РОЗДІЛ 2
РОЗУМОВА ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ТА МЕТОДИ ЇЇ ПСИХОДІАГНОСТИКИ
2.1. Сутність поняття "розумова працездатність особистості"
Проведений нами теоретичний аналіз досліджень розумової працездатності особистості засвідчив, що означена проблема є предметом вивчення психології, педагогіки, фізіології, гігієни та медицини. У сучасних умовах експериментальні пошуки вітчизняних учених зосереджені на кількох напрямах. До них ми можемо віднести:
1. Дослідження особистісних характеристик (відповідальність, активність, творчість, особливості уваги, пам'яті, мислення, емоцій тощо), які впливають на динаміку розумової працездатності особистості (М.Антропова, А.Здравомислов, В.Зінченко, К.Гуревич, Ф.Ерісман, Я.Коломенський, Г.Костюк, О.Лурия, А.Навакатикян, В.Правдолюбов, Н.Преображенська, К.Смірнов, Ф.Телятник). Виділений нами напрям експериментальних пошуків спрямований на виявлення вченими інтегральних показників працездатності особистості, які є домінуючими для успішного виконання інтенсивної та напруженої праці людини.
2. Дослідження зовнішніх факторів (організація та обладнання робочого місця, освітлення, температура, середовище для праці та відпочинку, режим праці та відпочинку, поєднання розумового навантаження та рухової активності, чергування видів праці за рівнем складності тощо), які впливають на ефективність розумової праці особистості (І.Александрова, Б.Андреєв, М.Антропова, Е.Білостоцька, Л.Бургерштейн, Е.Вайнруб, М.Виноградов, А.Горюнова, І.Дьяченко, В.Крижанівська, В.Левін, Л.Любомирський, А.Навакатикян, Е.Руттенберг). Дослідження науковцями цього напряму мають на меті виявити оптимальні умови середовища праці та вдосконалити їх відповідно до встановлених типологічних особливостей її виконавців.
3. Дослідження динаміки розумової працездатності особистості (впродовж доби, тижня, року), її вікові характеристики, нормативні показники обсягу навантаження, показники та критерії вимірювання (І.Андрусишина, Н.Бачериков, Л.Бургерштейн, Е.Вайнруб, А.Дерев'янко, Е.Добромиль, Е.Ільїн, С.Крапивинцева, В.Крижанівська, Л.Луценко, Л.Михайлова, А.Моссо, О.Скрипченко, Ф.Телятник). Згідно цього напряму вченими визначаються періоди оптимальної працездатності особистості на різних вікових етапах та нормуються різноманітні види праці людини впродовж установлених мікроперіодів максимальної її продуктивності Зазначимо, що динаміка працездатності людини в наукових дослідженнях цього напряму фіксується на кривій працездатності виконання певного виду праці.
Важливими є також сучасні дослідження, які висвітлюють окремі аспекти розумової працездатності молодших школярів. Серед них: психологічна готовність та адаптації молодших школярів до навчальної діяльності (О.Боделан, Н.Буняк, Л.Гармаш, Л.Дзюбо, О.Любчик, В.Турбан, В.Шмаргун); вплив окремих властивостей особистості на ефективність учбової діяльності молодших школярів (Т.Васецька, Л.Долинська, О.Онисюк, К.Островська, Н.Пеньковська, В.Поліщук, С.Савицька, О.Скориніна, Н.Тертична); психологічний аналіз потенціалу особистості (І.Воронюк, І.Маноха, Н.Пов'якель, А.Рождественський, С.Терещук); психологічні особливості навчальної успішності та научуваності молодших школярів (В.Волошина, Н.Губа, М.Дригус, О.Погрібна, Л.Співак, А.Марченко, Л.Чепіга); психофізіологічних засобів активізації розумової працездатності особистості (П.Білоус, В.Войтенко, В.Компанець, Н.Корольова, М.Корольчук, Л.Лєпіхова, М.Малков, С.Операйло, С.Плющ, В.Стадник, Н.Стеценко, А.Черкашин, В.Шевченко); психологічних та дидактичних умов реабілітації розумової стомлюваності учнів початкової школи (С.Білоусов, М.Гордійчук, В.Компанець, Н.Корольова, С.Плющ, Н.Скрипченко, О.Скрипченко, Н.Стеценко, В.Шмаргун).
Незважаючи на теоретичну та практичну значущість поняття "працездатність особистості" до цього часу немає загальноприйнятого його визначення та усталеного наукового розуміння сутності цього процесу. Найбільш повний, з нашої точки зору, теоретичний аналіз цієї проблеми здійснений у працях К.Платонова. Дослідником було систематизовано проведені вітчизняними вченими вивчення різних аспектів працездатності особистості залежно, перш за все, від характеристики домінуючого виду діяльності людини. Такі види праці особистості, на думку К.Платонова, визначаються за показниками її інтенсивності та напруженості (праця по заздалегідь розробленому алгоритмі та робота зі створення нових алгоритмів діяльності, управлінська та операторська праця, навчально-пізнавальна діяльність тощо). Тому предметом експериментальних пошуків сучасних науковців є:
- актуальна працездатність (працездатність особистості, характерна для визначеного проміжку часу);
- загальна працездатність (працездатність людини при здійсненні будь-якої соціально-корисної, не обов'язково професійної діяльності);
- працездатність оптимальна (працездатність особи, що забезпечує ефективну її діяльність і одночасно узгоджує два суперечливі критерії: максимальна кількість і якість праці при мінімальних фізичних і психічних витратах на її здійснення);
- працездатність потенційна (можливість індивіда виконувати діяльність відповідно до заданих вимог впродовж тривалого часу);
- працездатність професійна (працездатність взаємодіючих функціональних систем людини, що забезпечують виконання певного виду професійної діяльності);
- працездатність розумова (здатність людини виконувати діяльність з яскраво вираженою перевагою розумової складової відповідно до заданих ззовні вимог);
- працездатність фізична (здатність людини виконувати діяльність з яскраво вираженою перевагою фізичної (рухової) активності відповідно до заданих ззовні вимог);
- працездатність екстремальна (працездатність особистості при повній мобілізації її власних фізичних і психічних резервів у кризових умовах діяльності) [173].
У нашому дослідженні ми зосередимося на дослідженні психологічних особливостей розумової праці молодших школярів, до якої ми відносимо всі види робіт