РОЗДІЛ 2
СОЦІАЛЬНО ЗУМОВЛЕНІ ІННОВАЦІЇ В ЗАКАРПАТОУКРАЇНСЬКІЙ АНТРОПОГЕННІЙ ОНІМІЇ
2.1. Вплив економічних реформ на закарпатоукраїнську ергонімію кін. ХХ ст.
Українська ергонімія радянської доби, як відомо, не відзначалася ні кількісним багатством, ні якісним розмаїттям: радянська державно-колгоспна економіка була за своєю природою плановою. Промислові, сільськогосподарські підприємства та, відповідно, їх власні назви створювалися лише за попередньо ухваленими планами. Власними назвами підприємств опікувалися ідеологічні інституції компартії, тому-то українські ергоніми радянської доби мали бути передусім ідеологічно витриманими, як, наприклад, завод "Більшовик", колгосп ім.В.І.Леніна, радгосп ім.ХХУ з'їзду КПРС тощо. Допускалося також утворення ергонімів, які характеризували б найменоване підприємство з погляду його місця розташування або напрямку діяльності. Пор.: Ужгородприлад, завод "Турбогаз", друкарня "Закарпаття", Мукачівточприлад і т.д. У решті випадків численним дрібним підприємствам - магазинам, майстерням тощо - присвоювалися стереотипні власні назви на зразок Гастроном N..., М'ясо, Молоко, Ремонт взуття, Промтовари, Продтовари [пор.:10, 40; 188, 198].
Політика горбачовської перебудови у сфері економіки, серед іншого, породила визнання та легалізацію приватної власності. Це, у свою чергу, створило всі передумови для спонтанного, неконтрольованого державою процесу створення приватних чи кооперативних підприємств і, що для нас найважливіше, їх власних назв. Так, за даними О.О.Белея, лише протягом 1994-95 рр. у Закарпатській області кількість комерційно-виробничих підприємств, а, отже, і їх власних назв, подвоїлася [10, 3]. Таким чином, початок економічних реформ кін. ХХ ст. автоматично спричинився до значного кількісного зростання класу власних назв підприємств.
Однак соціально зумовлені трансформаційні процеси у класі власних назв підприємств Закарпаття було б хибно зводити лише до суттєвого кількісного зростання фірмонімів. Закарпатоукраїнська фірмонімія кін. ХХ ст. під впливом зазначених соціальних чинників зазнала суттєвої якісної трансформації, що позначилося, зокрема, на ономасіологічній структурі новостворених власних назв підприємств.
Формування нового реєстру мотивів номінації у сфері новітньої української ергонімії не могло відбуватися без врахування існуючих традицій у цій царині ще з радянських часів. Продуктивні ще за радянського періоду такі критерії номінації, як місце розташування чи сфера та характер діяльності найменованого підприємства, не суперечили новим ідеологічним принципам номінації, що утверджувалися у новітній українській ергонімії. Згадані мотиви номінації забезпечують ергонімам, в основі яких вони лежать, необхідну прикладну інформацію для мовців (користувачів), для суспільства, що стосується найменованого підприємства, тому-то і їх треба кваліфікувати соціально зумовленими.
Так, у 90-х рр. ХХ ст. в закарпатоукраїнській ергонімії й надалі з'являються численні ергоніми, мотивовані місцем розташування та сферою діяльності найменованого підприємства. Більшість підприємств загальнообласного значення творяться за стереотипною моделлю: ДОП "Закарпатоптбакалія", ВАТ "Закарпатавтотранс", КП "Закарпатагропроект", ВАТ "Закарпатбджолопром", ВАТ "Закарпатбуд", ТзОВ "Закарпатбудкомплект", ДП "Закарпатбудрозвідування", ЗАТ "Закарпатбудсервіс", ВАТ "Закарпатвтормет", ВАТ "Закарпатгаз", ВАТ "Закарпатспорттовари", ДКП "Закарпатдіпромісто", ВАТ "Закарпатінком", ВАТ "Закарпатінтерпорт", ДКП "Закарпатвідеопрокат", ДКП "Закарпаткнига", ДОП "Закарпаткурорт", ЗАТ "Закарпатліс", ДОП "Закарпатліфт", ДП "Закарпатпошта" тощо. Усього нами зафіксовано 43 ергоніми, утворених за цією моделлю з компонентом Закарпат-.
Власні назви дрібних приватних підприємств, мотивовані місцем їх розташування, навпаки, містять точну вказівку, що дозволяє однозначно локалізувати найменоване підприємство. Напр.: "Над Ужем", СП "Боздош", МПП "Шахта", ПП "Кар'єр", МПП "Корзо", МПП "Підгора" (м.Ужгород), МПП "Ловачка", СП "Росвигово" (м.Мукачів), ПП "Під замком" (с.Кам'яниця, Ужг.) та ін.
Новою, незнаною у закарпатоукраїнській фірмонімії радянської доби мотиваційною ознакою виступає власність найменованого підприємства. С.О.Шестакова слушно зауважує, що " для системи дериваційної номінації особливого значення набуває вказівка на власника, оскільки підприємницькі структури завжди перебувають у чиїсь власності" [190, 8]. За підрахунками О.О.Белея, 5,4 % закарпатських фірмонімів мотивовано їх належністю найменованих об'єктів [10, 72]. Найчастіше мотиваційна ознака належності приватного підприємства реалізовується шляхом трансонімізації як офіційних варіантів власних імен, прізвищ та імен по батькові, так і їх численних варіантів (у т.ч. чужомовних та оказіональних) [пор.: 10, 53]. Це зрештою і не дивно, бо нові власники у назвах власних підприємств бажали себе увічнити, тому-то такі фірмоніми-неологізми утворювалися шляхом трансонімізації прізвищ власників. Наприклад: МП "Шафар" (від прізвища власника І.М.Шафар) (м.Ужгород), МПП "Кенез" (від прізвища власника Й.П.Кенез) (м.Виноградів), ТОВ "Решетар" (від прізвища власника Решетар І.М.) (с.Бедевля, Тяч.); ПП "Шпонтак" (від прізвища власника Шпонтака В.Ю.) (м.Мукачево), ТОВ "Рошко" (від прізвища власника Рошка В.М.) (м.Мукачево), ТОВ "Монастирецький та Монастирецька" (м.Ужгород) тощо.
Закарпатоукраїнська фірмонімія демонструє приклади оперативного реагування навіть на окремі президентські укази чи урядові постави. Так, указ "Про підприємництво в Україні" від 12 квітня 2000 р. дозволяє громадянам України набувати статусу приватного підприємця і працювати за єдиною ставкою податку. Закарпатська фірмонімія прореагувала на ці ухвали продуктивним утворенням фірмонімів за моделлю "П(риватне)П(ідприємство)-прізвище власника" Наприклад: ПП "Маляр"; ПП "Головач", ПП "Комар", ПП "Трофимович", ПП Повч, ПП Рошко, ПП Кізляк, ПП Пасічник, ПП "Подвич", ПП "Даруда", ПП "Балог" тощо. Усього таких утворень закарпатоукраїнський о
- Киев+380960830922