ІФН–б, ІФН–г, ІЛ-2, ІЛ-4 та ІЛ-10 проводили
методом імуноферментного аналізу. Для визначення рівню сироваткового ІФН–б
використовувались набори “Hy Cult biotechnology” (Голландія), для визначення
рівнів сироваткових ІФН-г та інтерлейкінів - набори фірми “Diaclone”
(Франція).
Визначення рівня інтерферонів в сироватці крові та функціональної активності
нейтрофілів проводили тричі: 1-е дослідження – в дебюті захворювання (у перший
день надходження до стаціонару), 2-е дослідження – на 3-4-й день захворювання
(на 2-3-й день лікування в ста
- Київ+380960830922