Вы здесь

Психологічні засоби корекції міжособистісних стосунків у підлітків з агресивною поведінкою.

Автор: 
Павелків Віталій Романович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U004283
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ АГРЕСІЇ
У ПІДЛІТКІВ
Методика та організація дослідження
З метою реалізації мети та завдання дослідження нами проводилося емпіричне
вивчення особливостей вияву агресивності та агресивної поведінки у підлітковому
віці. Для цього нами було здійснено добір методик дослідження, які були б
адекватні предмету дослідження.
Як первинний матеріал нами вибрана методика „Неіснуюча тварина”. А.Л.Венгер
вважає, що цей тест надзвичайно чутливий до вияву агресивності і асоціальності.
Ознаками агресивності є будь-які засоби нападу, такі як роги, кігті, лики, жало
тощо. Іноді тварина виявляється оснащена людською зброєю типу пушки, лазера або
ж лука. Будь-які гострі вирости, які сама дитина не інтерпретує як зброю
нападу, але які мають відповідний вплив на глядача, також слугують показниками
агресивності. Навпаки, зброя, явно непридатна для боротьби (загнуті всередину,
затуплені роги) є виявом не власної агресивності, а боязні агресії і спроби
(часто невдалої) захиститися від неї.
Для виявлення агресивності і її різних форм важливий зовнішній вигляд тварини.
Безпосереднє враження від рисунка. Чи намальована вона страшною, злою або
зовсім не страшною, доброю; чи залякує вона або холодно вбиває; нападає і
з’їдає або залякує.
Іноді буває складно розрізняти за рисунком вияв власної агресивності дитини і
сильно вираженої боязні агресії. Часто ця відмінність виявляється у розповіді,
з якої можна зрозуміти, чи ідентифікує себе дитина з зображеною істотою, чи
проектує вона в розповіді себе чи образ ворога.
У низці випадків боязнь агресії призводить до появи власної агресивності, яка
самою дитиною сприймається як захисна, однак далеко не завжди в цій якості в
реальній поведінці. Буває, що дитина починає захищатися превентивно, не
дочекавшись нападу (який, можливо, і взагалі не входив до наміру того, кого він
вважає своїм противником).
Про асоціальні тенденції говорить порушення прийнятих норм зображення. Одним з
нерідких ознак асоціальності є зображення статевих органів. Саме в підлітковому
віці на рисунках нерідко появляються такі ознаки асоціальності як зображення
сигарет, чарки, пляшки тощо.
При низькій соціалізованості дитини часто спостерігається демонстративність,
яка виявляється у протестних, негативістських формах. Тварина може
зображуватися у формі пляшки або чарки. Асоціальна тематика зазвичай існує в
оповіданні про спосіб життя тварини.
Крім методики „Неіснуюча тварина” ми використовували методику „незакінчені
речення” і методики „Сюжетні картинки”, „Рука”.
Поняття „агресивна поведінка” нерозривно пов’язане з поняттям „криміногенна
ситуація”. До наукового обігу це поняття увійшло як конкретна життєва ситуація,
яка викликала рішучість суб’єкта здійснити протиправну дію. Реагуючи на певну
ситуацію, людина діє відповідно до своїх морально-психологічних установок.
Ситуація для підлітка стає криміногенною внаслідок моральної деформації його
власного внутрішнього ставлення до неї (Є.М.Борисова, Р.Ф.Валєєв, 1997). При
вивченні особистості важкого підлітка (а досліджуваний контингент учнів
безсумнівно можна охарактеризувати як важкий) необхідно аналізувати дані в його
поглядах і вчинках, про відношення з однокласниками, участь в неформальних
групах.
Референтна група з асоціальними установками часто стає провідником від
морально-психологічних особливостей підлітка до криміногенної ситуації.
Прагнення належати до групи нерідко перемагає бажання бути вірним таким своїм
поглядам, які не відповідають загальній спрямованості антисоціальної групи.
Внаслідок цього нерідко бажання самоствердитися перед подібного роду групою
провокує здійснення підлітком агресивних дій і антисоціальних вчинків. Подібні
дії, як правило, слугують надійним доказом того, що він (підліток) „не слабак”,
„не гірший за інших”.
Поведінка підлітка в ситуації може залежати від його оцінок цієї ситуації, від
особистого досвіду. Недостатній або викривлений життєвий досвід часто
призводить до неправильного відображення дитиною ситуації, до невміння
передбачити результати своїх дій. Особливого значення набуває моральний статус
підлітка, який потрапляє в подібну ситуацію. Від стійкості соціально позитивних
психологічних особливостей можуть залежати захищеність підлітка від негативного
впливу ситуації, або, навпаки моральна деформація особистості сама підштовхує”
підлітка на створення таких ситуацій.
Тести незакінчених речень і рисунковий тест сюжетних картинок були розроблені
для діагностики морально-психологічних особливостей важких підлітків (14-16
років).
Виділені такі риси, які визначають морально-психологічний статус підлітка:
жорстокість, крадіжництво, самоствердження, схильність до брехні, соціальна
безвідповідальність, егоїстична безпринципність, аморально-егоїстичне ставлення
до осіб іншої статі, агресивність, імпульсивність.
Цей вік, на думку численних психологів, є не тільки криміногенним, але й
сприятливим для профілактичних заходів впливу, корекції розвитку особистості і
попередження злочинної поведінки.
Методика „Сюжетні картинки” є альбомом картинок з сюжетами деяких побутових і
криміногенних ситуацій, в яких може опинитися підліток. Центральний сюжет –
ситуація і чотири вибори можливої поведінки героя сюжету.
Зображені ситуації і чотири картинки до кожної з них, в яких подано варіативні
можливості поведінки героя (просоціальні, нейтрально-індиферентні) і дві
картинки з його асоціальним реагуванням. Кожна ситуація з тотожним
психологічним змістом і вибором відповідей повторювалася 4 рази.
Рівень агресивності підлітків вивчався також за допомогою тесту „Рука”,
створеного американським психологом Е.Вагнером у 1971 р. Стимульним м