Розділ 2.
Організаційно-методична система формування
естетичних смаків старшокласників
2.1. Аналіз вихідного рівня сформованості естетичних смаків старшокласників у
загальноосвітніх закладах
Створюючи концепцію дослідження, ми керувалися, насамперед, наступними
принципами:
єдності у виховному процесі національного та загальнолюдського, а також
природовідповідності, культуровідповідності;
демократизації, гуманізації, безперервності, системності, наступності
виховання, гармонізації родинного та суспільного компонентів у ньому;
активності, самодіяльності, творчої ініціативи учнів, комплексності й
міждисциплінарності, інтелектуальності.
Провідним з-поміж них став принцип культуровідповідності, що передбачає
здійснення виховного процесу у контексті загальної і специфічної культури,
врахування їх характеру і цінностей.
Естетична культура розглядається в дослідженні в нерозривному зв'язку з
правовою, політичною, економічною, трудовою, інтелектуальною, духовною,
фізичною, валеологічною, життєвого самовизначення та іншими різновидностями
загальної людської культури, яка завжди і всюди допомагала у матеріальній,
духовній та в інших кризах, у становленні і розвитку гармонійної особистості,
її саморегуляції та самореалізації. Основи естетичних знань, умінь і навичок
повинні пронизувати всі навчальні предмети в середній загальноосвітній школі.
Естетичні навчання й виховання мають стати неперервними на основі
міждисциплінарного, науково-комплексного підходів.
Наше дослідження показує, що формування естетичних смаків учнів старших класів
оптимізується за умов:
– забезпечення взаємозв'язку глобального, національного й краєзнавчого підходів
до естетики виховного середовища;
– взаємодії циклів природничих, гуманітарних, естетичних дисциплін на уроках та
інших заняттях з учнями;
– єдності інтелектуальної, емоціонально-вольової сфер у пізнавальній,
соціокультурній, валеолого-екологічній, художньо-творчій та аксіологічній
діяльності.
Сприятливими умовами розвитку естетичних смаків старшокласників є також:
- поетапний розвиток розумових та художньо-естетичних здібностей;
- інтелектуально-емоційна готовність учнів до пізнання самого себе, естетика
поведінки, упорядкованості, вдосконалення довкілля;
- естетично налаштоване соціально-психологічне середовище в навчально-виховному
закладі, в сім'ї;
- використання природного середовища, яке оточує старшокласників;
- готовність і здатність старшокласників до посильної естетично спрямованої
аксіологічної діяльності;
- орієнтація на формування у старшокласників справжніх внутрішніх людських
потреб у красоті, ідеалі і творчості.
Педагогічне керівництво цими процесами полягає у створенні відповідних
ситуацій, зокрема таких:
– ситуації обстановки настроєності, сприймання й осмислення естетичних знань,
готовності до соціокультурної, творчої діяльності;
– емоціогенні ситуації, що викликають радість, втіху, задоволення від
творчості, зацікавлення в її продуктивності;
– ситуації, що стимулюють самооцінку естетичних знань, умінь і навичок, рівнів
розвиненості відповідної культури.
Підсумовуючи сказане вище, підкреслимо, що наскрізною ідеєю концепції
дослідження процесу формування в учнів старших класів естетичних смаків є тези:
людина не може позитивно змінювати, вдосконалювати світ, якщо не змінить саму
себе, свою свідомість, не стане гуманнішою, відповідальнішою, схильною і
здатною до створення прекрасного в своїй душі, в довкіллі, до створення
художньо-естетичних продуктів для людей, для себе та для рідної держави, інших
країн.
З метою виявлення загального рівня естетичної підготовки старшокласників та
необхідності підвищення цього рівня в процесі навчально-виховної діяльності
констатуючому експерименту передувало вибіркове дослідження естетичних потреб
старшокласників. Нами було проведено експрес-анкетування учнів старших класів у
ряді шкіл м. Запоріжжя та області з метою отримання певного уявлення про
ставлення старшокласників до мистецтва, визначення тенденцій формування їх
інтересів і переваг у кожному з видів мистецтва. Це є важливим ще й тому, що
естетичні потреби людини проявляються перш за все через художні інтереси і
потреби, потреби у спілкуванні з різними видами мистецтва, у художній
творчості.
Виходячи з відповідей учнів, можна припустити, що старшокласників приваблює
перш за все той вид мистецтва, яким вони можуть безпосередньо займатися.
Педагогічно важливим є такий факт: якщо учні надають перевагу одним видам
мистецтва і повністю відмовляються від інших, це означає, що не знайдено ще
відповідних форм і методів роботи у гуртках, секціях, інших видах позакласної
діяльності з цього виду мистецтва, а отже, і потреби до спілкування з ними в
учнів лишилися нерозвиненими. Лідерство таких видів мистецтва як кіно і
естрадна музика у сфері інтересів старшокласників багато в чому є заслугою
засобів масової інформації, радіо і телебачення. Це ще раз підтверджує, що
педагоги, вихователі шкіл, керівники гуртків у школах та позашкільних закладах
ще мало впливають на формування потреб школярів у галузі мистецтва.
Слід відмітити певну диференціацію між дівчатами і юнаками у задоволенні ними
своїх естетичних потреб. Якщо серед дівчат кількість тих, хто активно
займаються у музичних школах, літературних, танцювальних гуртках, факультативах
складає 72 %, то серед хлопців – лише 23 %. Це можна пояснити як більшою
пасивністю останніх до вибору позанавчальних занять художньо-естетичного
спрямування, так і більшою схильністю представників сильної статі до активних
фізично-спортивних форм позашкільної діяльності. Але далеко не всі
- Киев+380960830922