РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Робота виконана в Білоцерківському державному аграрному університеті,
Тернопільській дослідній станції Інституту ветеринарної медицини УААН,
Інституті епізоотології УААН, м. Рівне, Рівненській обласній державній
лабораторії ветеринарної медицини та на молочних заводах (Тернопільський
молочний завод «Молокія», ТОВ ВТП «Агропереробка», ТзОВ «Укрмолпродукт»
Рівненської області) і пунктах закупівлі молока в Тернопільській та Рівненській
областях в період 2000 – 2005 рр.
В Україні введено в дію новий стандарт на молоко: ДСТУ 3662–97 “Молоко
коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі,” який значно підвищив
мікробіологічні нормативи якості молока. У зв’язку з цим ми поклали в основу
наших пошуків адекватних засобів та методів оцінки якості молока за новими
вимогами такі концептуальні принципи:
1. Подальше підвищення мікробіологічних нормативів якості і безпеки молока має
супроводжуватися виявленням придатності методів і засобів його дослідження, які
використовувалися до запровадження нових вимог, а також при потребі
удосконаленням чи розробкою нових вимог і засобів оцінки якості молока за
новими нормативами.
2. На сьогодні визначення мікробіологічної якості молока унормовується ГОСТ
9225–84 “Молоко и молочные продукты. Методы микробиологического анализа”. Одним
з першочергових завдань має бути визначення придатності цих методів для оцінки
молока за мікробіологічними нормативами ДСТУ 3662–97.
3. Варіант методу визначення мікробіологічної якості молока за новими вимогами,
який планується розробити, має бути за чутливістю придатний для забезпечення
ефективного функціонування нового стандарту. Він повинен забезпечувати, окрім
поділу на ґатунки, швидке вибракування молока негатункового під час передачі
його переробному підприємству.
4. При розробці нового варіанта редуктазної проби незалежно від вибраного
реактиву (метиленовий синій, резазурин) необхідно визначати її реакцію на
домішки води, молока корів, хворих на мастит, на вміст соматичних клітин, на
наявність інгібіторів. Необхідним також є виявлення здатності редуктазної проби
реагувати на вміст у молоці психротрофної мікрофлори.
5. При розробці варіантів редуктазної проби необхідно визначити межу їх
чутливості до кількісного вмісту бактерій у молоці, яка має характеризувати
рівень придатності того чи іншого варіанта для визначення редуктазного класу
молока. Підвищення мікробіологічного нормативу якості молока за межі чутливості
редуктазної проби вимагає відмовитися від використання редуктазних проб як
опосередкованого показника рівня мікробного обсіменіння молока і розпочати
пошук більш чутливих методів.
Основними напрямами досліджень було дати ветеринарно-санітарну оцінку системі
заготівлі молока, яка склалася на даний час в Україні, виявити відповідність
стандартних редуктазних методів визначення мікробіологічних показників якості
молока згідно з новими вимогами, розробити нові варіанти редуктазних проб, які
б відповідали мікробіологічним нормативам ДСТУ 3662-97 “Молоко коров’яче
незбиране. Вимоги при закупівлі”. Схема виконаних досліджень за темою
дисертації наведена на рис. 2.1.
Як видно із схеми, робота складалася з основних шести блоків досліджень.
Перший блок охоплював комплекс моніторингових досліджень молока сирого, що
надходило на переробні підприємства від особистих підсобних господарств
населення, сільських пунктів закупівлі молока від особистих підсобних
господарств населення та колективних господарств. Результати виконання програми
першого блоку дадуть можливість визначити фактичний рівень санітарної культури
одержання молока, його первинної обробки, заготівлі та передачі на переробні
підприємства. Буде виявлено також ті фактори, які необхідно враховувати при
розробці нових варіантів редуктазних проб.
Рис. 2.1 Схема досліджень за темою дисертації
Другий і третій блоки присвячені вивченню ідентичності стандартних методів
визначення вмісту бактерій у молоці посівом у чашки Петрі на поживне середовище
для визначення загальної кількості бактерій з інкубацією при +370 С і +300С, а
також редуктазною пробою з метиленовим синім та резазурином
Четвертий блок – визначення придатності резазуринової проби за ГОСТ 9225 –84
“Молоко и молочне продукты. Методы микробиологического анализа” для контролю
молока за мікробіологічними нормативами національного стандарту – ДСТУ
3662-97.
Виконання програми цих трьох блоків дасть можливість підтвердити нашу гіпотезу
щодо непридатності стандартни (ГОСТ 9225–84) мікробіологічних методів
досліджень молока сирого за нормативами ДСТУ 3662-97 та обґрунтувати
необхідність пошуку нових варіантів.
П’ятий та шостий блоки присвячені розробці нової схеми оцінки резазуринової
проби, за допомогою якої можна було б визначати якість молока за
мікробіологічними нормативами ДСТУ 3662-97, а також апробації нового варіанта у
виробничих умовах.
Отже, в результаті реалізації поставлених завдань робота дістане логічне
завершення у розробці варіанта резазуринової проби, придатної для оцінки якості
молока за мікробіологічними показниками ДСТУ 3662-97.
Відбір проб молока, змивів з молочного посуду і доїльних апаратів, проводили
згідно з вимогами “Санитарных правил по уходу за доильными установками,
апаратами и молочной посудой, контролю их санитарного состояния и санитарного
качества молока” (1987 ).
Мікробіологічний аналіз провели, керуючись вимогами ГОСТ 9225-84 [31] та ДСТУ
3662-97 [53].
Вміст психотрофної мікрофлори в молоці визначали посівом