РОЗДІЛ 2
ЗМІСТ, ФОРМИ І МЕТОДИ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У СФЕРІ
ДОЗВІЛЛЯ ЗАСОБАМИ ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА
2.1. Стан і проблеми організації театральної творчості молодших школярів в
умовах дозвілля
На основі викладених у першому розділі теоретичних обгрунтувань було проведене
констатувальне дослідження, метою якого було вивчення:
сутності різних поглядів педагогів і керівників театральних колективів,
можливості і шляхи розвитку творчих здібностей молодших школярів в аматорській
театральній діяльності;
цільових установок і предметного змісту такої діяльності, зокрема в умовах
систематично діючих дитячих самодіяльних театральних гуртків і колективів;
розвиваючої і рекреаційно-розважальної функцій дозвілля у практиці таких
колективів, а також у процесі залучення молодших школярів до участі в
театралізованих формах дозвілля;
мотивації дітей і батьків до участі перших у формах дозвілля і діяльності
театральних колективів.
Констатувальним експериментом було охоплено 454 респондентів, серед них:
викладачів загальноосвітніх шкіл та керівників театральних гуртків – 52 особи,
батьків – 187осіб, молодших школярів – 215 осіб. Для цього застосовувались такі
методи масового добору необхідної інформації у вирішенні визначених позицій
констатуючого експерименту: опитування (письмове та усне), вибіркові бесіди,
інтерв’ювання вчителів та керівників гуртків та батьків молодших школярів;
аналіз досвіду роботи театральних гуртків та дитячих колективів. Слід
підкреслити, що різні види опитування, бесід, спілкування з молодшими школярами
здійснювалося переважно вербальними засобами, оскільки методи, пов’язані з
письмовими формами, є складними для них і досить проблематичні.
У процесі дослідження ми здійснили й педагогічне спостереження за діяльністю
школярів і керівників дитячих театральних колективів та гуртків у дозвіллєвий
час. Саме педагогічні спостереження дозволили зібрати фактичний матеріал з
питань організації та методики проведення художньо-творчої театральної
діяльності та специфіки і якості національного виховання, формування творчих
здібностей, виявлення особливостей дозвіллєвої сфери. Об’єктом спостережень
були дії школярів на заняттях театральних гуртків, дитячих колективів,
проведення різних театралізованих форм репетиційної роботи, показ вистав та
інші дозвіллєві заходи.
В констатувальному експерименті були отримані різні відповіді на три варіанти
опитувальних листів, тобто респондентів охарактеризованих категорій, аналіз
яких є підставою для попередніх узагальнень, висновків і роздумів, пропозицій
стосовно розробки методики формувального експерименту для розвитку творчих
здібностей молодших школярів засобами театрального мистецтва. [Додатки Ж,З,К].
Зацікавленість учнів мистецтвом театру надзвичайно велика, про це свідчать
результати опитування всіх респондентів, а для молодших школярів цей вид
мистецтва є найпопулярнішим поряд з кіномистецтвом (57,04%). Зростання
соціальної ефективності театрального мистецтва, безумовно, потребує
цілеспрямованого педагогічного впливу на сприймання того чи іншого
літературного твору, вистави, казки, сюжетної гри, систематичного виховання і
освіти школярів засобами театру. Такої думки дотримуються вчителі та керівники
гурткової роботи (84,48%).
На запитання, запропоноване вчителям та керівникам театральних колективів
(“Ваше ставлення до застосування театрального мистецтва у роботі з молодшими
школярами?”) та аналогічне – батькам (“Яке ваше ставлення до участі молодших
школярів у дитячому театрі в дозвіллєвий час?”), були одержані й узагальнені
позитивні відповіді.
Було опитано батьків, чиї діти беруть участь у постійно діючих самодіяльних
колективах (89 осіб.), і 234 осіб – епізодично, при підготовці позакласних або
інших дозвіллєвих театралізованих заходів. Якщо у перших виявлено 100%
позитивне ставлення до участі їх дітей у театральній творчості, то серед
останніх таке позитивне ставлення виявляють 78,2% батьків, нейтральне (байдуже)
– 17,9%, негативне – 3,8%. При цьому 14% батьків не знають, що їх діти беруть
участь у позакласних заходах.
Більшість „позитивно налаштованих батьків” (97,3%), чиї діти залучаються до
проведення дозвіллєвих театралізованих заходів епізодично, формально не
заперечують проти їх участі у постійній гуртковій роботі, проте реально 86,8% з
них не стимулюють цього. Наводимо приклади таких відповідей:
Треба більше займатися уроками;
Немає часу водити дитину;
Немає поблизу гарного гуртка;
Вона втомлюється у школі;
Він уже відвідує спортивну секцію;
У нього негаразди з математикою;
Треба доглядати меншу сестру;
Вона не хоче і т.д.
Більшість батьків (95,4 %), які позитивно ставляться до участі дітей в
театральному гуртку, колективі, до залучення їх до театральної творчості у
позакласній роботі, розглядають її не стільки з точки зору розвитку
особистості, скільки – можливості „зайняти” дітей у вільний час, тобто
конструктивної форми дозвілля. Наводимо кілька зразків таких відповідей:
Буде менше байдикувати;
Менше буде вештатися;
Він там перебуває під наглядом;
Вона нікуди не ходить, сидить вдома, лише дивиться телевізор, а в гуртку їй
цікаво і подруги є;
Нам подобається робота театрального гуртка, оскільки вільний час дитини
використовується цікаво, без впливу вулиці.
77,9% батьків вважають участь дітей у театральній творчості цікавою,
розважальною. Приклади відповідей:
Головне, щоб йому було цікаво;
Якщо йому це подобається, нехай займається;
Їй дуже подобається бути на сцені, вона весь час тільки про це й говорить;
У неї там є подруги.
75,3% батьків оцінюють заняття діт
- Киев+380960830922