РОЗДІЛ 2
ОБГРУНТУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ПТНЗ СФЕРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ
У педагогіці та психології проблема визначення умов і чинників, які зумовлюють особистісний і професійний розвиток особистості - одна з важливих науково-практичних проблем. Зважаючи на складність процесу формування професійної компетентності, його залежність від багатьох чинників, необхідний певний комплекс психолого-педагогічних умов, що забезпечують його ефективність. Виходячи з цього, комплексом психолого-педагогічних умов ми вважаємо таку їх сукупність, у якій кожна умова слугує досягненню конкретних завдань на шляху до кінцевої мети.
У проектуванні психологічних умов формування професійної компетентності майбутніх фахівців сфери обслуговування необхідно враховувати зміст понять "умова", "педагогічна умова", "психологічна умова".
Тлумачний словник пояснює термін "умови" як необхідні обставини, що роблять можливим здійснення, створення, утворення чого-небудь, або сприяє чомусь [106, с. 632]. Умова - філософська категорія, яка відображає універсальні відношення явищ до тих чинників, завдяки яким вони виникають й існують [173, с. 704].
У науковій літературі мають місце різні підходи до визначення психолого-педагогічних умов. Педагогічні умови забезпечують реалізацію змісту навчання, оптимізують форми, методи, підходи, технологію організації навчального процесу як цілісної системи [121, с. 280]. Отже, під педагогічними умовами розуміємо сукупність положень, дотримання яких забезпечує досягнення поставленої мети.
Звернемося до акмеологічних понять і категорій, які на сьогоднішній день є базовими [53, с. 74-75], оскільки вони важливі в дослідженні компетентнісного підходу в професійній підготовці.
Акмеологічні умови - значущі обставини, від яких залежить досягнення високого рівня прогресивного розвитку зрілої особистості й особливо її професіоналізму. Акмеологічні чинники - основні причини, що мають характер рушійних сил, головні детермінанти прогресивного розвитку особистості та її професіоналізму. Найважливішими чинниками є прагнення до самореалізації, високі особистісні та професійні стандарти, високий рівень професійного сприйняття і мислення, престиж професіоналізму, а також все суб'єктивне, що сприяє зростанню професіоналізму.
Як випливає з цих визначень, акмеологічні умови і чинники близькі за своїм змістом, але не тотожні. Акмеологічні умови мають швидше об'єктивний характер стосовно особистості майбутнього фахівця, тоді як значне число акмеологічних чинників - суб'єктивні.
У психологічних дослідженнях як значущі психологічні умови розглядаються мотиви, спрямованість, інтереси, нахили, загальні й особливі здібності суб'єкта праці, організація професійного середовища, умови виховання й навчання, доступ до культурних цінностей, стан суспільства тощо.
Виходячи із названих підходів щодо визначення психолого-педагогічних умов ми виокремлюємо, з одного боку, зовнішні впливи (середовище, діяльність, можливості і обставини процесу навчання), котрі сприяють ефективному досягненню мети, з другого, активність самого суб'єкта навчання, діяльності, його здібності. Формування професійної компетентності розглядаємо з точки зору співвідношення зовнішніх умов і внутрішніх особливостей, які сформувалися в результаті попереднього досвіду особистості.
Знання зовнішніх і внутрішніх умов формування професійної компетентності дає можливість управляти цим процесом.
При вирішенні завдань розвитку професійної компетентності завжди одними з центральних є питання, що цьому розвитку допомагає, а що заважає? Якщо перефразовувати сказане, то необхідно виявити умови і чинники, які сприяють або перешкоджають розвитку професійної компетентності та становленню фахівця. За теорією С. Рубінштейна, зовнішні умови впливають на розвиток особистості шляхом заломлення через внутрішні, суб'єктивні умови, що складаються в самому індивіді, формуються ним самим [151, с. 623-626]. Це означає, що дії людини є не лише реакцією не зовнішні подразники, а опосередковані її внутрішніми настановами, мотивами і потребами [44, с. 454]. При цьому зовнішні та внутрішні умови виступають у процесі розвитку особистості протилежностями, що створюють суперечності як чинник і детермінанту саморуху (за Г. Костюком) чи творчої самодіяльності (за С. Рубінштейном). Також рушійними силами професійного розвитку є суперечності між потребами особистості та можливостями їх задоволення, між усталеними і новими формами поведінки, між вимогами професійного оточення та індивідуальними можливостями особистості та ін. [181, с. 43].
Виявлення психологічних умов формування професійної компетентності учнів ПТНЗ сфери обслуговування потребує з одного боку, науково обґрунтованого уточнення змісту компетенцій, необхідних фахівцям сфери обслуговування і розробки методики оцінювання їх професійної компетентності, з іншого, виявлення психологічних чинників (або зовнішніх і внутрішніх детермінант), які найбільшою мірою впливають на ефективність їхньої діяльності (якість послуг), а отже - на професійну компетентність.
Нас більше цікавитимуть ключові компетенції, що входять у склад професійної компетентності. Згідно з нашим припущенням, їх розвиток відіграє важливу роль у якісній професійній та особистісній підготовці фахівців.
На наш погляд, виявити психологічні чинники впливу на розвиток професійної компетентності в умовах навчання у ПТНЗ, критерії і показники розвитку професійної компетентності практично неможливо, оскільки на етапі оволодіння професією вона тільки формується, закладаються її основи. Уможливлює досягнення цієї мети дослідження фахівців, які вже працюють у сфері обслуговування.
Наголосимо, що за логікою нашого дослідження організацію та методику експериментальних досліджень, результати яких викладені в цьому розділі, подано в третьому розділі роботи.
2.1. Методика оцінювання професійної компетентності фахівців сфери обслуговування (на прикл