Розділ 2.1. Характеристика клинічного матеріалу
В Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН
України в період з 1 січня 1996 року по 31 грудня 2007 було виконано 789
операцій з приводу АЛШ. В 1996 році їх було всього 23, в наступні чотири роки
кількість операцій значно не збільшилась, а починаючи з 2001 року відмічається
тенденція росту кількості операцій, найбільше операцій виконано в 2007 року
(рис. 2.1).
Рис. 2.1. Кількість операцій з приводу АЛШ по роках.
Ми проаналізували кількість прооперованих хворих з кожної області і вирахували
пасивний коефіцієнт захворюваності на 100 тис. чоловік в кожному з регіонів
(табл. 2.1). Згідно табл. 2.1, найбільше хворих з Києва, що обумовлено місцем
знаходження клініки. На другому місці по коефіцієнту пасивної захворюваності
знаходяться Одеська, Сумська та Черкаська області.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за регіонами
Назва області
Всього операцій
Пасивний індекс захворюваності
Київ
236
9.1
Автономна республіка Крим
38
1.9
Вінницька
17
1.0
Волинська
0.2
Дніпропетровська
50
1.4
Донецька
32
0.7
Житомирська
25
1.8
Закарпатська
0.7
Запорізька
13
0.7
Івано-Франківська
12
0.8
Київська
39
2.1
Кіровоградська
15
1.3
Луганська
20
0.8
Львівська
12
0.5
Миколаївська
0.7
Одеська
54
2.2
Полтавська
20
1.2
Ровенська
10
0.8
Севастополь
0.8
Сумська
29
2.2
Тернопільська
10
0.9
Харківська
50
1.7
Херсонська
12
1.0
Хмельницька
19
1.3
Черкаська
31
2.2
Чернівецька
0.2
Чернігівська
15
1.2
Всього
784
1.6
Нами було сформовано дві групи пацієнтів . Перша група була сформована з
пацієнтів, оперованих по методиці лінійної пластики незалежно від локалізації
АЛЖ. В другу групу ввійшли пацієнти, у яких методика операції вибиралася в
залежності від поширеності АЛШ. Першу групу склали 96 пацієнтів, прооперованих
в період 1996-1999 років, в другу ввійшли 693 пацієнти, яким виконали операції
в період з 2000 по 2007 роки. Друга група була розділена на три підгрупи.
Підгрупа А складалася з хворих, оперованих по методиці лінійної пластики.
Підгрупа Б – це пацієнти, яким виконали ендовентрикулопластику. Підгрупа В – це
хворі, яким для пластики порожнини ЛШ використали латку. В обидві групи ввійшли
тільки хворі, яким виконали пластику ЛШ з вінцевим шунтуванням (ВШ) або без
нього, і не ввійшли хворі з набутими вадами клапанів серця чи постінфарктними
дефектами МШП серця.
За даними табл. 2.2, в першій групі оперувалися чоловіки віком від 27 до 71
року (середній вік 49,9+8,6 р.), жінки з 46 по 59 років (середній вік 54,7+4,4
р.). В другій групі були чоловіки віком від 27 до 77 років (середній вік
53,6+8,8 р.) і жінки – від 42 до 76 років (середній вік 57,3+7,5 р.). Середній
вік усіх хворих, які були прооперовані з приводу АЛШ, був 53,4+9,0 р.. Причому,
якщо зрівняти першу та другу групи, то очевидно, що в другій групі були старші
пацієнти ніж в першій (53,8+9,0 та 50,2+8,5 відповідно).
Таблиця 2.2
Розподіл пацієнтів за віком.
Стать
Вік
Група 1(n-96)
Група 2 (n-693)
Разом
(n-789)
Чоловіки
49,9+8,6
53,6+8,8
53,0+9,1
Жінки
54,7+4,4
57,3+7,5
57,0+7,3
Загалом
50,2+8,5
53,8+9,0
53,4+9,0
Доля жінок була мала в обох групах і її частка серед всіх пацієнтів склала 8,6%
(табл. 2.3). Але звертає на себе увагу більший середній вік жінок в порівнянні
з чоловіками. Жінки мали середній вік 57,0+7,3 р., в той час як чоловіки тільки
53,0+9,1 р..
Таблиця 2.3
Розподіл пацієнтів за статтю.
Стать
Групи
Група 1
Група 2
Всього
%
Чоловіки
89
92,7
632
91,2
721
91,4
Жінки
7,3
61
8,8
68
8,6
Всього
96
100
693
100
789
100
На сьогоднішній день вважається, що працездатний вік продовжується до 65 років
у чоловіків та до 55 років у жінок. Якщо оцінити дані табл. 2.3 в цьому
контексті, то видно, що в більшості хворих АЛШ виявлена в працездатному віці,
тобто лікування АЛШ має ще і велике соціально-економічне значення.
За даними табл. 2.4, більшість пацієнтів (63,5%), яким була виконана операція,
мали в анамнезі гіпертонічну хворобу, але в другій групі вона траплялася в 1,25
разу частіше в порівнянні з першою.
Таблиця 2.4
Характер перебігу ІХС
Контингент хворих
Анамнестичні дані
Гіпертонічна
хвороба
Цукровий
діабет
Інвалідність
I група
II група
III група
%
Група 1
(n=96)
50
52,1
2,1
1,0
36
37,5
6,25
Група 2
(n=693)
451
65,1
63
9,1
0,7
143
20,6
29
4,2
Всіх хворих
(n=789)
501
63,5
65
8,1%
0,8
179
22,7
35
4,4
<0,05
<0,05
НД
<0,01
НД
Наявність цукрового діабету в анамнезі погіршує прогноз для хворих на ІХС. Тому
частина пацієнтів з цим супутнім захворюванням потребує особливої уваги. Серед
пацієнтів обох груп було багато хворих з підвищеним рівнем цукру в крові, але
діагноз цукрового діабету ґрунтувався виключно на висновках ендокринологів. За
цими критеріями діагноз цукрового діабету був поставлений 65 (8,1%) хворим,
причому в першій групі було тільки 2 пацієнта з цукровим діабетом (2,1%), в той
час як у другій групі він зустрічався майже в чотири рази частіше (9,1%).
Постінфарктна АЛШ виникає виключно після ІМ, тому всі хворі в нашому
дослідженні в анамнезі повинні були мати ІМ. Не дивлячись на це, за даними
табл. 2.5, в першій групі 3 (3,1%) хворих при збиранні анамнезу заперечували
перенесений ІМ. В другій групі вже 43 (6,2%) пацієнти не відзначили ІМ в
анамнезі. Загалом серед всіх пацієнтів з АЛШ цей показник склав 2,2% (46). Це
не означає, що АЛШ у них виникла без ІМ. Просто вони перенесли в минулому ІМ,
який не був діагностований.
Таблиця 2.5
Кількість інфарктів міокарда до опер