РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЛЕКСУ ЗАВДАНЬ, ЯКИЙ СПРИЯЄ ФОРМУВАННЮ
ПОШУКОВО-ДОСЛІ -ДНИЦЬКИХ УМІНЬ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ
2.1 Організація експериментальної роботи
У дослідженні виходили з положення, що експеримент є науково обґрунтованим
дослідом, що застосовується для реалізації наукового задуму дослідження
(B.Ільїн) [75] як метод перевірки достовірності педагогічної гіпотези. При
плануванні експерименту ґрунтувалися на ідеї, що він уключає вибір предмету
експериментального дослідження; постановку завдань, формулювання гіпотези
експерименту; проектування етапів його проведення і основних характеристик
навчального процесу на цих етапах.
Попереднє планування експерименту дозволило представити все «поле»
експерименту: його етапи, динаміку взаємодії компонентів процесу від одного
етапу до іншого, виділити функції окремих завдань, що входять у пропонований
нами комплекс професійно спрямованих завдань, який сприяє формуванню
професійних пошуково-дослідницьких умінь в умовах професійної підготовки
інженерів-педагогів, що дозволило чіткіше організувати експериментальну
роботу.
Метою експерименту була перевірка дослідним шляхом висунутої гіпотези по
формуванню пошуково-дослідницьких умінь у студентів інженерно-педагогічних ВНЗ;
розробка і апробація моделі процесу формування пошуково-дослідницьких умінь у
майбутніх інженерів-педагогів в процесі професійної підготовки, реалізованої в
циклі психолого-педагогічних дисциплін.
Щодо мети експерименту були визначені завдання:
підібрати і адаптувати відомі в психолого-педагогічній літературі методики
діагностики умінь, уточнити критерії і показники вимірювання сформованості
умінь у майбутніх інженерів-педагогів;
організувати процес формування професійних пошуково-дослідницьких умінь;
проаналізувати результати експериментальної роботи по формуванню професійних
пошуково-дослідницьких умінь у студентів інженерно-педагогічного вищого
навчального закладу.
Провідним завданням експерименту було виявлення не тільки можливостей, але і
етапів реалізації комплексу професійно спрямованих завдань, який сприяє
формуванню пошуково-дослідницьких умінь у майбутніх інженерів-педагогів, при
яких уміння, що нами досліджуються, сприяють формуванню якостей особистості в
умовах професійної підготовки. У експерименті ми керувалися такими
положеннями:
формування окремих груп пошуково-дослідницьких умінь (пріоритетних на даному
етапі) здійснюється через подолання суперечностей професійної освіти;
необхідно конструювання відкритої системи навчання, яка орієнтована на
формування пошуково-дослідницьких умінь;
необхідно забезпечення можливості повторити експеримент у різних умовах з
різним складом студентів інженерно-педагогічного вищого навчального закладу;
дотримання послідовності процедур гарантує досягнення рівня сформованості
умінь, який пропонується.
Як гіпотезу дисертаційного дослідження ми висунули припущення про те, що
формування пошуково-дослідницьких умінь у майбутніх інженерів-педагогів буде
більш ефективним, якщо в навчально-виховному процесі та в ході педагогічної
практики викладачі й студенти використовуватимуть комплекс професійно
спрямованих завдань, який включає педагогічні вправи, ситуації, задачі,
інтегровані завдання.
При реалізації він повинен задовольняти таким вимогам:
комплекс професійно спрямованих завдань застосовується в умовах орієнтації
студентів на майбутню професійну діяльність;
комплекс завдань реалізується при організації практичних занять циклу
педагогічних дисциплін і може бути використан для самостійної роботи
студентів.
Термін «формування» в межах даного дослідження розуміється двояко: з одного
боку, він означає «розвиток ... процес і результат цього розвитку» [159], з
іншого, – містить, як обов'язковий, елемент цілеспрямованості. Формування
пошуково-дослідницьких умінь у студентів інженерно-педагогічного ВНЗ припускає
можливість їх зміни в процесі підготовки, що дозволяє студентам придбати
значущі для них професійні уміння. В процесі підготовки кожен може реалізувати
себе, свої сутнісні сили, зорієнтуватися в саморозвитку, самореалізації і
самовизначенні. Слід зазначити, що це можливо лише на основі діяльнісного
підходу.
Підґрунтям теорії діяльнісного підходу є ідеї Л.Виготського про те, що
особистість в активній формі повинна привласнювати історичний досвід людства;
основи концепції поетапного формування розумових дій П.Гальперіна і
Н.Тализіної, які характеризують процес отримання знань у результаті виконання
певної системи дій. Особливістю процесу є те, що формування умінь відбувається
в навчальних діях; побудова моделі даного процесу пов'язана із з'ясуванням
якісних змін у вміннях, що формуються (див. рис. 2.1).
Представлена модель дозволяє схарактеризувати динаміку процесу.
Для розробки педагогічних положень про процес формування пошуково-дослідницьких
умінь у інженерів-педагогів ми ґрунтувалися на:
уявленні про цілісний педагогічний процес як послідовність взаємопов'язаних
стадій і етапів (B.Ільїн, В.Краєвський, І.Лернер, М.Скаткін, та ін.);
специфіці рівневих характеристик сформованості професійних умінь, що визначають
процес професійного становлення педагога, які обумовлені своєрідністю
педагогічних здібностей (С.Архангельський, Н.Кузьміна та ін.);
особливостях структури змісту практичної професійної освіти (В.Ледньов).
Рис. 2.1 Модель процесу формування професійних пошуково-дослідницьких умінь
Процес формування пошуково-дослідницьких умінь у студентів повинен
характеризуватися структурою, наявністю зв'язків, динамічністю і
функціональністю,
- Киев+380960830922