РОЗДІЛ 2
РЕАЛІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ
ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНИХ УМІНЬ УЧНІВ
З ВИКОРИСТАННЯМ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
2.1. Науково – методичні передумови використання комп’ютерних технологій для
формування пізнавальних умінь учнів
Використання комп’ютерної техніки набуває зараз загальнодержавного значення і
одне з найважливіших завдань сучасної школи – забезпечити використання учнями
комп’ютерів та інформаційних технологій у навчальних цілях. Однак слід
пам’ятати, що комп’ютер – не лише об’єкт вивчення, але й засіб навчання і з ним
пов’язані надії на підвищення ефективності навчального процесу – адже ще ніколи
вчитель не отримував такого потужного і багатофункціонального засобу навчання.
В наш час чітко проявляється тенденція розглядати комп’ютеризацію навчання з
позиції ефективного використання тих функцій діяльності, які передаються
комп’ютеру:
широкі можливості подачі навчальної інформації (набагато більше можливостей
порівняно з кіно, телебаченням та іншими технічними засобами навчання).
Застосування кольору, об’ємної графіки, мультиплікації, звуку дозволяє
відтворювати реальну чи уявну обстановку;
посилення мотивації навчання (сама робота з комп’ютером, зручний темп засвоєння
знань та виконання завдань). Крім того, комп’ютер дозволяє подолати одну з
основних причин негативного відношення до навчання – невдачі, зумовлені
нерозумінням суті проблеми, значними пробілами в знаннях. Працюючи за
комп’ютером, учень отримує можливість довести розв’язок будь – якої задачі до
кінця, оскільки йому надається та допомога, якої він потребує, а якщо
використовуються більш ефективні навчаючі системи, то йому навіть може
пояснюватись рішення. Що стосується цікавості факту самої роботи, то можливості
комп’ютерів тут ще ширші, однак слід бути обачними, щоб ця цікавість не стала
превалюючим фактором у використанні комп’ютерів і не відсунула на задній план
основні цілі навчання;
активне включення усіх учнів в навчальний процес. При використанні традиційної
форми уроку не всім педагогам вдавалося досягти абсолютної участі всіх учнів в
активній роботі на уроці, адже одні не розуміють і їм не цікаво, другі вже
знають, про що йтиме мова, треті – відвернули увагу на щось інше. Першою
ластівкою тут стало програмоване навчання, яке реалізовувалось ще без сучасних
ПК, але передбачало їх використання. Проте програмоване і комп’ютеризоване
навчання мають ряд відмінностей. Якщо при програмованому навчанні
використовується покадрова розбивка матеріалу (фрагмент тексту, завдання по
фрагменту), то комп’ютер дозволяє значно змінити управління навчальною
діяльністю, моделюючи якусь ситуацію чи пропонуючи учням змінювати спосіб
подання навчального матеріалу чи метод розв’язування задачі;
розширюються набори застосовуваних завдань. Мається на увазі не лише велика
кількість завдань, розподілених за рівнями, а і велика кількість можливих
варіантів розв’язку цих задач та ситуацій. Широкі можливості розкриваються в
зв’язку з освоєнням учнями мов програмування. Тоді за допомогою комп’ютера вони
можуть змоделювати умову задачі і перекласти її на машинну мову для того, щоб
її розв’язав комп’ютер. Це, звичайно, передбачає глибоке розуміння умов задачі
та методів її розв’язку;
якісне поліпшення контролю за навчальними досягненнями учнів з врахуванням
темпів засвоєння навчальної інформації [224]. Комп’ютер дозволяє дуже швидко
перевіряти всі відповіді до задач, і в багатьох випадках не лише фіксувати
помилку, але й визначати її характер та можливі причини. Діапазон засобів
керування навчальним процесом за допомогою комп’ютера досить широкий: від
можливості вибору оптимальної для кожного учня стратегії навчання, що включає
рівень викладання та ступінь трудності задач до допомоги при розв’язуванні;
забезпечення зворотної реакції на дії учня. Перш за все, комп’ютер дозволяє
учням наочно показати результат їхніх дій в графічному, табличному чи іншому
вигляді.
Поряд з перевагами варто відзначити і ряд проблем, що викликаються
комп’ютеризацією освіти. На даний час гостро стоять питання:
створення україномовних електронних посібників з навчальних предметів;
приведення існуючих комп’ютерних навчальних, контролюючих та навчально –
контролюючих програм у відповідність до навчальних програм з предметів та
створення нових;
забезпечення дотримання авторських прав на комп’ютерні програми та посібники;
розробка ефективних методик використання комп’ютерної техніки у вивченні
дисциплін;
підготовка вчителів та викладачів до роботи з сучасною комп’ютерною технікою;
забезпечення підготовки учнів та вчителів (на рівні користувачів) до роботи з
комп’ютерною технікою;
врахування вікових та фізіологічних особливостей учнів при роботі з
комп’ютером;
забезпечення кабінетів фізики, хімії, біології та інших предметів комп’ютерами,
щоб вчителі мали змогу використовувати його на уроці, оскільки комп’ютерний
клас використовується переважно для уроків інформатики.
Окремого дослідження потребує визначення психолого – педагогічних передумов
використання комп’ютерної техніки в навчальних закладах.
Так, зокрема, Р. Вільямс і К. Маклін розглядають комп’ютеризацію освіти в двох
основних напрямках: використання готових навчальних програм та навчання учнів
програмуванню. Обидва напрямки вимагають від вчителя спеціальної підготовки до
роботи в комп’ютерних класах. Однак автори дотримуються думки, що лише в умовах
позаурочної роботи на комп’ютері здійснюється максимальний вплив на розвиток їх
здібностей, в тому числі і творчих [28, с. 259].
Б.С. Гершунський розглядає чотири основних напрямки впровадження комп’ютерної
техніки в освітню сферу [41]:
– комп’ютерна техніка і
- Киев+380960830922