Вы здесь

Організація маркетингової діяльності малих переробних підприємств АПК

Автор: 
Овдіюк Олена Миколаївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
3406U000275
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
МАЛИХ ПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ АПК
2.1. Стан та тенденції розвитку малих переробних підприємств
Важливою умовою формування ринкової економічної системи в Україні є
забезпечення ефективного функціонування сфери виробництва та послуг,
послаблення соціальної напруги шляхом підвищення життєвого рівня населення
тощо. В цьому контексті особливого значення набуває розвиток малого бізнесу,
зокрема в переробній сфері АПК. Як довела світова практика, саме така форма
підприємництва дозволяє в короткі строки здійснити структурну перебудову
економіки, переорієнтацію її на потреби людини і одночасно сформувати надійну
соціальну базу реформ – значну кількість підприємців-власників. Отже, мале
підприємство – це найбільш динамічна група господарських суб’єктів, один з
основних компонентів ринкової економіки, який суттєво впливає на економічне
піднесення та гармонізацію суспільних відносин. Зважаючи на виключну роль та
особливе значення малого бізнесу у розвитку економіки нашої держави, потрібно
визначити критерії ідентифікації підприємств як малих.
Початок діяльності малих підприємств було визначено Законами України “Про
підприємництво” та “Про підприємства в Україні”, згідно з якими, до малих
належать новостворені та діючі підприємства, що відповідають таким вимогам:
промисловість та будівництво – до 200 чол. зайнятих; інші галузі виробничої
сфери – до 50 чол.; наука і наукове обслуговування – до 100 чол.; невиробнича
сфера – до 25 чол.; роздрібна торгівля – до 50 чол. [4, с. 115].
Цей підхід знайшов розвиток в Указі Президента Україні “Про державну підтримку
малого підприємництва ” (1998 р.), згідно з яким до категорії малих
підприємств, що розглядається, відносяться:
- індивідуальні підприємці, тобто фізичні особи, зареєстровані як суб’єкти
підприємницької діяльності, що займаються нею без створення юридичної особи;
- підприємницькі організації зі статутом юридичної особи, будь-якої
організаційно-правової форми власності (крім довірчих товариств, банків,
страхових компаній, інших фінансово-кредитних установ, а також суб’єкти
підприємництва, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам –
учасникам та засновникам даних підприємств, що не є суб’єктами малого
підприємництва, не перевищує 25%) [4, с. 115].
У 2000 р. Верховною Радою було прийнято Закон України “Про державну підтримку
малого підприємництва”. Згідно цього Закону, суб’єктами малого підприємництва є
зареєстровані у встановленому порядку юридичні особи будь-якої
організаційно-правової форми та форми власності, в яких за звітний період
середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб та обсяг річного
валового доходу не перевищує 500 тис. євро. Середньооблікова чисельність
працюючих визначається з урахуванням усіх працівників, у тому числі тих, які
працюють за договорами та за сумісництвом, а також працівників представництв,
філій, відділень та інших відокремлених підрозділів [126, с. 1-2]. Цей закон
розповсюджується на підприємства всіх галузей народного господарства України.
Вітчизняні та зарубіжні науковці виділяють ще одну категорію малих підприємств
– мікропідприємства (з чисельністю працюючих не більше 10 чол.). Враховуючи
курс України на європейську інтеграцію та тенденції, що вже намітились у
вітчизняній нормативній базі, класифікувати малі підприємства слід за двома
групами (мікропідприємства та малі підприємства), беручи за основу чисельність
персоналу. На думку вітчизняних та зарубіжних науковців, у сільському
господарстві розподіл підприємств за категоріями можна здійснювати за
критеріями, запропонованими у табл. 2.1 [113, с. 27].
Таблиця 2.1
Розподіл господарств, що займаються сільгоспвиробництвом,
за критеріями малих підприємств
Категорія господарства
Обсяги річного обігу, тис. грн.
Кількість працюючих за наймом, чол.
Якісна характеристика
Присадибні господарства
без обмежень
Без найму робочої сили (індивідуальні або сімейні господарства)
Вирощують сільськогосподарську продукцію на присадибних ділянках
Мікрогосподарства
до 250
до 10
Відносяться до категорії сільськогосподарських товаровиробників відповідно до
норм діючого законодавства
Малі підприємства
від 250 до 1000
від 10 до 50
Джерело: Парсяк В.Н. Економіко-правові аспекти ідентифікації підприємств
малого та середнього бізнесу // Агроінком. – 2002. – № 1-3. – С. 27.
Розглянемо загальний економічний стан малих підприємств Житомирської області.
Частка малих підприємств в економічному потенціалі області у 2004 р. за
обсягами реалізованої продукції (робіт та послуг) становила 6,9%, що на 0,8%
більше ніж у попередньому році.
На Житомирщині протягом останніх років спостерігається зростання чисельності
малих підприємств. Як свідчать дані (Додаток А), загальна кількість охоплених
державним статистичним обстеженням підприємств зросла із 4907 одиниць в 1999 р.
до 6019 одиниць в 2004 р., тобто збільшилась на 22,7%. Окреслена тенденція
характерна і для всіх галузей народного господарства. Найбільше малих
підприємств нараховується в промисловості та торговельно-посередницькій сфері.
Проте кількість підприємств в торговельно-посередницькій галузі в 2004 р. (1979
підприємств) в порівнянні з 1999 р. (2592 одиниці) зменшилась на 23,6%. Це
єдина галузь, яка не має приросту чисельності підприємств серед галузей
народного господарства станом на 2004 р. Найбільший приріст кількості
підприємств спостерігається в такій галузі національної економіки, як сільське
господарство, де цей показник в 2004 р. становив 435,5% до 1999 р.
Проте, слід зазначити, що значна частина малих підприємств н