РОЗДІЛ 2
РОЗВИТОК СЕМАНТИКИ НЧТ
2.1. Походження та розповсюдження НЧТ у досліджуваних мовах.
Подібності та відмінності у розвитку близько- та далекоспоріднених мов найбільш чітко відображаються у лексико-семантичній системі мови, як однієї з найбільш рухливих її систем.
Дані діахронічних досліджень допомагають встановити певний взаємозв'язок у розвитку значень слів, пояснити спільні та відмінні риси у семантиці та формі НЧТ на сучасному етапі, а також встановити ступінь стійкості тематичної групи НЧТ у словнику германських та слов'янських мов.
Виділяються такі типи походження та розповсюдження НЧТ [48, с. 265]:
1. Спільноіндоєвропейський тип (див. 2.1.1)
2. Спільногерманський/спільнослов'янський тип (див. 2.1.2)
3. НЧТ, що розвивалися та розповсюджувалися спочатку в окремій групі мов (західногерманській групі мов (німецькій, англійській, нідерландській, фризькій; східнослов'янській групі мов - українській, російській, білоруській) (див. 2.1.3).
4. Запозичення - у германських мовах
- у слов'янських мовах
2.1.1. Спільноіндоєвропейській тип походження та розповсюдження НЧТ
До цього типу належать лексеми, успадковані від спільно індоєвропейської прамови [11, с. 23]. Серед НЧТ спільно індоєвропейського типу можна виокремити:
1) германо-слов'янські паралелі: Braue f./brow/ рос. бровь, укр. брова іє.*bhru, лит. bruvis, пол. brew, слц. brva, давн. слов. бры; Ohr n./ear/ рос. ухо, укр. вухо іє. * aus, давн. слов. ucho, гр.ous, Herz n. /heart/рос. сердце, укр. серце, іє. *(s) ker-d- 'стрибун' [211, с. 528], скр. hrd; гр. kardia, лат cord , лит. sirdis, хет. kardi, арм. sirt давн. слов. срдьце гот. hairto, Nagel/nail/ рос. ноготь, укр. ніготь/рос./укр. нога давн. слов. noga, nogot', лит. nagas, нім. Auge, двн. ouga, англ. eye, да. eage-okw, укр. око, рос. око - праслов'янське oko; Fu?/foot/ рос./укр. ступня - гр., pus, герм. *fotu, да. fot, гот. fotus, лат. pes, іє.*ped, pod; Zahn/tooth/ рос./укр. зуб, двн. za(n)d, свн. za(n)t, герм. tan?, лат. dens іє. dont, dnt гр. odon> *edont> *ed 'їсти', лит. dantus, рос. desna/десна, давн. слов. дясна, прасл. *desn, словен. dlesna, чес. dasen, польск. dziasto; Arm/arm/рамена (плечі) - двн. ar(a), герм. arma, да. earm іє. *are/armo, рос./рамена, рамо/ укр. рам'я, рамено, давн. слов. рамя, словен. rame, польск. ramie... );
2) німецько-слов'янські паралелі (нім. Stirn *storna, лат. sterno 'сипати, стелити' рос. prostreti/ простереть/сторона, нім. Wimper/ус/вус wintbra, *uendh, нім. Bauch/ рос. пузо *b(e)u, bhu;
3) англо-слов'янські паралелі: англ. seat, рос. седалище, укр. сідниця прасл.*sedeti, sedъlo - іє.*sed;
4) німецько-англійські: нім. Hufte - англ. hip іє.*keu., нім. Glied - англ. limb іє.*li, нім. schulter - англ. schoulder, іє.*skel;
5) російсько-українські паралелі: рос. грудь - укр. груди, іє. g?rendh, рос. живот - укр. живіт, іє. *givota 'життя', рос. кость - укр. кістка *невідомо остаточно але можливо від *osthrk , д.-інд. asthi ' кістка'.
Існують також НЧТ спільно-індоєвропейського походження, які не мають паралелей у чотирьох досліджуваних мовах. Такі приклади є дуже нечисленними, це нім. лексема Knochen 'кістка' - *genu, давньопівнічне. knui, снн. knoke, рос. лексема глаз, польск. glaz, словен. glazъ -*gel 'кругле, кулеподібне', англ. thigh 'стегно'.
Серед німецьких та англійських НЧТ спільноіндоєвропейського походження спостерігаються лексеми, які у сучасній англійській мові мають форму, відмінну від її еквівалентів у німецькій мові, а у спільноіндоєвропейський період мали форму паралельну німецькій НЧТ: напр. нім. Ferse двн. fersna, да. fiersn, fyrsn - іє. *persn, сучасна англ. heel, нім. Kehle двн. kel(a), да. ceole - сучасна англ. throat, свн. stirne (нім. Stirn) - да. steornede (англ. forehead).
Серед українських та російських НЧТ спільноіндоєвропейського походження такі випадки є поодинокими, напр., укр./рос. слово рамо, рамено (див. вище), яке раніше було паралеллю нім. Arm, англ. arm зараз у російській та українській мовах не вживається та вважається архаїзмом [45, с. 23].
Індоєвропейський тип походження превалює серед досліджуваних НЧТ. До нього належать 27 лексем німецької мови, 23 лексеми англійської мови й 21 НЧТ у російській та українській мовах. Найбільша кількість лексем індоєвропейського походження спостерігається у німецькій мові (детальніше див. таблицю 2.1, пункт 2.1.5).
2.1.2. Спільногерманський/спільнослов'янський тип походження та розповсюдження НЧТ
До цього типу належать НЧТ, які є поширеними у германських/ слов'янських мовах , але не зустрічаються у інших індоєвропейських мовах.
Серед НЧТ сіпльногерманського походження виділяються:
1) німецько-англійські паралелі: (напр., Finger/finger *penkro, Hals/neck *kneg, Nacken/neck *kneg, Schenkel/schank *skeng, Bein/bone зах. герм. *baina, Nabel/Navel *umblius, Schadel/skull *skilto);
2) німецько-слов'янські паралелі: напр., Schlafe сер-хорв. slyepoc(n)ica, sljapo oko;
3) англо-слов'янські паралелі: back/бок/бік, да. b?c, прагер. *bak, праслов. bokъ).
На більш ранніх етапах НЧТ спільногерманського походження демонстрували більше подібних, аніж відмінних рис, та на пізніших етапах диференційований розвиток споріднених германських/слов'янських мов зумовив зникнення лексем, що спочатку були прямими етимологічними паралелями.
Так 10 НЧТ, які у сучасній англійській мові мають форму, відмінну від їх еквівалентів у німецькій мові, у давньоверхньонімецький та середньоверхньонімецький (середньоанглійський) період мали форму, паралельну німецькій НЧТ, напр., свн. wange (нім. -Wange) - да. wange (англ.- cheek), двн. hals (нім. Hals) - да. ha(e)ls (англ. neck).
У процесі розвитку вони втрачали цю форму за рахунок:
1) запозичень з латинської та французької мов (напр., свн. Gesicht (нім. Gesicht), да. gesiht (англ. face) - у німецькій мові лексема збереглася, а в англійській - відбулося заміщення на лексему запозичену з францу