РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Об’єкт дослідження
Відповідно до мети і завдань дослідження проведене комплексне обстеження 147
пацієнтів з рефрактерною ГЕРХ. Рефрактерною ГЕРХ вважали при відсутності
клінічної відповіді на ІПП, які приймалися двічі на добу протягом 4 тижнів при
НЕРХ та 8 тижнів при ерозивному рефлюкс-езофагіті.
Антропометричні виміри з наступним розрахунком ІМТ дозволили розділити хворих
на 2 групи. І групу склали 93 пацієнти з ожирінням, у яких ІМТ склав (34,8±0,3)
кг/м2, ІІ групу – 54 хворих з нормальними показниками ІМТ (20,5±0,3) кг/м2.
Серед обстежених було 30,2 % чоловіків та 69,8 % жінок віком (45,4±1,4) роки.
Для аналізу деяких показників обстежена група з 20 практично здоровими особами
віком від 18 до 60 (47,3±2,4) років.
Розподіл хворих за статтю і віком в клінічних групах представлений в
табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Характеристика хворих за статтю і віком
Групи
Вік (роки)
Усього,
15-19
20-29
30-39
40-49
50-59
?60
n=93
чоловіки, %
1,1
4,3
9,7
7,5
4,3
26,9
жінки, %
3,2
5,4
15,0
25,8
23,7
73,1
усього, %
4,3
9,7
24,7
33,3
28,0
100,0
ІІ
n=54
чоловіки, %
11,1
7,4
1,8
1,8
11,1
1,8
35,2
жінки, %
3,7
20,4
13,0
13,0
11,1
3,7
64,8
усього, %
14,8
27,8
14,8
14,8
22,2
5,6
100,0
Розподіл хворих II групи за ступенем ожиріння представлений в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих І групи за ступенем ожиріння згідно індексу маси тіла
Ступінь ожиріння
надлишкова маса тіла, n=17
1 ступінь, n=66
2 ступінь, n=7
3 ступінь, n=3
M±m
M±m
M±m
M±m
27,5±0,2
18,3
31,8±0,2
71,0
38,5±0,4
7,5
41,6±0,05
3,2
Як видно з представлених даних у І групі переважно реєструвалася 1 ступінь
ожиріння.
Розподіл за типом ожиріння, який оцінювали за співвідношенням ОТ/окружність
стегон (ОС), представлений у табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Розподіл хворих I групи за типом ожиріння
Тип ожиріння ОТ/ОС
Стать
чоловіки (n=25)
жінки (n=68)
M±m
M±m
абдомінальний
1,11±0,07
15
40,0
1,01±0,05
43
63,2
сіднично–стегновий
0,92±0,05*
10
60,0
0,8±0,03*
25
36,8
Примітка. * - p<0,05 – вірогідність розходжень між показниками за типом
ожиріння
Згідно цих даних як у жінок, так і у чоловіків I групи переважав абдомінальний
тип ожиріння (у 63,2 % та у 60,0 %, відповідно).
У 88,2 % пацієнтів І групи встановлені зміни ліпідного спектру крові:
підвищення рівня загальних ліпідів в 1,9 рази (p<0,001), холестеролу – в 1,6
рази (p<0,01), ТГ – в 3,6 рази (p<0,001), при зниженні концентрації
фосфоліпідів в 2,2 рази у переважної кількості хворих (p<0,001) (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Характеристика показників ліпідного обміну у обстежених хворих
Показник
од виміру
Конт-роль, М±m
Характерис-тика стану
I група (n=93)
II група (n=54)
М±m
М±m
загальні ліпіди,
г/л
6,0±
0,7
норма
5,9±0,3
11,8
5,3±0,2
94,4
підвищення
14,4±0,7### *
88,2
7,7±0,0 #
5,6
зниження
холе-стерол,
ммоль/л
5,2±
0,6
норма
5,1±0,6
17,3
5,1±0,2
96,3
підвищення
8,4±0,9##
78,5
зниження
4,1±0,3
4,3
3,9±0,0
3,7
ТГ,
ммоль/л
0,92±
0,12
норма
0,93±0,4
5,3
0,91±0,5
87,0
підвищення
3,3±0,6###
88,2
2,0±0,7
9,3
зниження
0,71±0,6
6,5
0,68±0,2
3,7
фосфо-ліпіди,
ммоль/л
83,12±
4,16
норма
78,6±3,1
15,0
80,8±2,2
75,9
підвищення
91,7±0,0**
2,2
114,2±5,7###
16,7
зниження
38,4±4,9### **
82,8
61,3±4,1###
7,4
b-ліпо-протеїди, ум. од.
45,0±
2,25
норма
44,6±1,8
17,2
47,3±4,2
96,3
підвищення
73,6±3,8###
78,3
61,3±3,6###
3,7
зниження
40,1±1,4
4,5
Примітки:
# – p<0,05; ## – p<0,01; ### - p<0,001 – достовірність розходжень між
показниками хворих та осіб контрольної групи;
* – p<0,01; ** – p<0,001 - достовірність розходжень між показниками хворих І та
ІІ групи
За кореляційним аналізом, встановлені ознаки не тільки дисліпідемії, а й
порушення процесів ліпогенезу: концентрація холестеролу прямо корелювала з
вмістом ТГ (r=0,669; p=0,02) та зворотня кореляція була між холестеролом та
фосфоліпідами (r=–0,74; p<0,05). Тобто при підвищеній метаболічній активності
активності холестеролу зростав синтез ТГ, а вміст фосфоліпідів суттєво
зменшувався. Причому зі збільшенням тривалості ожиріння рівень фосфоліпідів
знижувався (r=0,68; p<0,05).
У більшої частини пацієнтів виявлені розлади транспорту холестероу, на що
вказує підвищений вміст b-ліпопротеїдів в 1,6 рази (p<0,001) та його кореляція
з холестеролом (r=0,74; p=0,003).
Зміни в ліпідному спектрі крові пацієнтів ІІ групи були не значними.
Тривалість ГЕРХ склала від 1 до 46 років і становила у пацієнтів І групи
(10,7±1,2) років, ІІ – (6,5±0,9) років. Розподіл хворих за тривалістю
захворювання наведений у табл. 2.5.
Таблиця 2.5
Розподіл хворих за тривалістю захворювань
Група
Тривалість ГЕРХ (роки)
Усього
до 1 року
2–5
6–10
11–15
16–20
>20
n
n
13
14,0
27
29,0
30
32,3
8,6
10
10,7
5,4
93
100
II
10
18,5
25
46,3
11
20,4
5,6
9,3
54
100
Тривалість ожиріння (роки)
до 1 року
2–5
6–10
11–15
16–20
>20
n
n
9
9,7
24
25,8
46
49,5
11
11,8
3,2
93
100
Як видно з таблиці, у пацієнтів І групи тривалість ожиріння становила частіше
від 11 до 15 років, тоді як тривалість ГЕРХ у переважної кількості пацієнтів
реєструвалася у межах від 6 до 10 років та виникала у 63,4 % хворих на тлі
ожиріння. В ІІ групі переважали пацієнти з тривалістю захворювання від 2 року
до 5 років.
2.2. Клінічні методи сп