РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Постановка проблеми дослідження
Юнацький вік більше, ніж інші вікові періоди, детермінований соціальними змінами і яскраво демонструє вплив середовища на особистість, що формується. Водночас юнацький вік має певні специфічні риси, властиві саме для цього віку, незалежно від соціальних, економічних та інших умов проживання особистості.
На перший план в юнацькому віці виходять мотиви, пов'язані з перспективою (Л.І.Божович). Саме в цьому віці відбувається активний процес прогнозування майбутнього, створення життєвих планів молодими людьми. Від них вимагається чітка продумана стратегія реалізації своїх цілей у часі. Це передбачає знання величини затрат, готовності інших людей допомагати і можливих перешкод, які можуть виникнути в ході реалізації намічених планів. Усвідомлення перешкод впливає на емоційне ставлення молодих людей до свого майбутнього.
Як уже відзначалося, в психологічній літературі існують дослідження сприймання часу особистістю, особливості ставлення до майбутнього, професійного самовизначення, що проводилися в умовах існування соціалістичної ситеми. Остання гарантувала молодим людям одержання освіти та працевлаштування. Сучасна ситуація в суспільстві характеризується відсутністю таких гарантій у зв'язку з економічною нестабільністю. Крім того, специфіка соціально-економічної ситуації в Україні, на нашу думку, визначає певні зміни, що відбулися в уявленнях юнаків та дівчат про своє майбутнє. Якщо ще 20-30 років назад досить престижними були професії лікаря, педагога, інженера, то тепер на перший план виходять ті професії, які, на думку юнаків та дівчат, не вимагають максимальної віддачі і добре оплачуються. Серед них професії топ- та фотомоделей, менеджерів тощо. У даний час можна констатувати відсутність розробок, пов'язаних з вивченням особливостей представлення майбутнього в уявленнях юнаків та дівчат.
Важливим для юнацього віку є період старшого шкільного віку, в ході якого не лише приймається рішення про вибір майбутньої професії, але й відбувається особистісне самовизначення особистості. Тому метою нашого емпіричного дослідження є вивчення особливостей образу майбутнього у старшокласників. На нашу думку, існують певні відмінності в образі майбутнього старшокласників, що проживають у столиці та провінції, тому специфіку образу майбутнього цікаво проаналізувати залежно від того, де проживають старшокласники, і зробити висновок відносно того, як середовище проживання впливає на сприймання майбутнього.
Образ майбутнього, під яким маються на увазі деякі уявлення, що включають як усвідомлені плани, цілі, життєві цінності, так і частково усвідомлювані компоненти: очікування, установки, емоційне ставлення до майбутнього, є результатом і умовою розвитку стосунків підлітка зі світом. Для випускника школи, який готується до зміни соціального статусу, вибирає свій професійний шлях та ціннісні орієнтири, сформовані уявлення про майбутнє виступають одним з показників особистісної та соціальної зрілості. Разом з тим, уявлення про майбутнє, що склалися в певній соціальній ситуації, пов'язані з особливостями соціального середовища, в умовах якого протікає процес соціалізації.
Гіпотеза емпіричного дослідження полягає у припущенні про те, що особливості образу майбутнього та ставлення до майбутнього як проблеми взаємопов'язане з особистісними особливостями юнаків та дівчат. Такими особливостями можуть виступати образ майбутнього та Я-концепція.
Для перевірки гіпотези були поставлені наступні завдання.
1. Вивчити особливості образу майбутнього у старшокласників.
2. Виявити особливості емоційного ставлення до образу майбутнього в юнацькому віці.
3. Виявити особливості Я-концепції юнаків та дівчат з різним емоційним ставленням до майбутнього.
2.2. Методика дослідження
Для перевірки гіпотези та реалізації поставлених завдань нами були використані наступні методи дослідження: анкетування, опитування, проективні методи.
Головним завданням нашого дослідження було вивчення особливостей образу майбутнього молодих людей. Образ майбутнього ми дослджували у розрізі гендерної приналежності, а також пов'язуючи його особливості з місцем проживання юнаків та дівчат. Особливості образу майбутнього ми досліджували за допомогою метода незакінчених речень. Одержаний за допомогою даного метода матеріал аналізувався з двох позицій: 1) часовий масштаб очікуваних подій (часова перспектива); 2) змістова наповненість образу майбутнього.
Проблема вивчення часової перспективи цікава сама по собі. Дослідження в цьому напрямку пов'язані з іменем Ж.Ньюттена. У вітчизняній психології цей метод був використаний в дослідженнях Н.Н.Толстих, А.М.Пригожан, І.В.Дубровіної, А.І.Федорова, Л.А.Головей та ін.
Ж.Ньюттен запропонував метод дослідження часової перспективи - метод мотиваційної індукції (МІМ), який дає змогу виміряти віддаленість у часті подій майбутнього і порівняти за цим параметром різних людей. Це можливо завдяки розробленому автором часовому коду очукуваних людиною подій майбутнього.
Респондентам пропонувалося для завершення 45 стимулів (незавершених речень), 15 з яких мають негативне забарвлення (негативні стимули) і 30 - позитивне (позитивні стимули). Стимули сформульовані в першій особі однини. Вони таким чином спонукають досліджуваних написати про те, чого вони хочуть досягти або про те, чого вони уникають.
Названі досліджуваними об'єкти майбутнього є тими цілями, які керують їхньою поведінкою в даний час. Наше завдання полягало в тому, щоб одержати дані, які стосуються визначення точного місця очікуваної події у часовій перспективі досліджуваного.
Традиційно часова перспектива поділяється на 3 періоди: близька, віддалена і далека. Оперуючи такими категоріями, дуже важко локалізувати очікувані події у часі. Календарними термінами може вимірюватися найближче майбутнє: сьогодні, завтра, через тиждень, місяць, рік. Важко локалізувати події, відда