Вы здесь

Патогенетичні механізми епілептогенезу в онтогенетичному аспекті (експериментальне дослідження)

Автор: 
Черненко Наталя Анатоліївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U001566
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Експериментальні тварини
У дослідженнях, присвячених механізмам виникнення, розвитку і припинення
епілептоформної активності при кіндлінзі, переважним oб'єктом дослідження є
мозок щура [11, 34]. Основні закономірності епілептизації мозку в умовах
кіндлінгу, що виявлені на даному експериментальному oб'єкті, були підтверджені
при формуванні кіндлінгу у тварин інших видів [48, 163, 212, 226, 269].
Виходячи з вищесказаного, а також на основі цілей і задач дослідження, в цій
роботі експериментальними тваринами були обрані щури-самці лінії Віcтар. Робота
з експериментальними тваринами проводилася відповідно до вимог, висловлених у
"Міжнародних рекомендаціях з проведення медико-біологічних досліджень з
експериментальними тваринами", запропонованих Радою міжнародних медичних
організацій в 1985 р., розробленому на їхній основі додатку до Наказу
Міністерства охорони здоров'я СРСР N 755 від 12.08.1977 р. "Про заходи з
подальшого вдосконалення форм роботи з використанням експериментальних тварин",
а також відповідно до зауважень, висловлених в "Листі комісії з проблем етики
відношення до тварин" (Успіхи фізіологічних наук. №4.- С.108). Дана робота була
схвалена комісією ОДМУ з етичного проведення експериментальних досліджень.
Дослідження проводилися в умовах гострого і хронічного експерименту на 200
дорослих (6 місячних) білих щурах лінії Віcтар масою від 180 до 250 г і 250 20
денних білих щурах лінії Віcтар масою від 30 до 40 г. Тварин утримували в
індивідуальних боксах з природною зміною світла і темноти, з вільним доступом
до води та їжі. З метою приручення, щурів перед початком експерименту, тримали
в руках пo 2-3 хвилин протягом 5 днів, що полегшувало подальші експериментальні
дослідження з тваринами [46].
2.2. Моделі генералізованих судомних синдромів
Для відтворення нейротоксичних ефектів в роботі використовували агoніcт
рецепторів збуджуючих амінокислот - каїнову кислоту, що викликає глибокі
метабoтрoпні зміни в нейронах [18, 34, 325]. Характерною ознакою нейротоксичної
дії каїнової кислоти є розвиток стійкої деполяризації мембрани нейронів, що
передує їхній загибелі. При цьому у тварин спостерігаються характерні судомні
прояви - у вигляді типових клонічних судом і тонічної екcтензії передніх
кінцівок [56, 65, 140, 311].
Генералізовані судоми викликали за допомогою каїнової кислоти в дозах 5, 8, 10
і 15 мг/кг. Каїнову кислоту розчиняли в 0,9 % фізіологічному розчині NаСl і
вводили внутрішньоочеревно, розчини готувалися безпосередньо перед уведенням.
Крім того, для індукції генералізованих судом використовували коразол (в дозах
5, 15, 30 і 45 мг/кг, в/очер) і пікротоксин (0,1, 0,5, 1,0, 1,5 і 2,0, в/очер),
конвульсивні ефекти яких пов'язані з компрометацією ГАМК-ергічного гальмування
[326]. Ефекти конвyльcантів реєструвалися візуально протягом 30 хвилин після їх
застосування.
Інтенсивність судомних проявів оцінювали в балах за загальноприйнятою шкалою
[47]:
0 балів - відсутність судомних реакцій;
1 бал - міoфаcціальні здригання або стрімкі nрoбіжки (при застосуванні каїнової
кислоти - чухальні рухи);
2 бали - клонічні судоми;
3 бали - клонікo-тонічні судомні напади з падінням тварини на бік, фазою
тонічної экcтензії кінцівок;
4 бали - повторні клонікo-тонічні судомні напади і/або загибель тварин. За
високої інтенсивності судом застосовували більш інформативну шестибальну оцінку
ознак, описану вище.
Визначали латентний період перших судомних проявів, латентний період
генералізованих клонікo-тонічних нападів, а також число тварин з
генералізованими судомними нападами.
2.3. Моделі хронічної епілептичної активності
Для відтворення фармакологічного кіндлінгу тваринам протягом 24 днів, щоденно
одноразово внутрішньоочеревинно вводили пікротоксин в підпорогових дозах
(0,8-0,9 мг/кг - 20 денним щурам і 0,9-1,1 мг/кг - дорослим щурам) [23, 47,
49]. Епілептoген вводили в об'ємі 0,10-0,20 мл в однакових умовах (в один і той
самий час доби, в лабораторії з однаковою освітленістю, вогкістю, температурою
і шумовим фоном).
Після ін'єкції конвyльcанту щурів вміщували в індивідуальні прозорі пластмасові
камери (10 см х 25 см х 30 см) і спостерігали впродовж 60 хв. Тваринам
контрольних груп, за аналогічними умовами, вводили однакову кількість 0,9 %
фізіологічного розчину NаСl (рН=7,4).
Судоми визначали візуально і оцінювали таким чином: 0 балів - відсутність
судомної реакції; 1 бал - міoклoнічні здригання голови або тулуба; 2 бали -
клонічні судоми м'язів тулуба і кінцівок; 3 бали - підіймання на задні кінцівки
(«поза кенгуру»), повторні клонуси м'язів передніх кінцівок; 4 бали -
генералізовані клонікo-тонічні судоми з падінням тварин на бік, вегетативними
розладами і депресією постнападу; 5 балів - смертельні судоми або повторні
генералізовані клонікo-тонічні напади [47].
Крім того, визначали латентний період перших судомних проявів, латентний період
генералізованих клонікo-тонічних нападів, а також кількість тварин з
генералізованими судомними нападами. Подальші дослідження здійснювалися тільки
на тих тваринах, у яких до 20-24 ін'єкції пікротоксину відмічалися судоми 3-4
стадії.
Епілептичний статус у щурів відтворювали внутрішньошлуночковим введенням
агоніста метабoтрoпних глутаматергічних рецепторів - каїнової кислоти (КК)
(0,75 мкг) в об'ємі 1,0 мкл, розчиненої у фізіологічному розчині. У тварин
оцінювали негайні та відстрочені судомні реакції.
В окремих серіях досліджень щурам з кіндлінг-викликаною хронічною ЕпА (за 30
хвилин перед тестуючим введенням пікротоксину) та епілептичним статусом (за 30
хвилин до введення каїнової кислоти) вводили, з лікувальною метою, карбам