РОЗДІЛ 2
ФРЕЙМОВА МОДЕЛЬ ТЕКСТІВ МІЖДЕРЖАВНИХ УГОД В ОРИГІНАЛІ ТА ПЕРЕКЛАДІ
Поняття фрейму та фреймовий аналіз текстів міждержавних угод
Одним із засобів концептуалізації дійсності є фрейм [8, с. 38; 16, с. 36;
65, с. 24; 69, с. 26; 259, с. 258]. Фрейм ? це об’ємний, багатокомпонентний
концепт, який представляє собою “пакет” інформації, знання про стереотипну
ситуацію [16, с. 37], це окрема організаційна структура, що виділяється із
загальної семантичної мережі залежно від того, які концепти адресант
повідомлення виражає мовними засобами у процесі комунікації [136, с. 196]; це
система концептів, і якщо один концепт цієї структури вводиться в текст або
дискурс, то решта концептів автоматично стають доступними [175, с. 55]. Ці
знання й досвід утворюють необхідну попередню умову здатності адресата до
розуміння тісно пов’язаних між собою слів.
Фреймова модель ТМУ передбачає звернення до концептів, що виражають
загальнолюдські проблеми, їх трактування у межах міжнародного права.
Вербалізація цих концептів у ТМУ підпорядковується функціонуванню текстових,
комунікативних та мовних норм МО та МП.
Мовленнєва діяльність адресанта та адресата ТМУ моделюється у вигляді фреймів,
концептуальних моделей, які спрямовують поведінку комунікантів [45; 69; 93;
113; 175]. М.Мінський визначає фрейм як інформаційну структуру, в якій
відображено набуті досвідним шляхом знання про деяку стереотипну ситуацію та
про текст, що описує її. Фрейм відображає також інформацію про те, як його
використати, до чого це може привести і що потрібно зробити, якщо ці очікування
не підтвердяться [113, с. 7]. З одного боку, фрейм виступає засобом організації
досвіду та інструментом пізнання, а з іншого – лінгвокогнітивною структурою, що
дозволяє описувати семантику
дискурсу [136, с. 198-199].
Доповненням до цієї дефініції є думка про те, що фрейми можуть відображати як
вербальні, так і невербальні знання, зокрема, знання адресанта: комплекс
оцінок, істинності ситуації, культурні, прагматичні та цільові установки,
енциклопедичні знання [52, с. 5-6].
За своєю суттю фреймові структури є інтерпретаційними. Більше того, фреймові
концепції дають можливість побачити, як семантичне ціле складається із
семантичних компонентів, з більш елементарних смислів.
Аналізуючи природу фреймів, О.Г.Беляєвська [14, с. 28] зазначає:
? фрейм включає повний комплекс знання про ситуацію або про об’єкт, що існує в
історичний період у соціумі;
? комунікант може фокусувати свою увагу на певній частині фрейму, залежно від
даної ситуації;
? фрейм є типізованим, мисленнєвим уявленням, стереотипом об’єкту або
ситуації.
Фрейм містить формальний аналог знання, пов’язаних з відповідним поняттям
галузі, і становить інформаційну структуру, у якій відображено набуті шляхом
досвіду знання про деяку стереотипну ситуацію та про текст, що описує її. Фрейм
відповідає представленню загального поняття з класифікаційною ієрархічною
структурою, що репрезентує сітьові зв’язки між слотами (вузлами). Верхні рівні
фрейму завжди адекватні ситуації, зафіксованій у свідомості, нижні містять
термінали, що можуть заповнюватися шляхом поглиблення інформації про ситуацію,
образного уявлення про неї [113, с. 7]. Фрейм описує ситуацію, а конкретні риси
цієї ситуації і факти, які відносяться до неї, описуються у слотах –
структурних елементах фрейму. Фрейм складається із вершини або
теми-макропропозиції та слотів або терміналів, що заповнюються пропозиціями.
Дослідження фреймів як структури обробки та використання знання у мовленнєвій
діяльності (комунікації) зумовлює проекцію складових комунікативної ситуації на
висвітлення певних фрагментів фрейму, його зв’язків у межах концептосистеми за
умови затемнення інших [144, с. 75].
Для отримання повторюваної однотипної інформації у верхніх слотах фреймів
проводиться змістовий аналіз текстів ТМУ і складається список типових тем, які
виділяються з метою визначення смислового наповнення текстів, які описують той
самий об’єкт чи процес. Повторювані типи відношень, які зустрічаються у
відібраних текстах, фіксуються після чого формулюються назви типових тем
текстів, що відображають регулярно повторювані для цієї групи текстів
відношення між об’єктами чи явищами. Визначаються складові фрейму, які під час
взаємодії між собою наділяються семантичними ролями, що описані в граматиці
глибинних відмінків Ч.Філмора [176]; встановлюється можливість існування
відношень між ними. Оскільки фрейми мають ієрархічну організацію [113], тому
виділяються обов’язкові компоненти фрейму та необов’язкові, які можуть бути
експліцитно чи імпліцитно, залежно від мовленнєвої ситуації.
Таким чином, в основі ТМУ лежить універсальна концептуальна модель, семантичний
фільтр, що відбирає і організовує інформацію у певний, притаманний лише цим
текстам спосіб. Аналіз концептуальної моделі дозволяє виявити фактори, що
впливають на процес створення ТМУ. Для досягнення автентичності текстів
іспанською та українською мовою у перекладі слід зберігати усі особливості
концептуальної моделі ТО.
Фрейм МІЖДЕРЖАВНА УГОДА, його особливості та структура в оригіналі та перекладі
Фрейми допомагають встановлювати зв’язність тексту, смислове розгортання
мовлення і заповнювати семантичні лакуни. У тексті фрейми виявляються адресатом
під час сприйняття тексту і є інструментом когнітивної діяльності комуніканта,
результатом якої є встановлення смислу.
Минулий досвід індивіда зберігається в пам’яті у двох формах:
1) декларативного знання – уявлення про об’єкти, явища, факти, закономірності;
2) процедурного знання – сукупності цілеспрямованих процедур, необхідних для
вирішення конкрет
- Киев+380960830922