РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2. 1. Клінічна характеристика обстежених пацієнтів
Обстежено 200 жінок в пері- та постменопаузальному періоді з больовими
відчуттями в області колінних суглобів, які були розподілені на групи по 40
осіб з клініко-рентгенологічними проявами первинного, згідно міжнародної
статистичної класифікації хвороб та проблем, що пов’язані зі здоров`ям,
десятого перегляду, остеоартрозу колінних суглобів, I - II стадій по
Келгрену-Лоуренсу: жінки в періменопаузальному періоді, жінки в
постменопаузальному періоді з тривалістю від 1 до 5 років: жінки в
постменопаузальному періоді з тривалістю 6 – 10 років, жінки в
постменопаузальному періоді з тривалістю 11 – 15 років, жінки в
постменопаузальному періоді більше 15 років. Середній вік обстежених жінок
складав 64,1 ± 0,7 років. Віком від 40 до 49 років було 22 жінки (11,2%); віком
50 – 59 років обстежено 32 пацієнтки (16,2%); з 60 до 69 років – 77 (38,5%);
віком 70 – 79 років – 68 (34,1%). З них І стадію ОА КС мали 72 (36,1%) жінок;
ІІ стадію мали 98 (48,6%); ІІІ стадію – 16 (8,2%) пацієнток і не мали
рентгенологічних ознак ОА КС 14 (7,1%) жінок, що брали участь у обстеженні.
Діагностування ОА КС проводилась із використанням класифікації ОА прийнятої на
спільному пленумі Асоціації ревматологів і ортопедів-травматологів України
(2004) та згідно міжнародної статистичної класифікації хвороб та проблем, що
пов’язані зі здоров`ям, десятого перегляду, рентгенологічна стадія ОА КС
визначалась за класифікацією Келгрена-Лоуренса (Kellgren J.H., Lawrence J.S.,
1957). Для діагностики ОА КС використовувалися клінічні (1 - біль в суглобах,
що виникає в кінці дня чи в першій половині ночі; 2 - біль в суглобах, що
виникає після механічного навантаження та зменшується у стані спокою; 3 -
деформація суглобів за рахунок остеофітів) та рентгенологічні (1 - звуження
рентгенівської суглобової щілини; 2 - остеосклероз; 3 - остеофітоз) критерії.
Критерії 1 та 2 були визначені як основні, критерій 3 – як додатковий. Для
встановлення діагнозу ОА наявність перших двох клінічних та рентгенологічних
критеріїв є обов`язковим (Беневоленская Л.И. и соавт., 1993).
Хворі на посттравматичний остеоартроз колінних суглобів, з порушенням вісі
нижньої кінцівки та нестабільністю в колінному суглобі не включались у
дослідження.
Всі пацієнтки були обстежені невропатологом та терапевтом в умовах стаціонару
Інститут геронтології АМН України. Жінки, що мали супутню патологію з боку
нервової (екстрапірамідні порушення, гостре порушення мозкового кровообігу),
серцево-судинної (інфаркт міокарду, гостра стадія, хронічна недостатність
кровообігу ІІ–ІІІА ст., гострий та хронічний тромбофлебіт нижніх кінцівок,
постромбофлебічний синдром) систем, шлунково - кишкового тракту (виразкова
хвороба шлушку та луковиці дванадцятипалої кишки в стадії загострення), а також
пацієнтки з ендокринною патологією, захворюваннями сполучної тканини
(ревматоїдний артрит, ревматизм, системний червоний вовчак, системна
склеродермія та ін.), порушенням метаболізму (подагра, псевдоподагра та ін.), з
злоякісними новоутвореннями не включались у дослідження.
З метою розробки нового способу діагностики 151 пацієнтка була розподілена на
групи відносно стадії ОА КС: з 0 стадією 47 жінок, з І стадією 41 жінка, з ІІ
стадією також 41 пацієнтка, з ІІІ стадією - 22. Жінкам було проведено
рентгенологічне дослідження із застосуванням кількісного способу та пристрою
для діагностики гонартрозу на основі комп'ютеризованої
рентгеностеоденситометрії, які дозволяють об’єктивно оцінювати рентгенограми та
стандартизувати отримані результати ОА КС.
З метою визначити антропометричні характеристики та їх роль у розвитку
остеоартрозу колінних суглобів у жінок в пері- та постменопаузальному періоді
проведено антропометричне дослідження групи із 60 пацієнток, в яку входили
жінки, що мали 0, І, ІІ стадію ОА КС, стандартизованих за віком.
З метою розробки нових методів консервативного лікування ОА КС пацієнтів було
розподілено на наступні групи.
При вивченні дії препарату неспецифічного активатора тканинного метаболізму
(актовегіну) на перебіг ОА КС, 27 пацієнток, віком 64,2 ± 3,5 роки, отримували
препарат; 12 жінок, віком 69,4 ± 3,6 роки, складали групу порівняння. Маса тіла
пацієнток першої групи складала 74,3 ± 1,4 кг, у контрольній групі = 72,2 ± 2,5
кг. Середній зріст складав у першій групі 162 ± 1 см, у другій групі - 161± 1
см. Постменопаузальний період складав в першій групі 16,2 ± 1,5 роки, у другій
– 20,1 ± 2,5 роки. Актовегін застосувався у дозі 400 мг у перерахунку на сухий
залишок, внутрішньовенно крапельно через день, на курс 4000 мг.
У дослідженні по вивченню дії препарату кальцитоніна (міакальцика) 25
пацієнток, середній вік яких складав 67,8 ± 1,3 роки, отримували препарат; 12
жінок, віком 69,0 ± 1,2 роки, складали групу порівняння. Маса пацієнток першої
групи складала 67,0 ± 2,4 кг, групи порівняння - 75,3 ± 3,7 кг. Середній зріст
у основній групі складав 157,3 ± 1,8 см, групі порівняння - 161,9 ± 1,9 см.
Тривалість постменопаузального періоду складала в першій групі 16,5 ± 1,6 роки,
групі порівняння – 20,2 ± 1,9 роки. Міакальцик застосовувався у дозі 100 МЕ
внутрішньом'язево через день; курсом - 15 ін’єкцій два рази на рік через шість
місяців.
При вивченні дії біорезонансної стимуляції на перебіг остеоартрозу колінних
суглобів обстежено дві групи хворих: основну (22 чоловік), пацієнтки якої
отримували курс біорезонансної терапії та групу порівняння (12 чоловік). Першу
групу складали жінки віком 68,0 ± 1,7 років, що
- Киев+380960830922