РОЗДІЛ 2
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
ГЛИБИННО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ПЕРЕДУМОВ ВИНИКНЕННЯ ТЕНДЕНЦІЇ ДО ПСИХОЛОГІЧНОЇ СМЕРТІ
У другому розділі досліджено глибинно-психологічну сутність феномену
психологічної смерті та умови його виникнення. Наголошено на провідному
впливові у виникненні тенденції до психологічної смерті едіпової ситуації.
Окреслено вплив травмівних переживань дитинства ("чорна педагогіка", втрата
близьких людей) на виникнення тенденції до психологічної смерті. Встановлюється
зв'язок тенденції до психологічної смерті із психологічними захистами,
об’єктними відношеннями. Представлено порівняльний аналіз психологічної
продукції протагоністів з творами мистецтва та літератури.
2.1. Можливості методу АСПН у дослідженні глибинно-психологічних витоків
тенденції до психологічної смерті
У попередньому розділі зазначалося, що феномен психологічної смерті має
глибинно-психологічні витоки, пов’язані з несвідомою сферою психіки суб’єкта.
Тому дослідження цього феномену передбачає використання глибинно-зорієнтованих
методів пізнання психічних явищ. Таке пізнання є можливим завдяки застосуванню
методу активного соціально-психологічного навчання (АСПН). Дослідження
глибинно-психологічних витоків тенденції до психологічної смерті у якому взяло
участь 400 осіб, проводилось впродовж трьох років зі студентами психологічного
факультету.
Основи групової психокорекції та її організаційно-методологіні аспекти детально
описано в роботах Т. С. Яценко [258 – 267] та її послідовників:
С. М. Аврамченко [1], К. А. Бабенко [6], О. Г. Білої [22], Т. І. Білухи [23],
Л. Л. Бондаревської [30], Т. В. Горобець [51], Н. В. Дметерко [60; 61],
І. В. Євтушенко [62], М. П. Зажирка [64], Б. Б. Іваненко [68],
О. А. Коновалової [96], Л. В. Мошенської [129], І. М. Сергієнко [172],
О. Г. Стасько [179], П. В. Теслюка [188], С. Г. Харенка [225],
Н. В. Шавровської [236].
Коротко зупинимося на організаційних аспектах проведення груп АСПН. Чисельність
осіб у групі не повинна перевершувати дванадцяти; загальна триваласть роботи
групи складає 100 – 120 год. Важливим для глибинно-психологічного пізнання є
забезпечення умов свободи поведінки учасників групи. Такі умови реалізуються
завдяки дотриманню учасниками групи наступних принципів: спонтанність та
невимушеність поведінки; рівність позицій учасників; добровільність; щирість,
спонтанність у висловлюваннях; звернення один до одного на ім’я і на "ти";
сприйняття іншого таким, який він є; конфіденційність; відсутність заохочень і
покарань, уникнення оцінних суджень, чорно-білих категорій і критики.
Психокорекційна робота у групі зорієнтована на з’ясування
глибинно-психологічних передумов труднощів спілкування, які породжені
особистісною проблемою суб’єкта. Особистісна проблема не усвідомлюється
суб’єктом. Він може констатувати певні її вияви, а саме: відчуття внутрішньої
дисгармонії, відчуття безвиході, безперспективності існування, відчуття
самотності, депресивність тощо. Останнє пояснює глибинну зорієнтованість
процесу пізнання у групі АСПН.
Психодіагностика в межах АСПН має процесуальний характер, що передбачає
багаторівневість, тривалість процесу та його невід’ємність від психокорекції.
Висновки психолога будуються на матеріалі спонтанної взаємодії між учасниками
групи, яка є невимушеною і не заданою наперед. Психодіагностичні гіпотези
поступово поглиблюються та супроводжуються перевірками й уточненням. У процесі
психодіагностики об’єктивується, емоційна значимість для суб’єкта тієї чи іншої
події, що пов’язана з фіксаціями, емоційними переживаннями, травмами. З огляду
на позначене вище набуває ваги спонтанна активність особи, яка сприяє пізнанню
внутрішніх детермінант психіки в її суперечності (більш детально це питання
розкрито в підрозділі 2.2). Процесуальна діагностика передбачає залучення
суб’єкта до процесу самопізнання та пізнання інших членів групи, яке
відбувається спільно з психологом на матеріалі спонтанної групової взаємодії.
Такий підхід сприяє розумінню учасниками групи закономірної зумовленості
психіки та її глибинно-психологічних витоків. Процес глибинно-психологічного
пізнання має опосередкований характер – навчальний ефект досягається завдяки
змінам, що проходять на латентному рівні. Психокорекційний процес передбачає
динаміку розвитку групи, головними механізмами якої є позитивна дезінтеграця та
вторинна інтеграція на більш високому рівні розвитку психіки. Індикатором
дезінтегрованості психіки можуть виступати такі емоційні стани: тривожність,
смуток, сором, невдоволеність собою та ін. Показником інтеграції психіки на
більш високому рівні є: розширення самосвідомості, здатність до самоаналізу,
рефлексії, розуміння ролі дитинства у визначенні життєвих програм, здатність до
самокорекції [260 – 262].
У нашому дисертаційному дослідженні, яке базується на методі АСПН,
використовуються окремі його прийоми, що дозволять розкрити
глибинно-психологічні витоки тенденції до психологічної смерті та сприяють їх
нівелюванню. Зокрема, у процесі дослідження було використано: психоаналіз
комплексу тематичних малюнків, прийом психоаналізу ?Казки про власне життя?,
психоаналітичну роботу з неавторським малюнком та предметними моделями
(психокорекційну роботу з використанням позначених методик представлено в
розділі 3). Феноменологічний підхід, що реалізується в методі АСПН, дозволяє
об’єктивувати ірраціональну індивідуально-неповторну логіку несвідомого з
урахуванням авторського змісту символіки психомалюнків та його архетипного
значення.
Психоаналітична інтерп
- Киев+380960830922