РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методика проведення дослідження
Робота виконувалася на протязі 1999-2005 років на базі Донецького державного медичного університету ім. М.Горького (ДонДМУ) - ректор академік АМНУ, проф. В.М. Казаков; Науково-дослідного інституту медичних проблем сім'ї (НДІ МПС) - директор д.мед.н., професор А.В.Чайка; Донецького регіонального центру охорони материнства та дитинства (ДРЦОМіД) - генеральний директор член-кор. АМНУ, д.мед.н., проф. В.К.Чайка; кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФПО ДонДМУ - завідувач член-кор. АМНУ, д.мед.н., проф. В.К.Чайка, паталогоанатомічного відділення міської лікарні № 1 м. Донецька - зав. відділенням Г.Г.Багрій. Морфологічні дослідження проводилися на кафедрі патологічної анатомії ДонДМУ - завідувач д.мед.н., проф. І.В.Василенко.
На початку роботи були висунуті задачі, відповідно яким діагностика перерваної ПВ з помірною та масивною крововтратою повинна бути швидкою, інформативною та неінвазійною, а хірургічне лікування здійснюватися за малоінвазійною, кровозберігальною технологією з використанням лапароскопічного доступу і реінфузії крові.
Розробка діагностичних ехографічних критеріїв перерваної ПВ з помірною та масивною крововтратою проводилася шляхом ретроспективного та проспективного аналізу даних ехографічного дослідження.
Для удосконалення технології оперативного лікування перерваної ПВ з помірною та масивною крововтратою було розроблено пристрій, який дає змогу достатньо швидкої аспірації з черевної порожнини будь-яких об'ємів будь-якої в'язкості незалежно від наявності тканинних компонентів у аспіраті, а також методику оперативного втручання з використанням розробленого пристрою, біполярного струму в режимі різання та коагуляції і проведення реінфузії автокрові з черевної порожнини.
Для обґрунтування вибору оперативного об'єму (сальпінгоектомії або сальпінгостомії) проведено вивчення рівнів ?-ХГ та гістоструктурних особливостей маткових труб при ПВ з масивною, помірною та легкою крововтратою в черевну порожнину.
Проведено оперативне лікування перерваної ПВ з масивною крововтратою лапаротомічним доступом за традиційною методикою, а також лапароскопічним доступом за розробленою методикою. При перерваній ПВ з помірною крововтратою застосовували при оперативному лікуванні тільки лапароскопічний доступ, але в одній групі жінок за традиційним способом, в другій - за розробленим.
Здійснена порівняльна оцінка часу оперативного втручання, терміну перебування хворої в стаціонарі, лабораторних показників червоної крові, економічні витрати на проведене лікування перерваної ПВ з масивною та помірною крововтратою, що надало можливість сформулювати висновки проведеного дослідження, а також надати практичні рекомендації лікарям гінекологам-ендохірургам для впровадження в широку клінічну практику.
2.2. Матеріал дослідження
У ДРЦОМіД за період з 1995 до 2005 року прооперовано лапароскопічним і лапаротомічним доступами 797 пацієнток з ПВ, з яких у 161 (20,20 %) спостерігалася масивна (66 (8,28 %)) та (95 (11,92 %)) помірна крововтрата в черевну порожнину. У відділенні ендохірургічної гінекології ДРЦОМіД за період з 1995 до 2005 року було прооперовано 743 (93,22 %) пацієнтки з ПВ із застосуванням лапароскопічного доступу, з яких у 34 (4,58 %) спостерігалася масивна крововтрата в черевну порожнину, у 73 (9,83 %) - помірна.
Для проведення дослідження методом випадкової вибірки відібрано 160 хворих на перервану ПВ та 30 жінок контрольної групи.
Хворі на ПВ були розподілені на клінічні групи в залежності від об'єму крововтрати в черевну порожнину та застосованого доступу й методики оперативного лікування (рис. 2.1).
Рис. 2.1 Матеріал дослідження.
В залежності від об'єму крововтрати в черевну порожнину виділено три групи хворих: група М - 63 пацієнтки з масивною крововтратою в черевну порожнину (понад 1000 мл); група П - 64 хворі з помірною крововтратою в черевну порожнину (від 500 до 1000 мл); група Л - 33 жінки з легкою крововтратою в черевну порожнину (до 500 мл).
В залежності від застосованого доступу й методики оперативного лікування хворі на ПВ з помірною та масивною крововтратою в черевну порожнину розподілені на наступні клінічні групи: основна група МО - 30 пацієнток з перерваною ПВ з масивною крововтратою, прооперованих за розробленим способом з використанням лапароскопічного доступу; група порівняння МП - 33 пацієнтки з перерваною ПВ з масивною крововтратою, прооперованих за традиційним способом з використанням лапаротомічного доступу; основна група ПО - 32 пацієнтки з перерваною ПВ з помірною крововтратою, прооперованих за розробленим способом з використанням лапароскопічного доступу; група порівняння ПП - 32 пацієнтки з перерваною ПВ з помірною крововтратою, прооперованих за традиційним способом з використанням лапароскопічного доступу.
Контрольну групу склали 30 соматично і гінекологічно здорових жінок репродуктивного віку з наявністю маткових вагітностей в анамнезі.
Пацієнтки груп МП досліджено ретроспективно, груп МО, ПО, ПП, Л проспективно.
2.3. Методи дослідження
У роботі застосовані клінічні, ехографічні, імуноферментні, ендоскопічні, морфологічні та статистичні методи дослідження.
Клінічні методи. Нами детально вивчено гінекологічний (становлення менструальної функції, регулярність і тривалість циклу, тривалість і інтенсивність менструальної кровотечі, наявність больового синдрому, диспареунії), акушерський (кількість та перебіг вагітностей, абортів, пологів, позаматкових вагітностей), соматичний, алергологічний та інфекційний анамнез усіх жінок, а також їх соціально-економічний стан.
Проведено оцінку масо-зрістових даних з визначенням маси тіла, зрісту та індексу маси тіла за формулою [139]:
де m - маса тіла, h - зріст.
Стан зовнішніх і внутрішніх статевих органів оцінювали при гінекологічному бімануальному дослідженні та ог