Розділ 2. Педагогічні умови забезпечення ефективності
підготовки художника-майстра, викладача декоративно-прикладного мистецтва ............................93
2.1. Забезпечення наступності та послідовності в розвитку
професійних якостей художника-майстра, викладача
декоративно- прикладного мистецтва ...............................................93
2.2.Діяльність творчої художньої майстерні та роль педагога
у формуванні особистості художника-майстра, викладача декоративно-прикладного мистецтва ................................................ 104
2.3. Експериментальне обгрунтування педагогічних умов
організації творчої художньої майстерні за професійними
інтересами студентів мистецьких навчальних закладів..................131
2.4. Моделювання варіативності творчих навчальних програм
у становленні художника-майстра, викладача декоративно- прикладного мистецтва ...................................................................158
Висновки ............................................................................174
Список використаної та рекомендованої літератури.................................................................................188
Додатки ..............................................................................202
Вступ
Сьогодення запропонувало новий, більш вимогливий суспільний запит на виховання творчої особистості, здатної, на відміну від людини - виконавця, самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, обирати сміливі, нестандартні рішення, що впливатимуть на прогрес науки, культури і в майбутньому визначатиме розвиток суспільства.
У складному процесі відродження української держави ця проблема посідає одне з центральних місць, бо загальна гуманізація освіти цивілізованого світу має не минути нашу країну, що має приділити багато уваги її впровадженню.
Наковці відзначають, що універсальність проблеми формування творчої особистості полягає у тому, що людина, що не здатна самостійно розв`язувати проблеми, мислити діалектично, системно, легко переходити від одного виду діяльності до іншого, не виправдовуює соціальних і виробничих потреб. Їй бракує творчої уяви, ініціативи, винахідливості, і такий стан проблеми потребує якісно нового підходу в підготовці нового покоління до майбутнього життя.
Звичайно, орієнтиром змісту освіти є діяльність щодо розвитку особистості фахівця.
Варто підкреслити, що в основу концепціі виховання особистості бажано покласти, передусім, ідеї парадигми гуманістичної, особистісно орієнтованої освіти. Мета зорієнтованого в цьому напрямку навчання та виховання - не зформувати та навіть не виховати, а знайти, підтримати, розвинути людину в людині, закласти в ній механізм самореалізації. [115, 109 - 110].
Загальновизнано, що ця проблема є визначальною не лише для нашої суверенної держави, але й має універсально-планетарний характер. За колишнього СРСР їй не приділялося належної уваги. Формально вона існувала, але фактично не реалізовувалась в рамках тоталітарної ідеології, коли кожний мав бути "як усі".
За часу набуття незалежності нашою державою з`явилась реальна можливість втілення в життя освітньої концепції виховання і навчання творчої особистості на тлі гуманізації освітньо-виховної системи.
Творче педагогічне формування особистості художника є складовою частиною процесу виховання творчої особистості взагалі, і в цьому належне місце посідає вища школа. Її мета - закласти основи професійної компетенції та майстерності, розвинути художній світогляд студента.
Нам здається, що майбутнього художника - майстра варто було б навчити вмінню розглядати та бачити, тобто сприймати довкілля.
Творче навчання живопису - невід`ємна складова частина творення художника, воно ведеться на основі передачі колірооб`ємної форми в просторі у відповідних колірних умовах. [105,4 - 10].
Творчий педагог -- викладач живопису має прагнути того, щоб це мистецтво впливало на розвиток художника - майстра. Це - складний психолого-педагогічний процес, який потребує всебічного дослідження засобів живопису , в першу чергу, з точки зору психології творчості та педагогічної організації навчання живопису.
Завдання педагога ДПМ -- готувати майстра художньої справи, художнього промислу, майстра декоративно -прикладного мистецтва, бо творчість таких майстрів - основа національного мистецтва. [200,132 - 135].
Особливу роль в цьому процесі посідає вищий навчальний заклад культури і мистецтв, в якому, як правило, функціонують структурні підрозділи, що професійно готують до життя майстрів - художників.
Для ефективного функціонування освітніх структур художнього напряму бажане впровадження відповідних програм навчання, що базувалися б на науковому аналізі, психолого - педагогічних дослідженнях, а також забезпечення плідної роботи творчих майстерень у рамках закладу освіти.
У світлі сьогодення дуже важливо добитися такого стану, коли наукові теоретичні засади творчого педагогічного формування художника - майстра, використання в цьому процесі засобів оволодіння об`ємно - колірним сприйняттям (живописом), використання для цього всіх можливостей закладу культури і мистецтв, використання науково обгрунтованих програм навчання і належної матеріально - технічної, організаційної бази (художніх майстерень) складали б дієвий сімбіоз факторів у розв`язанні означених проблем. [50,4 - 9].
Актуальність дослідження. Трансформаційні процеси, що відбуваються в Україні впродовж останніх десятиліть, істотно позначилися на всіх сферах суспульного життя.
запровадження нових економічних відносин зумовило помітне розширення та поглиблення товарного ринку, зокрема -- ринк