РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Вибір об'єкту та обгрунтування методик досліджень
Групи обстежених осіб складали 258 УЛНА на ЧАЕС, у тому числі УЛНА з ЦД типу, які зазнали різного за тривалістю негативного впливу факторів Чорнобильської аварії. Дози сумарного зовнішнього опромінення встановлені у 174, складають 3,2 - 156 сГр (граничні значення 0,2 сГр та 156 сГр). Характеристика дозового навантаження наведена в таблицях 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 та 2.5.
Таблиця 2.1
Групи УЛНА без цукрового діабету
Короткий вплив (135 УЛНАк, чоловіків, віком 22-54 років в момент аварії)
(працювали в 30-кілометровій зоні ЧАЕС не більше 3 місяців у 1986 -початку 1987 рр.). Обстеження 1988-1998 рр.
Доза опромінення, сГрТривалий вплив (92 УЛНАт, 7 жінок, віком 41- 50 років в момент обстеження, 85 чоловіків 22-55 років в момент аварії (працювали 6-8 років в 30-кілометровій зоні ЧАЕС з 1986-87 рр.)
Етапи спостереження: 1993-1994 рр. 2 групи: старша -54 УЛНАтс, молодша 16 УЛНАтм); 1997 р. - 22 УЛНАт, чоловіки, 28-58 років Етапи спосте-реження
1988
1989
1990
1991-
1992УЛНАк1 з нормальним ІМТ (68)
32,4±1,04 (22)
27,8±0,87 (17)
24,9±4,24 (10)
64,7±14,5 (10)УЛНАк2 з підвищеним ІМТ (66)
31,9±3,37 (7)
27,3±2,26 (18)
16,7±3,8 (5)
31,5±6,79 (12) Продовження таблиці 2.1
Доза опромінення, сГр
1993-1994
1997-1998УЛНАк1
10,4 ±0,92 (2)
70,6±12,8 (7)УЛНАк2
42,7±20,1 (3)
75,8±16,0 (6)УЛНАтм (до
40 років)
37,4 ± 7,16
(9)УЛНАтс (після
40 років)
38,6 ± 7,12
(31)УЛНАт
29,9 ± 11,2 (3)1997-2000УЛНА, які отримали терапію берлітіоном
71,4 ± 10,1 (31)Примітка: Дані наведені у вигляді М ± SE; в дужках наведена кількість осіб, у яких відома доза опромінення.
Всі обстежені УЛНА до участі в роботах з ліквідації наслідків аварії вважали себе практично здоровими. З усіх захворювань в минулому відмічали рідкісні простудні захворювання. У всіх обстежуваних анамнез за ЦД був необтяженим. Клінічне спостереження та лабораторні дослідження проводились у УЛНА на ЧАЕС, які знаходились під диспансерним наглядом у 1991-92 рр. у диспансері протирадіаційного захисту населення МОЗ України (гол. лікар М.А.Куриленко), а також на лікуванні у відділенні радіоіндукованої та загальної професійної патології Інституту клінічної радіології НЦРМ АМН України у 1991-1994, 1997-1998 рр. (зав. відділом д.м.н. О.М. Коваленко) та неврологічному відділі у 1993-1994 рр. (зав.відділом проф. А.І. Нягу) Інституту клінічної радіології Наукового Центру радіаційної медицини АМН України (директор - проф. В.Г. Бебешко).
У всіх УЛНА визначали ряд антропометричних показників: зріст, маса тіла, індекс маси тіла (ІМТ), у деяких визначали також відношення окружності талії / окружність стегон з метою виявлення наявності вісцеральних жирових відкладень. При загальному огляді звертав на себе увагу той факт, що не залежно від ІМТ у УЛНА мало місце підвищення жирових відкладень на животі при відносно витончених кінцівках [72]. Така будова тіла нагадувала зовнє хворих на хворобу Іценка-Кушинга, але у УЛНА були відсутні стрії. Відомо, що подібний зовнішній вигляд може бути завдяки тривалій дії глюкокортикоїдів, що відбувається у тому числі при тривалому стресі.
Основними скаргами УЛНА були скарги на слабкість, швидке стомлення, пригнічений настрій, частий головний біль, дратівливість, поганий сон, болі або парастезії у кінцівках, болі в ділянці серця, дискомфорт у черевнині, захворювання зубів та ясен. Звертала на себе увагу досить значна кількість діагнозів, які були виставлені лікарями різного профілю, що відображало наявність чисельної соматичної патології, детальний аналіз якої наведений у відповідному розділі.
Короткий вплив факторів Чорнобильської аварії вивчали в когорті з 135 УЛНА, чоловіків, 22-54 років в момент аварії протягом 10 років - з 1988 до 1998. За умовами опромінення ця група неоднорідна, тому що радіаційна обстановка в перші часи, тижні, місяці постійно змінювалась, а крім того, індивідуально варіювалась в залежності від характеру виконуваних робіт. Термін перебування в 30-кілометровій зоні ЧАЕС теж був неоднаковим (дні, тижні, місяці), але не перевищував 3 місяці у 1986-початку 1987 рр. Етапи спостереження цієї когорти: 1988-1998 рр. Всіх УЛНАк цієї когорти за ІМТ було розподілено на 2 групи - з нормальним ІМТ (до 25 кг/м2) та підвищеним ІМТ (більше 25 кг/м2). Дози опромінення в залежності від ІМТ в когорті УЛНАк 1986-1987 рр., які були обстежені в різні роки, наведені в таблиці 2.1. У УЛНАк останнього етапу спостереження вимірювали також відношення окружніст талії / окружність стегон. Цей показник був однаковим у УЛНАк з нормальною та підвищеною масою тіла і становив 0,9 ± 0,04, що свідчить про наявність вісцеральних жирових відкладень в обох групах, незалежно від ІМТ.
Наслідки тривалої дії радіоекологічних та психогенних чинників вивчали на етапі спостереження 1993-1994 рр. у 71 УЛНАт, яких було розподілено за віком (для вивчення впливу віку на показники, що визначались) на молодшу групу -16 УЛНАтм - чоловікі (вік до 40 років) і старшу групу - 54 УЛНАтс (47 чоловіків, 7 жінок віком 41-66 років), які працювали в 30-км зоні ЧАЕС 6-8 років з 1986-87 до 1993-94 рр. В зазначеній віковій групі жінок гомональний фон наближається до такого у чоловіків [177], тому жінки також увійшли в цю групу. Оскільки в кожній групі були присутні особи з нормальною і підвищеною масою тіла, ми не розподіляли їх за ІМТ. Доза опромінення у УЛНАтм складала 37,4 ± 7,16 сГр і була визначена у 9 осіб, ІМТ дорівнював 25,6 ± 0,65 кг/м2, у УЛНАтс -доза опромінення відома у 31 особи і складала 38,6 ± 7,12 сГр, ІМТ 26,8 ± 0,48 кг/м2.
Особливості перебігу ЦД типу 2 вивчали в когорті УЛНА з ЦД типу 2, яка складалась з 31 осіби (4 жінки, 27 чоловіків), віком 48,9 ± 1,56 років, ІМТ 28,9 ± 1,2 кг/м2 (табл.2.2). Термін захворювання складав 3,6 ± 0,43 роки. 17 осіб були обстежені у 1993-94 рр. (доза опромінення відома у 7 осіб і складала 37,6 ± 3,9 сГр)