РОЗДІЛ 2
СПОСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНОТАЦІЙ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ
2.1. Способи реалізації складників конотації у лексико- семантичному аспекті
Конотації характеризують, як правило, основні (або вихідні) значення слів, а
матеріалізуються вони в переносних значеннях, метафорах та порівняннях,
похідних словах, фразеологічних одиницях, певних типах синтаксичних
конструкцій, семантичних областях дії одних одиниць відносно інших.
Основними шляхами утворення переносних значень являються метафора та
метонімія, які, будучи стилістичними тропами, в аспекті висвітлення
лінгвофілософією та етнолінгвістикою виступають когнітивним процесом, способом
світобачення, способом моделювання світу і творення мовних картин світу [210,
с. 334]. Іншими словами, джерела метафоризації сягають міфічної свідомості
етносу, тих часів, коли порівняння за подібністю було для людини не метафорою,
а істиною.
Виходячи з того, що в сучасних дослідженнях базові положення когнітивної
лінгвістики згруповуються у три категорії: 1) принципова метафоричність,
творчість і художність мислення людини; 2) осмислення (концептуалізація)
дійсності з опорою на тілесний, сенсомоторний досвід, пропущений крізь
культурологічний фільтр; 3) схемна, переважно образна, структурованість
людського мислення на рівні свідомості й підсвідомості [54, с. 19], та положень
розділу 1, сформулюємо завдання цього розділу, яке полягатиме у аналізі процесу
вербалізації конотативної інформації, закладеної в лексемах, у переносних
значеннях слів, які становлять основу різноманітних стилістичних тропів,
виявлення спільних та відмінних рис цього процесу в порівнюваних мовах.
2.1.1. Реалізація складників конотації у метафорах. Ментальний комплекс
проекцій явищ навколишньої дійсності, тобто, наша звичайна концептуальна
система, “у висловах, якими ми як мислимо, так і діємо, метафорична за своєю
природою” [298, с. 3]. Сучасна когнітологія розглядає метафору як ментальну
операцію, за допомогою якої людина пізнає, структурує та пояснює навколишній
світ. Мовець мислить метафорами, вживає їх у спілкуванні, взагалі – існує у
світі метафор.
Семантичним фактором експресивних переносів найменувань є виявлення спільних
рис зіставлюваних предметів. Для здійснення експресивного переносу слова
важливу роль відіграє психологічний фактор, суть якого полягає в тому, що
“психічний механізм людини накладає певні заборони, які навіть за наявності
спільних рис руйнують цю метафору. Однак із плином часу смаки можуть
змінюватись” [169, с. 13].
Об’єктивна дійсність невичерпна у своїй різноманітності й надає по суті
необмежені можливості для метафоричної номінації. Однак у процесі реалізації в
ній суто конотативної інформації ці можливості звужуються, оскільки основними
факторами, що визначають відбір змістового ядра в процесі метафоричної
номінації, є прагматичні та внутрішньомовні – семантичні, стилістичні фактори.
До прагматичних факторів можна зарахувати емпіричні асоціації, що “лежать в
основі угруповань елементів відповідно до суб’єктивного досвіду індивідуума…
Елементи таких груп відображають певну сукупність засобів та явищ, знайомих
певному індивідууму” [250, с. 90]. У свідомості мовця спрацьовує
асоціативно-образний механізм, який породжує сталі асоціативні зв’язки між
уявленням про один об’єкт навколишньої реальності зі схожими ознаками іншого.
Саме образний складник конотації спричинює виникнення метафоричного переносу,
ставлячи в основу метафоризації “розпливчастість понять, якими оперує людина,
відтворюючи у своїй свідомості багатоманітну вічно мінливу позамовну дійсність”
[12, с. 481]. Образ, що лежить в основі метафори, “відіграє роль внутрішньої
форми й становить ознаку або ряд ознак, релевантних для утворення нового
значення, і є посередником між вихідним та метафоричним значеннями” [237, с.
82]. Це положення підтверджується й іншими дослідниками [41].
Простежимо, наприклад, як англійське слово balloon (“повітряна куля”), яке несе
в собі конотацію легкості, втілюється в метафорі-оксюмороні to go down like a
lead balloon, коли мова йде про виступ, жарт чи пропозицію, які не сприймаються
оточенням [CDI, 27]. Тоді як в українській та російській мовах інша конотація –
конотація геометричної форми – втілюється у метафорі-іронії проковтнути
повітряну кульку (рос. проглотить воздушный шар [БСРЖ, 683]) або англ. to
swallow a water-melon (букв. “проковтнути кавуна” [L6]), що означає
“завагітніти”.
Стійкі метафори, що виникають, наприклад, під впливом розвитку
суспільно-політичного життя в одній мові, згодом запозичуються іншою шляхом
дослівного перекладу лексем-складників. Так, наприклад, у повоєнні роки в
англо-американському суспільстві виник метафоричний фразеологізм iron curtain,
яким позначалась ідеологічна система, що панувала в країнах Східної Європи, які
входили до щойно створеного “соціалістичного табору”. Прикметник iron –
“залізний” – містило в собі імпліцитну конотацію міцності та непрохідності, а
іменник curtain – “завіса” – конотацію закритості, відчуженості. З розвінчанням
та падінням комуністичної ідеології метафора ввійшла до лексикону мов країн
Східної Європи шляхом прямого перекладу – залізна завіса [CDI, 199].
2.1.2. Реалізація складників конотації у метоніміях. Метонімія як засіб
встановлення еквівалентності за асоціацією між причиною та наслідками,
предметом та властивістю тощо теж формує поле реалізації конотативних відтінків
значень слів. І хоча, порівняно з метафорою, метонімії притаманні більший
ступінь стилістичної нейтральності та більш висока номінативність, у ній
вияв
- Киев+380960830922