Вы здесь

Фітопланктон малих річок урбанізованих територій

Автор: 
Мантурова Оксана Василівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U004738
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ГІДРОМОРФОЛОГІЧНА ТА ГІДРОХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕНИХ РІЧОК
2.1. Фізико-географічна характеристика р. Нивки та її басейну
Річка Нивка – права притока Дніпра другого порядку (притока р. Ірпінь),
протікає територією м. Києва, а в нижній частині виходить за його межі. Довжина
річки 19 км, площа басейну – 61 км2. На сьогоднішній день екосистема басейну
річки Нивки знаходиться під все зростаючим впливом господарської діяльності
людини і, особливо, масштабною забудовою її басейну. Це призвело до корінної
перебудови в його структурі та функціях. Оскільки на річці немає водомірного
посту, то в літературі відсутні офіційні дані про її гідрологічні
характеристики. По всій довжині річки нами виділено чотири ділянки, відмінні за
набором гідрологічних, фізико-хімічних факторів та екологічних умов на
прилеглих ділянках водозбору. Зверталась увага на характер площі водозбору
(ступінь та особливості господарського використання, рекреаційного
навантаження), а також такі показники як швидкість течії, характер берегів,
температура, прозорість, вміст розчиненого кисню та розчиненої органічної
речовини. З урахуванням значень цих показників від витоку до гирла були
виділені чотири екологічно відмінні ділянки. В межах кожної ділянки відбирали
по 3–4 проби в найбільш характерних біотопах. Карта-схема басейну річки та
місця відбору проб наведені на рисунку 2.1.
Перша ділянка простягається від умовного витоку річки в районі Льодового
стадіону (район Одеської площі), далі через житловий масив Теремки-2 до селища
Жуляни. Гідрологічно ця ділянка являє собою русло в підземному колекторі, що
з’єднує між собою каскад з трьох ставків. Ставки практично не використовуються
в господарській діяльності, лише іноді для аматорської риболовлі. Колишня
заплава зайнята міською забудовою, що на 10–20 м підходить до урізу води.
Береги ставків частково поросли чагарниковою рослинністю, прибережна водяна
рослинність розвинена слабо, на дні ставків в літній період спостерігалась
масова вегетація харових водоростей. Швидкість течії незначна, візуально
помітна лише в нижніх частинах ставків. За даними Й.В. Гриба в воді цієї
ділянки відмічено невисокий рівень вмісту органічної речовини – значення БСК5
впродовж року знаходились в межах 3,3–3,9 мг О2/дм3; ПО – 8,8–9,3 мг О/дм3; БО
– 21,0–28,0 мг О/дм3. Вміст розчиненого кисню досить високий – 9,2–10,0 мг
О2/дм3, що відповідало 80–100% насичення. Прозорість води становила 0,4–0,5 м.
Рис. 2.1. Карта-схема басейну р. Нивки
Друга ділянка простягається від селища Жуляни до Південної Борщагів ки,
приблизно на 3,5 км. Вона являє собою два ставки, з’єднані між собою відкритою
ділянкою каналізованого русла. По берегах наявна малоповерхова забудова.
Заплава розорана, сільськогосподарскі угіддя доходять безпосередньо до урізу
води. Береги сильно засмічені. Ставки використовуються для випасу водоплаваючої
птиці. Перший ставок ділянки в літній період на 50% заростає очеретом, в
основному в верхній частині. Швидкість течії слабка в межах ставків, в русловій
частині вона досягає 0,1–0,2 м/с. Дно на цій ділянці сильно замулене та
засмічене. Спостерігається підвищений вміст органічної речовини – показники
БСК5 становили 3,8–5,7 мг О2/дм3; ПО – 11,3–19,0 мг О/дм3; БО – 21,0–28,0 мг
О/дм3. Показники вмісту розчиненого у воді кисню коливались в досить широких
межах – від 4,7 мг О2/дм3 до 7,0 мг О2/дм3, що становило 60–90% насичення.
Вміст розчиненого кисню на цій ділянці у всі сезони був найнижчим у порівнянні
з іншими. Прозорість води також була невисокою – 0,05–0,15 м.
Третя ділянка річки Нивки, що пролягла від Південної Борщагівки до житлового
масиву Біличі, являє ланцюжок ставків, з’єднаних між собою руслом, частково
відкритим, частково схованим у підземні колектори. Довжина її близько 6 км.
Особливістю цієї ділянки є значний об’єм води, акумульованої в ставках. По
берегам – малоповерхова забудова. Заплава розорана, але не до самого урізу
води. Береги, вільні від забудови, вкриті чагарниковою рослинністю.
Спостерігається неширока смуга вищої водяної рослинності – очерету, рогозу та
осоки, переважно в верхній частині ставків. Вони використовуються для
аматорського риболовства та рекреаційних цілей, незважаючи на неодноразові
попередження санітарно-епідеміологічної служби про загрозу для здоров’я,
пов’язану з розвитком лептоспірозу, про що сповіщають розташовані біля кожного
ставка щити з відповідними надписами. Швидкість течії незначна, в межах ставків
візуально помітна лише в нижніх частинах, на відкритих руслових ділянках,
доступних для спостереження, вона становить 0,1–0,3 м/с. Дно ставків злегка
замулене. Вміст органічної речовини в воді, у порівнянні з попередньою
ділянкою, дещо знижується. Його середні показники становлять БПК5 – 3,5–3,9 мг
О2/дм2; ПО – 10,4–12,0 мг О/дм3; БО –24,0–26,0 мг О/дм3. Вміст розчиненого
кисню в ставках коливався в межах 9,5–10,0 мг О2/дм3, в русловій частині його
значення дещо підвищувались – до 10,2–10,9 мг О2/дм3. Прозорість води в
весняний період 0,3–0,4 м, в літній період вона знижувалась до 0,20–0,25 м.
Четверта ділянка простягається від житлового масиву Біличі до впадіння Нивки в
річку Ірпінь і являє собою ділянку незарегульованого русла. Її довжина
становить близько 7 км. По берегах – сосновий та змішаний ліс, в районі гирла –
заплавні луки з системою меліоративних каналів. Вода річки використовується для
наповнення риборозплідних ставків Інституту рибного господарства. Прибережна
водяна рослинність розвина наслабо. В місцях впадіння меліоративних каналів
річкове ложе облицьоване бетонними плитами, що ст