Формування у старшокласників готовності до вибору інженерно-технічних професій

РОЗДІЛ 2.
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ
ГОТОВНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ ДО ВИБОРУ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ ПРОФЕСІЙ У ВЗАЄМОДІЇ
СЕРЕДНЬОГО ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО ТА ВИЩОГО НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
2.1. Зміст та організація дослідно-експериментальної роботи
Метою нашого дослідження визначено теоретичне обґрунтування та
дослідно-експериментальна перевірка організаційно-педагогічних умов здійснення
спільної діяльності середніх загальноосвітніх та вищих навчальних закладів,
спрямованої на формування готовності старшокласників до вибору
інженерно-технічних професій.
Керуючись загальними методологічними настановами Р.Атаханова, Г.Воробйова,
В.Загвязінського, С.Гончаренка, А.Киверялга, О.Піскунова, В.Сидоренка [26; 42;
79; 185; 198] та інших вчених щодо проведення психолого-педагогічного
дослідження та відповідно до мети дослідно-експериментальної роботи, наше
дослідження здійснювалося у чотири основні етапи.
На першому етапі було виявлено та сформульовано проблему, вивчалися теоретичні
джерела з проблеми підготовки старшокласників до вибору майбутньої професії,
стан та досвід роботи середніх загальноосвітніх шкіл з формування у
старшокласників готовності до вибору інженерно-технічних професій. Вивчення
стану проблеми у педагогічній теорії та практиці дозволило уточнити тему,
об’єкт та предмет дослідження, визначити вихідні положення
дослідно-експериментальної роботи, сформулювати робочу гіпотезу та завдання
дослідження. На основі структури, показників та критеріїв загальної готовності
до вибору старшокласником майбутньої професії були визначені показники та
критерії готовності старшокласників до вибору інженерно-технічних професій. На
цьому етапі дослідження переважно використовувалися такі методи дослідження як
теоретичний аналіз, систематизація та синтез педагогічних явищ, вивчення та
узагальнення педагогічного досвіду тощо.
На другому етапі аналізувався зміст навчальних предметів, які застосовуються у
процесі підготовки старшокласників до вступу до вищих технічних навчальних
закладів на інженерно-технічні спеціальності, відповідність цього змісту
завданню формування готовності старшокласників до вибору зазначених професій,
виявлялися форми та методи профорієнтаційної роботи зі школярами, визначалися
педагогічні засоби формування у старшокласників готовності до вибору
інженерно-технічних професій тощо. Відповідно до визначеної структури,
показників та критеріїв готовності учнів старших класів середніх
загальноосвітніх шкіл до вибору інженерно-технічних професій було визначено
сукупність педагогічних засобів, які гіпотетично повинні позитивно впливати на
формування у старшокласників зазначеного новоутворення. На цьому етапі
дослідження провідними виступали такі методи, як абстрагування, моделювання,
мисленевий експеримент тощо.
Однією з основних проблем дослідження було виявлення педагогічно ефективних
напрямів формування готовності учнів середніх загальноосвітніх шкіл до вибору
інженерно-технічних професій, що передбачало виявлення форм та методів
здійснення навчально-виховної роботи за зазначеним напрямом освітніми закладами
України.
Аналіз теорії та практики проблеми формування готовності учнів середніх
загальноосвітніх шкіл до вибору інженерно-технічних професій дозволив прийти до
висновку, що у вітчизняній педагогіці її напрями розв’язання шукалися переважно
в площинах трудової підготовки та позаурочної (позашкільної) технічної
творчості школярів. В сучасних умовах результати зазначених досліджень не
завжди можуть бути використаними в інтересах формування готовності школярів до
вибору інженерно-технічних професій.
Система трудової підготовки школярів, яка включає такі основні елементи, як
трудове навчання, трудове профільне навчання та допрофесійна підготовка
школярів має значний педагогічний потенціал в плані вирішення проблеми
підготовки школярів до вибору технічних професій, оскільки її зміст в основному
(трудова профільна та допрофесійна підготовка школярів може бути спрямованою на
оволодіння спеціальними вміннями та навичками, притаманними й іншим типам
професій) є ізоморфним відображенням фахової діяльності представників професій
типу „людина-техніка”, технічних професій за класифікацією Є.Клімова.
Особливості підготовки учнів середніх загальноосвітніх шкіл до вибору технічних
професій у процесі трудової підготовки були розкриті у роботах П.Андріанова,
В.Барка, Р.Гарбича, Є.Верещака, Ю.Гільбуха, Г.Левченка, В.Мадзігона, В.Моляка,
В.Осипова, В.Рибалки, М.Тименка, Е.Фарапонової та інших дослідників. Але
впродовж останнього десятиріччя система трудової підготовки школярів в Україні
зазнала значної деформації і сьогодні її стан не можна визнати задовільним. Це
зокрема обумовлено тим, що реалізація її основних елементів потребує значних
додаткових матеріально-фінансових затрат (обладнання, верстати, витратні
матеріали тощо), які в умовах обмеженого фінансування системи загальної системи
освіти не є посильними для навчальних закладів та місцевих органів управління
освітою. Крім того, за часів СРСР трудова підготовка школярів широко
використовувала матеріально-технічні засоби базових підприємств, які сьогодні
не виконують цієї функції.
Підготовка старшокласників до оволодіння робітничими технічними професіями, яка
створювала сприятливі умови для формування готовності школярів до їх
усвідомленому вибору, здійснювалася в Україні переважно на базі міжшкільних
навчально-виробничих комбінатів. Проте впродовж останніх 15 років їх
чисельність скоротилася майже вдвічі (з 587 до менш