Розділ 2
Наукова та педагогічна діяльність професора І.Г. Шульги
у 1948 - 1972 рр. (Ужгородський період)
2.1. Формування історичних поглядів
Ілля Гаврилович Шульга є одним із найвідоміших учених у галузі дослідження
соціально-економічної історії України кінця XVIII – початку ХІХ ст., новітньої
історії України. Він незважаючи на всю складність і суперечність епохи в якій
жив і творив, дістав заслужене визнання як сучасників, так і нащадків. Відомий
український історик професор М.І. Бушин, оцінюючи наукове життя І.Г. Шульги
писав: „...він належав до числа відомих дослідників історії Закарпаття, до
числа тих учених, які глибоко розкрили перипетії визвольної боротьби
закарпатських селян у XVIII ст., він простежив складний процес розвитку
промисловості і товарно-грошових відносин у цьому регіоні української землі”
[5, с.7].
Здобутки вченого у галузі історичних наук були оцінені не тільки спеціалістами
та громадськістю, а й державою. Ілля Гаврилович Шульга був удостоєний звання
Заслужений працівник вищої школи Української РСР, був нагороджений орденом
„Знак Пошани”, став лауреатом Державної премії ім. Тараса Шевченка
(посмертно).
Усе своє життя історик пов’язав із українською державою, з її складною,
суперечливою в певні моменти історією, відображаючи як досягнення, так і
трагізм сучасної йому епохи.
Життя і наукову діяльність І.Г. Шульги, що припадали на 50-90-і рр. ХХ ст.
можна умовно поділити на три великих періоди:
І. 1921-1954 рр. – дитинство і юність ученого, отримання освіти і
спеціальності, початок педагогічної діяльності; перші кроки до
науково-історичної роботи; визначення кола наукових інтересів; формування
наукового світогляду І.Г. Шульги;
ІІ. 1954-1972 рр. – наукова та педагогічна діяльність в Ужгородському
державному університеті; розгортання наукових інтересів у вивченні історії
України; публікація перших наукових праць про соціально-економічний розвиток
Закарпаття у кінці XVIII – першій половині ХІХ ст.; дослідження історії
соціальних рухів у регіоні на початку нового часу; наукова робота І.Г. Шульги у
галузі дослідження соціально-економічних і культурних зв’язків Закарпаття з
іншими українськими землями та іноземними державами;
ІІІ. 1972-1993 рр. – робота І.Г. Шульги у Вінницькому державному педагогічному
інституті ім. М. Островського; продовження розробки питань історії Закарпаття;
наукова робота у галузі вивчення соціально-економічного розвитку Поділля і
Волині кінця XVIII – початку ХІХ ст.; дослідження питання голодоморів початку
ХХ ст. на Україні; активна громадська діяльність у краєзнавчому товаристві
„Поділля”, „Товаристві української мови ім. Т.Г. Шевченка”, Вінницькій обласній
організації Товариства книголюбів.
Запропонована періодизація життя, наукової та педагогічної діяльності І.Г.
Шульги є загальною, у першому і третьому періоді слід виділити кілька
підперіодів, які відрізняються між собою основним змістом наукової діяльності
І.Г. Шульги. Але в основному періодизація дає змогу ґрунтовно дослідити життя
вченого, його наукові і педагогічні здобутків, дає можливість простежити зміну
наукових інтересів дослідника залежно від історіографічної і загальнополітичної
ситуації в Україні і дозволяє скласти повне уявлення про вклад вченого в
українську історичну науку.
Через недослідженість питання про становлення І.Г. Шульги як історика України
вважається за необхідне звернутися до наукової біографії вченого. З її
допомогою можна прослідкувати зародження та становлення світоглядних ідей і
наукових інтересів дослідника.
Ілля Гаврилович Шульга народився 3 серпня 1921 р. в селі Верещаки Лисянського
району Черкаської області в селянській родині. Батьки майбутнього вченого –
Гаврило Устимович та Марта Панасівна все життя працювали в місцевому колгоспі
„Наша спілка”.
У державному архіві Вінницької області збереглося кілька варіантів
автобіографії І.Г. Шульги, які він додавав до особових справ. У них можна
з’ясувати деякі факти про дитячі та юнацькі роки вченого. На соціальний статус
батьків І.Г. Шульга вказував „селяни”, зазначаючи, що в сільських книгах вони
вважалися бідняками, а у графі про основне заняття після Великої Жовтневої
Соціалістичної революції зазначав -„колгоспники з 1922 року” [30]. Окрім Іллі
Гавриловича в сім’ї було ще троє дітей – брат 1923 року народження, сестри 1926
р. і 1929 р. народження [30].
Дитинство в українському селі 20-30-х рр. ХХ ст. було непростим. З молодих
років майбутній науковець звик до нелегкої праці, злиднів, пошуків нелегких
шляхів у житті.
Кращі роки дитинства І.Г. Шульги припали на кінець 20-х - початок 30-х рр. ХХ
ст., на надзвичайно складний період національної історії (роки голодомору в
Україні). Про ці трагічні сторінки не тільки історії, а й власного життя І.Г.
Шульга розповів згодом у своїх спогадах, які Л. Коваленко та В. Маняк
використали на сторінках народної книги-меморіалу „33 голод”. З цих спогадів ми
дізнаємося, що в 1933 р. І.Г. Шульга не помер лише завдяки тому, що батько
працював у місцевому колгоспі трактористом і одержував пайок, який мати ділила
навпіл: половину батькові, решта – чотирьом дітям, сама ж їла те, що перепаде.
Коли ж батька посилали на роботу в сусідні села, то основним харчем ставало
сухе листя, гичка, товчена гречана полова [104, с. 295]. Особливо тяжкими були
березень, квітень, травень і половина червня 1933 р., згадує професор. У його
рідному селі Верещаках тоді було 500-550 дворів. „Голодною смертю” ж померло
близько 300 осіб. „Доводилось дерти гнізда сорок, їсти яйця, ссати корову, –
розповідав через багато років Ілля Гаврилович. – Голод зробив мене інвалідом.
- Киев+380960830922