РОЗДІЛ 2.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Обґрунтування напрямків досліджень
Широке розповсюдження незаразних захворювань молодняка великої рогатої худоби, особливо в зимово-весняний період утримання, повязують із згодовуванням тваринам недоброякісних кормів, в тому числі і силосованих, що можуть містити значну кількість небілкового азоту у вигляді амонійних солей, органічних кислот, токсинів мікроорганізмів.
Останнє, часто спостерігається при порушенні технології заготівлі та зберігання силосованих кормів. При неконтрольованих хімічних процесах, що проходять у цих кормах, встановлено утворення нижчих аліфатичних та ароматичних амінів, що утворюються в результаті перетворення амінокислот, аміаку та амідів кислот. Вміст амінів, їх якісний склад та динаміка накопичення у силосованих кормах, вплив на організм лактуючих корів та якість молока практично не вивчено.
Висока активність біогенних амінів з однієї сторони та значна токсичність нижчих аліфатичних амінів з іншої визначає широкий спектр їх впливу на організм лактуючих корів. Під впливом аліфатичних амінів у корів може знижуватись резистентність, погіршуватись стан здоров'я, якість молока та термін експлуатації тварин. Тому, вивчення видового складу та динаміки накопичення амінів у кормах, в тому числі і силосованих при їх тривалому зберіганні, а також встановлення причин їх утворення та накопичення в кормах, дасть можливість розробити ефективні методи контролю їх вмісту у кормах та способи запобігання їх негативної дії на організм тварин.
2.2. Схема та умови проведення дослідів
Для досягнення поставленої мети проведено три наукових досліди. Дослідження проведені в НДГ "Великоснітинське" Національного аграрного університету, Фастівського району та агрофірмі "Пуща Водиця" Києво-Св'ятошинського району Київської області.
У першому досліді вивчали хімічний склад та динаміку накопичення азотовмісних органічних сполук (аміак, амінокислоти, аміни) в кукурудзяному силосі заготовленому в агрофірмі "Пуща Водиця" Києво-Св'ятошинського району та НДГ "Великоснітинське" Фастівського району Київської області. З цією метою відбирали середні зразки силосованих кормів, закладені в силосних траншеях на глибині 1 м по діагоналі в трьох точках траншеї один раз на місяць протягом стійлового періоду утримання корів (жовтень 1996 - квітень 1997). Готували водні витяжки корму, які використовували для визначення загальної кількості та якісного складу органічних кислот, вільних амінокислот, амінів та аміаку.
У другому досліді вивчали якісний склад та загальний вміст аліфатичних і ароматичних амінів у кукурудзяному силосі, що використовується для годівлі лактуючих корів, в найбільш несприятливий для утримання тварин період (березень - квітень 1998 р.). Дослід проведено в НДГ "Великоснітинське" Фастівського району Київської області.
В третьому досліді вивчали показники клінічного стану, метаболічного статусу та резистентність лактуючих корів, а також якість молока тварин при застосуванні сорбенту хумоліт в умовах підвищеного рівня амінів у кормах. Дослід проведено в НДГ "Великоснітинське" Національного аграрного університету Фастівського району Київської області.
З цією метою було відібрано 20 голів лактуючих корів чорно-рябої породи третьої лактації з середньою живою масою 450 - 500 кг. Середній удій тварин за попередню лактацію становив біля 4000 кг молока. Дослід проводили методом груп-аналогів. Було сформовано дослідну і контрольну групи корів по 10 голів у кожній, які утримувались на раціоні, що складався із силосу кукурудзяного - 20 кг, сінажу з різнотрав'я - 10 кг, жому - 20 кг, висівок пшеничних - 3 кг, меляси - 1 кг та солі кухонної 50 г. З кормами лактуючі корови одержували на добу 2,7 г амінів, або 5,42 мг/кг маси тіла відповідно, що відповідало хронічному амінному токсикозу. В кінці зрівняльного періоду, через 10 днів з початку досліду, в тварин були досліджені показники клінічного стану та відібрані проби крові та молока для гематологічних та біохімічних досліджень.
В основний період, який тривав 50 днів, з метою вивчення можливості зниження токсичного впливу амінів на організм тварин в раціон корів дослідної групи вводили сорбент хумоліт із розрахунку 100 г на голову за добу, який згодовували разом з концентрованими кормами.
Проби крові у корів для досліджень відбирали до вранішньої годівлі на 50-й день після згодовування хумоліту. Середні зразки молока у корів дослідної та контрольної груп відбирали з двох добових проб та консервували розчином формаліну.
2.3. Визначення показників якості кормів
Показники якості грубих, силосованих, сінажованих, зернових кормів та відходів переробної промисловості визначали за загальноприйнятими в гігієнічній практиці методами [55, 161], які ґрунтуються на дослідженні у кормах сухої речовини, вологості, загального, амонійного, амінного азоту та вмісту вільних амінокислот [54, 55, 160, 161, 178].
Активну кислотність водних витяжок корму (pH) визначали за допомогою іонометра - І 340, а загальну кислотність - титрометричним методом [161].
Вміст аміаку в кормах визначали за методом Г.І. Силакової [184] в нашій модифікації. З цією метою робили водні витяжки кормів (1:10), відбирали 0,02 - 0,05 мл екстракту, додавали 4,98 - 4,95 мл дистильованої води і 0,5 - 1,0 мл реактиву Несслера. Оптичну густину розчинів вимірювали за допомогою СФ - 46 при довжині хвилі 440 нм. Розрахунок вмісту амонійного азоту в пробі проводили за калібрувальним графіком, який будували за допомогою кристалічного сульфату амонію, враховуючи кількість взятого для аналізу корму та розведення.
2.4. Визначення вільних амінокислот
Вміст вільних амінокислот у зразках кукурудзяного силосу вивчали за допомогою амінокислотного аналізатора ААА Т - 339 М фірми "Мікротехна" (Чехія) [261]. Підготовку проб здійснювали шляхом приготування водних витяжок із сило