РОЗДІЛ 2
ПЕДАГОГІЧНЕ КЕРІВНИЦТВО ПРОЦЕСОМ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ ЗАКЛАДІВ
2.1. Форми позаурочної роботи з природничо-математичних дисциплін
У навчанні, як відомо, проходить комутативна діяльність - діяльність
спілкування між двома суб’єктами – викладачем, як суб’єктом викладання і
учнями, як колективним суб’єктом навчання. Це спілкування суб’єктів навчання
здійснюється в тих же формах, в яких проходить спілкування між людьми в житті.
Ідея спілкування в теорії організаційних форм навчання полягає у визначенні
фронтальної, групової та індивідуальної форм в якості організаційних форм
навчання. Саме в цих організаційних формах здійснюється зв’язок викладання,
навчання і змісту освіти. Такими конкретними формами навчальної роботи є урок і
багатогранні форми позаурочної роботи, що його доповнюють.
Головною відмінною ознакою організаційної форми полягає в тому, що її розгляд
не зв’язаний безпосередньо з характеристикою процесу навчання, його основних
закономірностей. Організаційні форми впливають на хід навчання, результат
навчального процесу, сприяючи його успішності. І.Я. Лернер, М.М. Скаткін,
М.М. Шахмаєв визначили організаційну форму навчання як взаємодію викладача та
учнів, яка регулюється наперед установленим порядком і режимом.
При будь-якій організаційній формі проявляються однакові закономірності
засвоєння знань, умінь, навичок і навчання в цілому. Це залежність виховання
від цілеспрямованого врахування педагогом потреб учнів, рівня їхньої
емоційноціннісної підготовки, значення матеріалу, що вивчається і залежність
характеру активності учнів від виду діяльності, організованої викладачем у
відповідності до змісту навчання, способу його засвоєння і т.д.
Відомо, що в загальноосвітній і професійній школі основною (головною) формою
навчання є урок. Теорія уроку досить детально розроблена в науково-педагогічній
літературі.
Що стосується позаурочних форм організації навчально-виховної роботи та
формування професійних знань, то автори в різних джерелах наводять різні
переліки позаурочних форм, даючи їм іноді різну характеристику.
Аналіз сучасної літератури, присвяченої позаурочній роботі з ПМД, дає підставу
стверджувати, що найбільш повно це питання розглянуто в книзі [28]. Автори
кваліфікували форми організації позаурочної роботи на індивідуальні, групові і
масові. Виділили види діяльності учнів, які умовно можна віднести до тієї чи
іншої форми.
Підкресливши, що при організації позаурочної роботи, наприклад, з фізики
провідним правилом повинно бути надання всім учням, які проявляють інтерес до
неї, або використання її законів на практиці, можливості задовольнити їх
інтереси і розвиток професійних знань, автори далі розглядають організацію
факультативних занять, роботу гуртків, наукових і технічних об’єднань,
організацію олімпіад і т.д.
Природно, що в книзі не знайшла місця специфіка вивчення фізики в ПТНЗ, де
особлива увага повинна бути звернена на професійний напрям змісту позаурочної
роботи, міжпредметні зв’язки з професійно-технічною підготовкою, про що
говорилось вище.
Систематизованим посібником для учителя, в якому висвітлені різні форми
позаурочної роботи, є книга І.Я. Ланіної [96]. В цій книзі описані різні види
позаурочної роботи: вечори, конференції, усні журнали, виставки, ігри і т.д.,
розказано про організацію і методику проведення всіх видів позаурочної роботи;
підібрана література для підготовки того чи іншого заходу; дані плани деяких
виставок, конференцій, наведено окремі розробки і вказівки щодо організації
вечорів, екскурсій, декад фізики, шкільних наукових об’єднань.
Разом з тим, як показали наші спостереження, бесіди і анкетування викладачів
ПМД ПТНЗ [1 В анкетуванні брали участь викладачі природничо-математичних
дисциплін ПТНЗ м. Вінниці та Вінницької області.
], викладачі відчувають постійну потребу і необхідність у підготовці та виданні
навчально-методичних рекомендацій щодо організації позаурочної роботи в ПТНЗ з
проблеми формування професійних знань учнів, а також в розробці нових,
специфічних видів діяльності учнів, характерних для навчальних закладів цього
типу.
На основі аналізу педагогічної і методичної літератури, вивчення передового
педагогічного досвіду викладання ПМД у ПТНЗ нами складено орієнтовний перелік
індивідуальних (схема 2.1), групових (схема 2.2) і масових (схема 2.3) форм і
видів позаурочної роботи з ПМД у профтехучилищах.
Природно виникає запитання: чим керуватись викладачам і майстрам виробничого
навчання при виборі найбільш ефективної форми позаурочної роботи для формування
професійних знань, умінь і навичок учнів ПТНЗ.
Основні критерії, на основі яких відбирається та чи інша форма позаурочної
роботи або певний вид діяльності учнів, випливають із розглянутих вище
принципів планування такої роботи:
1. Зміст позаурочного заходу повинен бути логічно пов’язаним із змістом
навчального матеріалу, який вивчається в даний момент на уроках ПМД та
професійного циклу.
2. При виборі форми педагогічної роботи необхідно враховувати вікові та
індивідуальні особливості учнів (курс навчання, рівень предметної та
професійної підготовки і т.д.).
3. В процесі вивчення навчальних курсів повинні оптимально чергуватись
індивідуальні, групові і масові форми роботи.
4. Позаурочна робота повинна носити неперервний характер (оптимальним є не
більше одного заходу на тиждень, за винятком предметного тижня або декади).
Схема 2.1
Індивідуальні форми позаурочної роботи з ПМД
Схема 2.2
Групові форми позаурочної роботи з ПМД
Схема 2.3
Масові форми позаурочної роботи з ПМД
Організаційним і координаційн
- Киев+380960830922