РОЗДІЛ III
Психологічна підтримка безробітних ЯК УМОВА формування КОНСТРУКТИВНОЇ
активності на ринку праці
3.1. Психологічна підтримка активності безробітних на ринку праці: програма,
методи і технології надання в умовах служби зайнятості
Аналіз літературних джерел, а також результати проведеного дослідження
доводять, що в ситуації безробіття до людини ставляться особливі вимоги,
основний зміст яких полягає в тому, щоб не чекати, коли ситуація розв'яжеться
сама собою, а виявляти особистісну активність і приймати ряд важливих
самостійних рішень, які дадуть змогу самовизначитися і вибудувати для себе
модель “можливого” майбутнього.
Дослідницький досвід з проблематики активності та адаптації безробітного в
умовах сучасного ринку праці та пошуку можливих шляхів профілактики вторинного
безробіття демонструє, що людина, яка втратила роботу, відчуває нестачу
практичних навичок та технологій, які полегшать звикання, пристосування до
нових для неї умов існування, тобто в прийомах, що підвищують рівень її
поінформованості про “правила гри” в безробіття, про практичні технології
пошуку роботи, що також допоможуть зниженню емоційної напруги та формуванню
ефективних форм активності на ринку праці.
Протягом тривалого часу менталітет українців формувався в умовах, за яких такі
соціальні явища, як конкуренція та безробіття, були досить абстрактними. Нові
соціальні умови поставили до психологічних можливостей людини доволі високі
вимоги, з якими вона не завжди може справитися. Внаслідок цього актуальною стає
активізація підтримки процесу самоактуалізації людини. В системі служби
зайнятості цей напрям роботи має відбуватися насамперед у рамках психологічної
підтримки безробітних в центрах зайнятості.
Актуальність цього напряму психологічної роботи служби зайнятості зумовлюється
впровадженням Єдиної технології обслуговування незайнятого населення, станом
державних та регіональних ринків праці та необхідністю посилення реального
впливу психологічних та профорієнтаційних заходів на результативність
працевлаштування.
Психологічні методи допомоги безробітним знайшли певне місце у діяльності
центрів зайнятості, але переважно як допоміжні, обмежені сферою профорієнтації
та курсом навчання „Техніка пошуку роботи”.
На думку академіка О.В.Киричука, “психологія взагалі, психологічні знання і
психологічна практика зокрема, залишаються поки що на узбіччі діяльності служби
зайнятості України. Поодинокі психологи, які працюють у центрах зайнятості,
замість психологічної допомоги безробітним і роботодавцям у подоланні ними
цілісно-орієнтаційних, інформаційних та операційних бар’єрів, налагодження
сприятливого психологічного клімату в установі, підвищення ефективності її
діяльності, виконують не властиві їм обов’язки. До цього часу не визначено
місця й ролі психолога, його функцій і обов’язків у системі психологічних служб
центрів зайнятості. Це скоріше пов’язане з тим, що керівники служб ще й досі не
до кінця усвідомили свого місця і своїх функцій у загальній системі соціального
захисту населення” [100, 3].
На глибоке переконання українського відомого вченого, проблема безробіття
сьогодні є передусім соціально-психологічною проблемою, що потребує детального
розгляду як у теоретичному, так і в практичному аспекті в руслі Єдиної
технології обслуговування незайнятого населення в центрах зайнятості України
(ЄТОНН).
Адже, як свідчить досвід практичної діяльності, без вирішення особистісних
проблем безробітних громадян часто буває важко вирішити і проблему їхнього
працевлаштування. У зв’язку з цим, на нашу думку, не можна абстрагуватися від
особистісних проблем клієнтів, однак необхідно чітко визначити межі компетенції
спеціаліста служби зайнятості (профконсультанта) згідно з рівнем його
психологічної підготовки та завданнями, що вирішуються службою зайнятості.
В літературі, яка присвячена питанням профорієнтації та психологічного
консультування, незважаючи на велике поширення терміна “психологічна
підтримка”, не було знайдено достатньо чіткого змістовного його визначення. Для
забезпечення можливості проведення психологічного аналізу практичної
діяльності, визначення закономірностей формування дезадаптивних станів та
виокремлення механізмів психологічного впливу з метою корекції цих станів
“психологічна підтримка” повинна бути визначена як психологічне поняття.
Психологічна підтримка безробітного, на думку фахівців з питань організації
психологічної роботи в службі зайнятості України в рамках Єдиної технології
обслуговування незайнятого населення, поряд із психологічною допомогою є
складовою системи психологічної роботи служби зайнятості, спрямованої на
прискорення повернення незайнятих громадян на роботу та їх
соціально-психологічну реабілітацію [148, 26]. На рис.3.1 виокремлено місце
психологічної підтримки в структурі психологічної роботи в центрі зайнятості.
Рис. 3.1. Структура психологічної роботи в центрі зайнятості [148, 27]
Між складовими психологічної роботи в службі зайнятості є ряд суттєвих
розбіжностей (табл. 3.1).
Фахівцями з питань організації психологічної роботи в службі зайнятості
психологічна підтримка визначається як психологічні прийоми та методи, які
органічно інтегровані в конкретні технологічні процедури та операції роботи
фахівців центру зайнятості з клієнтами та спрямовані на активізацію адекватної
поведінки людини на ринку праці, стабілізацію її психоемоційного стану та
опанування навиками пошуку роботи. [148, 26].
Таблиця 3.1
Суттєві розбіжності між психологічною підтримкою та психологічною допомогою в
центрі зай