Вы здесь

Патогномонічне обґрунтування лікувальної тактики при гострому тромбофлебіті нижніх кінцівок

Автор: 
Ризюк Микола Дмитрович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U004772
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
У відповідності до мети та завдань роботи була розроблена структура, визначені
об`єкт дослідження, комплекс клінічних та лабораторно-інструментальних методів
дослідження і способів лікування. Набір матеріалу здійснювали у клініці кафедри
хірургії стоматологічного факультету ІФДМУ на базі хірургічного відділення
Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні в період з 2004 по
2007 роки.
2.1 Клінічна характеристика хворих на гострий тромбофлебіт нижніх кінцівок
В основу роботи покладено досвід обстеження та лікування 153 хворих на гострий
тромбофлебіт нижніх кінцівок, що виник на фоні варикозної хвороби.
Діагноз ГТФ встановлювали на підставі анамнезу, результатів клінічного
обстеження та вислідів КДС вен нижніх кінцівок. У дослідження не включали
хворих з онкологічною патологією, системними захворюваннями сполучної тканини,
важкою супутньою патологією серцево-судинної системи, що могло би давати
артефакти отриманих результатів і створило б неоднорідність вибірки.
Дослідження складалося з двох етапів. На першому етапі (рис.2.1) у хворих на
ГТФ нижніх кінцівок вивчали: 1) поширеність тромботичного процесу та
функціонально-органічний стан венозної системи НК за допомогою КДС? 2) динаміку
тиску у гирлі ВПВ перед і після виконання проби Вальсальви; 3) динаміку
показників коагуляційного гемостазу та рівня D-димеру крові протягом проведення
комплексу лікувальних заходів; 4) реологічні властивості крові та проникливість
капілярної стінки перед і після проведення операції.
Рис 2.1 Структура та дизайн першого етапу дослідження
На основі результатів першого етапу досліджень було запропоновано
діагностично-лікувальний алгоритм хірургічного лікування хворих на ГТФ, який
включає: передопераційну діагностику патологічного венозного рефлюксу на
остіальному клапані з допомогою КДС або інтраопераційну – запропонованим
пристроєм; виконання диференційованого проксимального перев’язування ВПВ;
визначення рівня D-димеру крові; моніторинг показників коагулограми і
призначення прямих антикоагулянтів (Рис. 4.1).
Для оцінки ефективності використання запропонованого діагностично-лікувального
алгоритму, на другому етапі дослідження всі куровані хворі були розподілені на
дві групи: до І (контрольної) ми віднесли 117 пацієнтів у яких запропонований
алгоритм діагностики і лікування не використовували, і до ІІ (основної) групи
визначили 31 хворого, діагностично-лікувальний процес в яких базувався на
запропонованому алгоритмі.
За узагальненими даними (таб. 2.1.), в обох групах хворих жінки становили
64,71%, чоловіки – 35,29%.
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених хворих за віком і статтю
Обсте- жені хворі
Стать
Вік, роки
Всього
20-29
30-39
40-49
50-59
60-69
Старші70
І
групи
Чол.
(1,6%)
(5,7%)
13
(10,7%)
10
( 8,2%)
11
( 9,0%)
43
(35,2%)
Жін.
(7,4%)
17
(13,9%)
20
(16,5%)
21
(17,2%)
12
(9,8%)
79
(64,8%)
ІІ групи
Чол.
(3,2%)
(6,5%)
(6,5%)
(6,5%)
(9,6%)
( 3,2%)
11
(35,5%)
Жін.
(3,2%)
(6,5%)
(9,6%)
(16,1%)
(19,4%)
(9,7%)
20
(64,5%)
Всього
(1,4%)
15
(9,8%)
29
(18,9%)
40
(26,1%)
40
(26,2%)
27
(17,6%)
153
(100%)
Примітки:
Вказана абсолютна кількість хворих.
В дужках відсоток до загальної кількості осіб у групі
Вік хворих становив 21 - 83 роки, середній – 56,63±1,07 років. В основній групі
більшість мали жінки 64,5%, чоловіків було 35,5% від загальної кількості
пацієнтів у групі. Середній вік хворих в даній групі становив 54,89±1,39
років.
Контрольну групу склали 64,8% жінок та 35,2% чоловіків, середній вік яких був у
межах 58,8±1,64 років. При порівнянні відповідних показників істотної
відмінності між ними не виявлено, тобто за віком і статтю групи хворих були
репрезентативними.
Найчисельнішими були групи хворих віком 50-59 і 60-69 років, відповідно по 40
обстежених, що свідчить про розвиток тромбофлебіту, як ускладнення варикозної
хвороби із більш тривалим анамнезом хронічної венозної недостатності.
Захворювання на момент шпиталізації тривало від 1 до 20 діб (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за давністю захворювання
Хворі
Давність захворювання (дні)
Всього:
1-3
4-5
6-7
8-10
11 і більше
І групи
41
(33,6%)
24
(19,7%)
31
(25,4%)
(6,6%)
18
(14,7%)
122
(100%)
ІІ групи
12
(38,7%)
(29,0%)
(12,9%)
(6,5%)
(12,9%)
31
(100%)
Всього:
53
(34,6%)
33
(21,6%)
35
(22,9%)
10
(6,5%)
22
(14,4%)
153
(100%)
Примітки: 1. Вказана абсолютна кількість хворих.
2. В дужках відсоток до загальної кількості осіб у групі
Абсолютна більшість пацієнтів - 121 (79,1%) були шпиталізовані впродовж перших
7 діб від початку захворювання. Це пояснюється тим, що саме в цей період
проходить найбільший розпал патологічних симптомів, які, починаючи з 1-го дня
наростають і, як правило, досягають максимуму на 3-4 добу.
На правій нижній кінцівці гострий тромбофлебіт локалізувався у 82 (53,6%)
хворих, на лівій – у 71 (46,3%) пацієнта, двобічний запальний процес
поверхневих вен нам не траплявся.
В залежності від ураженої тромбофлебітом системи поверхневих вен, всі обстежені
хворі розподілені наступним чином (таб. 2.3).
Таблиця 2.3
Розподіл обстежених хворих за локалізацією тромбофлебіту
Обстежені хворі
Велика
підшкірна вена
Мала
підшкірна вена
Обидві
підшкірні вени
Всього
І групи (порівняльної)
ІІ групи (основної)
105
(86,1%)
26
(83,8%)
13
(10,6%)
(9,7%)
4
(3,3%)
2
(6,5%)
122
(100%)
31
(100%)
Всього
131
(85,6 %)
16
(10,5 %)
(3,9 %)
153
(100 %)
Примітки:
Вказана абсолютна кількість хворих.
В дужках ві